Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"25" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/131/19
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання: Степанченко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 15.04.2019; договір про надання професійної правничої допомоги №01/02 від 01.02.2019;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп"
про стягнення 76905,03грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" про стягнення 76905,03грн боргу, із яких 68640,00грн основного боргу, 6228,37грн пені, 1517,63грн інфляційних нарахувань, 519,03грн процентів річних, а також про стягнення 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору поставки №УФ-18-140-Р/ТК від 18.05.2018 в частині оплати поставленого товару.
В якості правових підстав позову позивач вказує ст.ст.509, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2019 позовну заяву ТОВ "Торговий Дім "Ензим-Агро" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
25.02.2019 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.03.2019.
Ухвалою суду від 28.03.2019 відкладено розгляд справи на 16.04.2019.
Ухвалою суду від 16.04.2019 відкладено розгляд справи по суті на 25.04.2019.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно витягу, здійсненого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2019, місцезнаходження відповідача - ТОВ "Цефей-груп" - 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, буд.7 (а.с. 32-35).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 28.03.2019, місцезнаходження відповідача: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок 25Л (а.с. 47-50). Відомості про зміну адреси місцезнаходження юридичної особи відповідача внесено до реєстру 05.03.2019, тобто після відкриття провадження у справі №906/131/19.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Як встановлено ч.1 ст.10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки на момент звернення позивача до суду та на момент відкриття провадження у справі місцезнаходження відповідача було: 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, буд.7, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за належною адресою та отримана ним 05.03.2019 (а.с.44-45).
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною ч. 2 ст.31 ГПК України, передбачено, якщо справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
За таких обставин, оскільки на момент відкриття провадження у даній справі місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було: 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, буд.7, справа підлягає вирішенню Господарським судом Житомирської області.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
18.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим-Агро" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №ЕА-18-140-Р/ТК (далі - Договір), згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору вартість Товару в асортименті, кількості та по цінах, які зазначено у видаткових накладних, які складаються на кожну відповідну партію товару у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору (а.с.14-16).
Передача товару Покупцю здійснюється Постачальником згідно письмового або усного замовлення Покупця та підписання Сторонами Специфікації на поставку окремої партії товару (п.2.1. Договору).
Згідно п.2.2. Договору датою поставки є дата фактичного отримання товару Покупцем, що передбачається видатковими накладними на відповідну партію товару.
Ціна на товар встановлюється в національній валюті України гривнях (з врахуванням податку на додану вартість) відповідно до погодженої Сторонами Специфікації на поставку окремої партії Товару та вказується у рахунках - фактурах і видаткових накладних (п.3.1. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату кожної окремої партії Товару згідно Специфікації на умовах товарного кредиту зі сплатою нарахованих процентів згідно порядку погодженому Сторонами в додатку, який є невід'ємною частиною даного Договору.
За невиконання чи неналежне виконання даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України (п.5.1. Договору).
Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що за несплату чи несвоєчасну оплату товару, нарахованих процентів за наданою відстрочкою платежу за товарним кредитом, інших платежів згідно умов Договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до моменту повного погашення заборгованостей, що виникатимуть в рамках даного Договору (п.8.1. Договору).
23.05.2018 позивачем виписано рахунок - фактуру №ЕА-0000699 (а.с.24) на оплату відповідачем товару на загальну суму 68640,00грн.
Відповідачем на підставі видаткових накладних, скріплених підписами та печатками сторін, №ЕА-00719 від 24.05.2019 на суму 40560,00грн (а.с.22) та №ЕА-00720 від 24.05.2018 на суму 28080,00грн (а.с.23) отримано товар на загальну суму 68640,00грн.
Відповідно до п.4 Специфікації №1 від 23.05.2018 до Договору покупцем здійснюється оплата партії Товару в наступному порядку: Покупець зобов'язаний перерахувати 68640,00 грн на поточний рахунок Постачальника в термін до 01.11.2018 включно (а.с.20).
Оскільки заборгованість згідно Специфікації №1 від 23.05.2018 у розмірі 68640,00грн своєчасно не погашена відповідачем, позивач направив на адресу ТОВ "Цефей-Груп" лист №УФ/4340/07.11.2018 від 07.11.2018 із вимогою погасити заборгованість за поставлений товар (а.с.25-28). Відповідач лист-вимогу залишив без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене вище, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати, звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовними вимогами про стягнення 76905,03грн, із яких 68640,00грн основного боргу, 519,03грн 3% річних, 1517,63грн втрат від інфляції, 6228,37грн пені.
2. Норми права, які застосував господарський суд.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 6228,37грн пені.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що за несплату чи несвоєчасну оплату товару, нарахованих процентів за наданою відстрочкою платежу за товарним кредитом, інших платежів згідно умов Договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені на загальну суму 6228,37грн, із яких:
- згідно видаткової накладної №ЕА-00719 від 24.05.2019 на суму боргу 40560,00грн - 3680,40грн пені за період із 02.11.2018 по 01.02.2019;
- згідно видаткової накладної №ЕА-00720 від 24.05.2018 на суму боргу 28080,00грн - 2547,97грн пені за період із 02.11.2018 по 01.02.2019.
4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 519,03грн 3% річних та 1517,63грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних суд вважає його правильним та задовольняє вимогу про стягнення 519,03грн 3% річних, із яких:
- згідно видаткової накладної №ЕА-00719 від 24.05.2019 на суму боргу 40560,00грн - 306,70 грн 3% річних за період із 02.11.2018 по 01.02.2019;
- згідно видаткової накладної №ЕА-00720 від 24.05.2018 на суму боргу 28080,00грн - 212,33 грн 3% річних за період із 02.11.2018 по 01.02.2019.
За поданим позивачем розрахунком інфляційних втрат судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимога про стягнення 1517,63грн інфляційних втрат підлягає задоволенню (згідно видаткової накладної №ЕА-00719 від 24.05.2019 на суму боргу 40560,00грн - 896,78грн інфляційних за період листопад - грудень 2018; згідно видаткової накладної №ЕА-00720 від 24.05.2018 на суму боргу 28080,00грн - 620,85 грн інфляційних за період листопад - грудень 2018).
5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 68640,00грн належними та допустимими доказами у справі.
В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи факт невиконання ТОВ "Цефей-Груп" своїх зобов'язань на підставі договору поставки №ЕА-18-140-Р/ТК від 18.05.2018, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 76905,03грн, з яких 68640,00грн - основного боргу, 519,03грн - 3% річних, 1517,63грн - інфляційних втрат, 6228,37грн - пені.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов ТОВ "Торговий дім "Ензим-Агро" задоволено повністю, судовий збір слід покласти на відповідача.
Позивач просить стягнути із відповідача 10000,00грн витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, позивач надав до матеріалів справи копію договору №01/02 від 01/02.2019 про надання професійної правничої допомоги (а.с.79-80), розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу станом на 25.04.2019 (а.с.81), акт №01/02 приймання-передачі виконаних робіт (послуг) (а.с.82), довіреність від 15.04.2019 (а.с. 66).
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.
З огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення із відповідача 5000,00грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" (21018, м.Вінниця, вул.Гоголя, буд.30, ідентифікаційний код 38134923) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, буд. 25Л, ідентифікаційний код 37529382) задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, буд.25Л, ідентифікаційний код 37529382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" (21018, м.Вінниця, вул.Гоголя, буд.30, ідентифікаційний код 38134923):
- 68640,00грн - основного боргу;
- 6228,37грн - пені;
- 519,03грн - 3% річних;
- 1517,63грн - інфляційних втрат;
- 1921,00грн - судового збору;
- 5000,00грн - витрат на правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.05.19
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - позивачу (рек. з пов.)
3-5 - відповідачу (рек. з пов.):
а) 11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 7,
б) 11700, Житомирська область, м.Нов-Волинський, вул.Героїв Майдану,3 оф.26,
в) 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул Дегтярівська, будинок 25Л