Справа №491/197/18
03 травня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого Желяскова О. О.
з участю секретря - Кір'як І.О.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Ананьєві за правилами загальногоо позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що відповідач по справі є її колишнім чоловіком. Їх шлюб розірвано за рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Вищезазначеним рішенням суду з відповідача також стягуються аліменти на її користь на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень щомісяця.
Позивач вказує, що з серпня 2015 року між ними суттєво погіршилися взаємовідносини через небажання відповідача приділяти належної уваги сім'ї та його безвідповідальне ставлення до батьківських обов'язків. Після розірвання шлюбу сторони остаточно припинили будь-які взаємовідносини. З того часу відповідач долею дитини перестав цікавитися, розвитком та вихованням сина не займається, матеріально не допомагає дитині, а саме аліменти не сплачує.
Оскільки відповідач не бере жодної участі у вихованні та утриманні сина, а дитина в свою чергу називає батьком іншого чоловіка, який допомагає позивачці у вихованні та його утриманні, тому звернулася до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судове засідання на розгляд справи не з'явилася, причину неявки не повідомила, хоча сповіщалася належним чином про день час та місце розгляду справи.
Представник позивача, діючий на підставі ордеру, в судове засідання на розгляд справи не з'явився, однак надав на адресу суду письмову заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність та відсутніть позивача. на позовних вимогах позивача наполягає та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання на розгляд справи не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча сповіщався належним чином про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, що відповідає вимогам ст.ст.128, 130 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду (а.с.81,92,100,125,132,154,158,169,197,).
Представник органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, діюча на підставі довіреності, в судове засідання на розгляд справи не з'явилася, однак надала на адресу суду письмову заяву (а.с.188), відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутність, надала на адресу суду висновок органу опіки, з якого вбачається доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_2 в установлені ч.7 ст.178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про розгляд вказаної цивільної справи та необхідністю подання відзиву, в судове засідання на розгляд справи не з'явився, будучи повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Суд, враховуючи неявку позивача та відповідача, взявши до уваги заяву представника позивачата представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Спея, Новоаненського району, Республіки Молдова та зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.38).
Відповідно до копії посвідки про тимчасове проживання серії НОМЕР_1 виданої 30 січня 2014 року органом 1501, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Грузії (а.с.39-40)
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.41).
Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Долинськю сільською радою Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42).
Відповідно до довідки № 349752 про реєстрацію особи громадянином України, виданої ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення ГУ ДМСУ в Одеській області від 28 вересня 2014 року набув громадянства України на підставі ч.1 ст.7 ЗУ «Про громадянство України» та з 19 вересня 2012 року є громадянином України (а.с.43).
Згідно довідки №323, виданої 12 лютого 2018 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області, до складу сім'ї ОСОБА_1 входять : син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).
Відповідно до копії рішення Ананьївського районного суду Одеської області №491/208/16-ц від 29 квітня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київськоу районі Одеського міського управління юстиції по актовому запису від 19 жовтня 2012 року №1555, розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень щомісяця, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 25 лютого 2016 року і до повноліття сина… (а.с.45-46).
Встановлено, що 16 серпня 2016 року Київським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом №1391 зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , внаслідок чого її прізвище змінено на « ОСОБА_1 » (а.с.48).
Відповідно до довідки про неотримання аліментів №113, виданої 11 січня 2018 року Ананьївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до виконавчого листа №491/208/16-ц, виданого 15 червня 2016 року Ананьївським районним судом (а.с.53), про що також свідчить розрахунок заборгованості по аліментам, наданий Ананьївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області (а.с.118).
Згідно довідки №19, виданої 11 січня 2018 року Ананьївським районним центром зайнятості, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Ананьївському районному центрі зайнятості (а.с.54).
З висновку органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради №1968/01-11 від 25 лютого 2019 року, вбачається доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.172-175).
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Згідно ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.164 ч.1 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно зі ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.1 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідач з 2016 року та до цього часу долею сина не цікавиться, з ним не спілкується та не надає жодної матеріальної допомоги.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач не цікавився долею сина та здоров'ям, матеріальної допомоги не надає.
Вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, однак враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача ,суд вважає за можливе залишити їх за нею.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради - задовольнити в повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 , видана 30 січня 2014 року органом 1501, батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О. О. Желясков
Рішення набуло законної сили "___" _______________20____ року