61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
25.04.2019 Справа № 905/226/19
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спец-Контакт”, м. Слов'янськ (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Андріївський, 18А, код ЄДРЮФОП 32019384)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРЮФОП 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна , будинок 22, код ЄДРЮФОП 40150216)
предмет позову: стягнення 5 197,71грн.
Суддя Матюхін В.І.
Секретар судового засідання Вороніна О.С.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 - адвокат;
відповідача: ОСОБА_2 - дов.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення неустойки у вигляді пені у розмірі 5 197,71грн. за порушення грошового зобов'язання з оплати поставленого у червні, серпні 2018 року товару.
Ухвалою від 04.02.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на укладення з відповідачем договору поставки №ДОН/НХ-18320/НЮ-В від 08.06.2018, відповідно до якого останній зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений позивачем товар. ТОВ «Спец-Контакт» свої зобов'язання з поставки товару виконало у повному обсязі, однак відповідачем поставлений товар був оплачений з порушення строків, встановлених п.6.2 договору. У зв'язку з вищевикладеним, позивач вимагає стягнути з останнього пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання.
04.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому залізниця, не заперечуючи факту поставки позивачем регіональній філії “Донецька залізниця” товару і несвоєчасності його оплати, посилається на скрутне фінансове становище внаслідок проведення АТО на території Донецької та Луганської областей і просить зменшити розмір неустойки (пені) до 20% на підставі ч.3 ст.551 ЦК України. Відзив відповідача фактично є клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій.
Ухвалою від 11.04.2019 підготовче провадження було закрите і справу призначено до судового розгляду по суті на 25.04.2019 року о 10:40 год.
У судовому засіданні:
- позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі;
- відповідач підтримав позицію, висловлену у відзиву.
До закінчення судових дебатів у справі позивач заявив, що докази судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
08.06.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яка у подальшому змінила тип на акціонерне товариство (покупець) в особі в.о. начальника структурного підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Донецька залізниця», який діє на підставі довіреності та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (постачальник) в особі директора, який діє на підставі статуту був укладений договір №ДОН/НХ-18320/НЮ-В, предметом якого, відповідно до п.1.1, є поставка постачальником покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною чинного договору.
Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Як зазначено в п.5.1 договору ціна постачальника 52,25грн. без ПДВ визнана тендерними торгами і вказана у специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна сума договору складає 528 122,10грн., з урахуванням ПДВ - 88 020,35грн. (п.5.2 договору).
Як зазначено в п.8.1 договору прийом товару здійснюється покупцем при наявності товарно-супровідних документів: видаткової накладної (залізничної накладної), податкової накладної на товар, акту прийому-передачі, рахунку-фактури, документів, що підтверджують якість товару (сертифікат якості, паспорт тощо), документів, передбачених п.2.6.
Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до п.15.1 договору термін його дії - з моменту підписання сторонами і по 31.12.2018.
Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір поставки №ДОН/НХ-18320/НЮ-В вважається укладеним.
На виконання умов договору сторонами, на підставі письмової заявки регіональної філії «Донецька залізниця» від 11.06.2018 №2600/2617, була узгоджена специфікація №1 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити на адресу відповідача в строк до 31.12.2018 футболки чоловічі у кількості 8 423од. на загальну суму 528 122,10грн. з ПДВ.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Обумовлений специфікацією товар позивачем був поставлений на адресу відповідача у повному обсязі, що останнім не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями обопільно підписаних:
· видаткової накладної №154 від 21.06.2018 на суму 31 350,00грн. з ПДВ;
· акту приймання-передачі №1 від 21.06.2018 на суму 31 350,00грн. з ПДВ;
· видаткової накладної №245 від 27.08.2018 на суму 496 772,10грн. з ПДВ;
· товарно-транспортної накладної №Р245 від 27.08.2018;
· акту приймання-передачі №245 від 27.08.2018 на суму 496 772,10грн. з ПДВ.
Загальна сума поставленого товару складає 528 122,10грн.
Пунктом 6.2 договору передбачено, покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акту прийому-передачі на отримання товару.
Таким чином, відповідно до п.6.2 договору, граничним строком оплати за актом приймання-передачі №1 від 21.06.2018 на суму 31 350,00грн. є 05.07.2018, а за актом приймання-передачі №245 від 27.08.2018 на суму 496 772,10грн. - 10.09.2018.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем оплата поставленого товару була здійснена з порушенням строків, визначених договором. Так, отриманий за актом приймання-передачі №1 від 21.06.2018 товар був оплачений лише 27.07.2018, а за актом приймання-передачі №245 від 27.08.2018 на суму 496 772,10грн. - 01.10.2018.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно приписів ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як зазначено в ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди;
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Згідно п.9.2 договору покупець за даним договором у разі порушення строків оплати товару, сплачує постачальнику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.
Підставою виникнення спору послугувало несвоєчасна оплати поставленого товару з боку відповідача.
Так, сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за актом приймання-передачі №1 від 21.06.2018 на суму 31 350,00грн. за період прострочення з 06.07.2018 по 27.07.2018 від суми боргу 31 350,00грн. становить 327,67грн.
Сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за актом приймання-передачі №245 від 27.08.2018 на суму 496 772,10грн. за період прострочення з 11.09.2018 по 30.09.2018 від суми боргу 496 772,10грн. становить 4 899,67грн.
Загальна сума пені становить 5 227,34грн., позивачем заявлена менша сума, а саме - 5 197,71грн.
Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також зважаючи на те, що відповідач не довів факту своєчасної оплати поставленого товару, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки:
- відповідачем по справі є не регіональна філія “Донецька залізниця”, яка не є юридичною особою, а акціонерне товариство “Українська залізниця” і, як наслідок, та обставина, що частина товариства знаходиться в зоні проведення АТО не впливає на розгляд справи по суті (суб'єктом правовідносин є юридична особа, а не її відокремлений підрозділ);
- умовами договору сторони передбачили не максимальний розмір неустойки (пені), передбачений чинним законодавством (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня), а в половину менший;
- відповідачем до відзиву не додано ніяких документів на підтвердження свого майнового стану.
Судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 549, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, ст.265 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення неустойки у розмірі 5 197,71грн., задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Кірова, 22, код ЄДРЮОФОПГФ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Андріївський. 18А, код ЄДРЮОФОПГФ 32019384) неустойки у розмірі 5 197,71грн., 1 921,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).
Повний текст судового рішення складено 26.04.2019р.
Суддя В.І. Матюхін