Справа № 212/8441/18
2/212/670/19
17 квітня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Козлова Ю.В., за участю секретаря: Стрижак Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
05 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - стягнуті на підставі судового рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2011 року з 1/3 частини до 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання до суду позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову послався на те, що: 13 червня 2014 року він уклав шлюб з ОСОБА_5, яка після реєстрації шлюбу носить прізвище Северин. Від сімейно-шлюбного життя в них народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. В березні 2018 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовною заявою «Про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання матері дитини».
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 просила розглядати справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзив не надала, тому суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Згідно судового рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2011 року, з ОСОБА_9 підлягають стягненню аліменти, на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття, починаючи з 02 серпня 2011 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 було стягнуто аліменти на утримання на малолітньої дитини ОСОБА_6 та на утримання матері дитини, у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 01 березня 2018 року. Довідкою ВДВС зазначається, що виконавчий лист № 2/212/1288/18 від 09.08.2018 року виданим Жовтневим районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частини на утримання доньки ОСОБА_6, 01.03.2018 року надійшов на виконання до Покровського ВДВС міста ОСОБА_1. 25.10.2018 року, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. За заявою одержувача суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст.184 СК України).
При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених уст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що з часу винесення рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини матеріальний стан позивача змінився в бік погіршення, у нього з'явились додаткові зобов'язання щодо утримання малолітньої дитини та її матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась від шлюбу з ОСОБА_7. Отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, тому позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На думку суду такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини, обов'язок по утриманню якої покладений на позивача, та захистом його прав. При цьому у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз. 4 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», були внесені зміни до ч.2ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розмірі аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір не повинен бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст.ст.12,13,81,223,259, 263-265, 268,280-282 ЦПК України, ст. ст.182-184,192 Сімейного кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Змінити розмір аліментів, що утримуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, на утримання дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2011 року з 1/3 частини зменшивши до 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання до суду позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Ю. В. Козлов