25.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/192/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
в особі Івано-Франківської філії
до відповідача: Управління соціального захисту населення
Снятинської районної державної адміністрації
про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 63 467, 75 гривень,
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1,
від відповідача представник в судове засідання не з'явився,
1. Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. № 7019/19 від 22.04.2019).
2. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника відповідача.
3. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
4. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
5. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
ОСОБА_2 СПОРУ
6. У березні 2019 Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 63 467, 75 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
7. 04.03.2019, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/192/19 (протокол від 01.03.2019), Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та встановив строк для надання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і заяв по суті спору.
8. 18.03.2019 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначив на 04.04.2019.
9. 04.04.2019 суд відклав розгляд справи на 16.04.2019, за наслідком чого розгляд справи було відкладено на 25.04.2019.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії посилається на те, що позивач з січня по грудень 2018 року надав телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач, як розпорядник коштів бюджетного фінансування пільг на території Снятинського району, не відшкодував за рахунок державних субвенцій понесені позивачем витрати на вищевказані послуги, у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 63 467, 75 гривень. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 11, 318, 525, 526, 601 Цивільного кодексу України, статті 1, 3, 5, 12, 193 Господарського кодексу України, статті 48, 91 Бюджетного кодексу України та стаття 63 Закону України "Про телекомунікації".
11. У відзиві на позовну заяву за вх. № 5421/19 від 28.03.2019 Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації проти позову заперечує з таких підстав:
- до даних правовідносин не можуть застосовуватись норми цивільного законодавства, так як між сторонами відсутні господарські відносини, справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства;
- у Законі України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" не передбачені видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян;
- договір про відшкодування витрат пов'язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення між сторонами не укладався, не підписано актів виконаних робіт, актів звірок розрахунків за надані послуги;
- у Заболотівській об'єднаній територіальній громаді є відділ з питань праці та соціального захисту на який покладено обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги;
- у зведений розрахунок заборгованості видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на комунікаційні послуги на 2018 рік включено нарахування пільг померлим особам в розмірі 2 416, 60 гривень.
12. У відповіді на відзив за вх. № 6080/19 від 08.04.2019 позивач зазначає, що посилання відповідача є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що компенсація видатків на відшкодування витрат пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги здійснюється з місцевих бюджетів на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання соціальних гарантій, а відсутність коштів чи договору про компенсацію витрат не є підставою для звільнення від обов'язку виконання зобов'язання, яке виникло у відповідача на підставі закону.
13. У додаткових поясненнях по суті справи за вх. № 7207/19 від 24.04.2019 позивач вказав на таке:
- сума в розмірі 2 525, 86 гривень проведена по бухгалтерських даних та по особових рахунках вищевказаних громадян пільгових категорій населення, які вибули /померли/ та була відображена в бухгалтерському податковому обліку у березні 2019 року і знижена на зазначену суму нарахування за пільговиків для відшкодування відповідачем;
- шість членів сім'ї абонента скористались правом на переоформлення телефону на себе та користуються телекомунікаційними послугами у виді телефонного зв'язку з моменту смерті пільговика і по даний час;
- виконавчі органи об'єднаних територіальних громад не мають доступу та не є розпорядниками Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, натомість це покладено виключно на органи соціального захисту районних, міських та районних у містах управлінь (Департаментів) соціального населення відповідних територіальних одиниць.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. ПАТ "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Івано-Франківська філія ПАТ "Укртелеком", є оператором із надання телекомунікаційних послуг споживачам.
15. Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення.
16. Договір про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення за встановлення та користування телефоном, у 2018 році між сторонами не укладався.
17. На підтвердження надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 63 467, 75 гривень позивач подав розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період з січня 2018 року по грудень 2018 року. Відповідні розрахунки, а також акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку позивач надсилав відповідачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також описами вкладення у поштові відправлення (копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви).
18. Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації витрати, пов'язані з наданням пільг, не відшкодувало.
V. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
19. При вирішенні даного спору суд враховує, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України). Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання (частина 2 статті 173 Господарського кодексу України).
20. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України). Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).
Отже, для виникнення господарських зобов'язань, цивільних прав та обов'язків не є обов'язковим укладення договору, такі можуть виникати безпосередньо з норм чинного законодавства.
21. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
22. ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів на пільгових умовах відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про охорону дитинства".
23. Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
24. Тобто, ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами не встановлено жодних обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Наведені положення законодавства передбачають реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян. Визначеному законодавчо обов'язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.
25. Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
26. За змістом підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
27. На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (п. 2 Порядку).
28. Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
29. Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
30. Згідно з пунктом 5 вказаного Положення, Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню (п. 29), забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП) (пункт 34).
31. При цьому згідно з приписами Положення проведення відповідних звірок не поставлено в залежність від укладення договору.
32. Таким чином, щодо посилання відповідача на те, що у Заболотівській об'єднаній територіальній громаді є відділ з питань праці та соціального захисту на який покладено обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, суд зазначає таке. Виконавчі органи об'єднаних територіальних громад не мають доступу та не є розпорядниками Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, ведення якого передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги". Такий обов'язок покладено виключно на органи соціального захисту районних, міських та районних у містах Управлінь /Департаментів/ соціального захисту населення відповідних територіальних одиниць, тобто в даному випадку на Управляння соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрацію. Аналогічна позиція викладена та підтримана у листі Міністерства соціальної політики № 35963/2/1-18 від 17.09.2018.
33. ОСОБА_2 встановлено, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Снятинського району державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач, як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм, зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
34. З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити із позивачем розрахунок за надані цим особам послуги. Цей обов'язок обумовлюється тим, що, по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України). При цьому чинне законодавство України не передбачає обов'язкового укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, - зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України. Наведене спростовує твердження відповідача щодо обов'язковості укладення відповідних договорів і відсутності правовідносин між сторонами.
34. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
35. Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
36. ОСОБА_2 встановлено, що позивач з 01.01.2018 по 31.12.2018 надав телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з оплати цих послуг, в сумі 60 941, 89 гривень, які відповідач не відшкодував.
37. Заперечуючи проти позову відповідач також посилається на те, що відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги проводитись не може у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2018 рік з державного та місцевих бюджетів. Оцінюючи заперечення відповідача, суд враховує, що право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, не зважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків із постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів. Крім того, в частині 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.
38. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
39. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00), держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Наведену правову позицію викладено у постановах ОСОБА_3 Верховного ОСОБА_2 від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17.
40. Таким чином суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку компенсувати відповідні виплати без наявності відповідного бюджетного асигнування, оскільки отримання відповідачем бюджетних коштів не є подією, яка неминуче має настати, а відсутність необхідних бюджетних коштів або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Більше того, неотримання субвенцій не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку, визначеного законом, провести розрахунки за надані позивачем послуги пільговим категоріям населення. Посилання відповідача на відсутність укладеного сторонами договору також відхиляються судом, оскільки зобов'язання сторін (обов'язок позивача надати послуги зв'язку пільговим категоріям населення та обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги) виникли в силу закону.
41. Крім того, при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем у зведений розрахунок заборгованості видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на комунікаційні послуги на 2018 рік безпідставно включено нарахування пільг померлим особам в розмірі 2 525, 86 гривень. Водночас, відповідачем не компенсовано вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Снятинського району Івано-Франківської області у період з січня по грудень 2018 року, що становить 60 941, 89 гривень.
43. Щодо твердження відповідача що даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства суд зазначає таке. Відносини, які виникають між бюджетними установами та небюджетними підприємствами із залученням бюджетних коштів, не є бюджетними, та відносяться до цивільно-правових. В даному випадку між сторонами відсутні публічно - правові відносини, отже і відсутні правові підстави для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Разом із тим, для таких цивільно-правових відносин характерна юридична рівність сторін. Тобто бюджетна установа, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь яких привілеїв чи пільг у рамках виконання своїх зобов'язань у відносинах, зокрема, з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.
44. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов'язань по відшкодуванню витрат, понесених позивачем з січня 2018 року по грудень 2018 року (включно), внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
VI. Висновок суду.
45. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову:
- позовні вимоги в розмірі 60 941, 89 гривень заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги - задовольнити;
- у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 525, 86 гривень - відмовити.
VII. Судові витрати.
46. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат.
47. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
48. Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 1 844, 54 гривень покладається на відповідача, а 76, 46 гривень - залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 63 467, 75 гривень - задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 4, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300, ідентифікаційний код: 03193365) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код: 21560766) в особі Івано-Франківської філії (вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код: 01184835) - 60 941, 89 гривень (шістдесят тисяч дев'ятсот сорок одну гривню вісімдесят дев'ять копійок) заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 1 844, 54 гривень (одну тисячу вісімсот сорок чотири гривні п'ятдесят чотири копійки) - судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 525, 86 гривень - відмовити.
5. Судові витрати в розмірі 76, 46 гривень сплаченого судового збору залишити за позивачем.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено 02.05.2019.
Суддя В. В. Михайлишин