справа № 274/779/19
У Х В А Л А провадження № 1-в/0274/259/19
02.05.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання . . . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 07.02.06 за ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 5, 70 КК України на 7 років позбавлення волі,
ОСОБА_6 засуджений 29 березня 2013 року Московським районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 5, 187 ч. 4, 70 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.03.16 в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 31.07.12 до 27.02.14 згідно з ч. 5 ст. 72 КК України.
Початок строку відбування покарання: 31.07.12; кінець строку: 02.01.20.
Засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в Бердичівській виправній колонії (№ 70) з 27.03.14, адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
В судовому засіданні захисник засудженого своє клопотання підтримала, вказала, що за час відбування покарання ОСОБА_6 виправився. За час відбування покарання засуджений мав лише два стягнення, останнє з яких ще у 2014 році, працює, має заохочення, що вказує на його виправлення. Має рідних, місце проживання, буде працевлаштований. Тому просить звільнити засудженого умовно-достроково.
Засуджений просить суд проводити засідання без його участі.
Представник адміністрації виправної колонії клопотання захисника не підтримав у зв'язку з його безпідставністю, вказав, що засуджений характеризується посередньо. Засуджений розглядався на комісії установи, прийнято рішення про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого, заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким. Від застосування ст. 101 КВК України засуджений відмовився сам. Засуджений дійсно працевлаштований, але лише з грудня 2018 року, до цього працевлаштованим довгий проміжок часу не був. На даний час ставлення до праці задовільне. Засуджений дотримується правил, які визначають порядок і умови відбування покарання, переважно під контролем адміністрації установи. Поведінка засудженого не стабільна та не свідчить, що засуджений вже довів своє виправлення.
Відповідно до досліджених матеріалів засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 04.08.12. За період відбуття покарання зарекомендував себе в цілому з посередньої сторони. Допускав порушення вимог режиму тримання (в тому числі категоричну відмову виходити на роботу), за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені. На даний час працевлаштований з грудня 2018 року у майстерні. За час відбування покарання має 3 заохочення. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи або перекладає їх виконання на інших засуджених. За вироком суду вину визнав, має позови на загальну суму 93276 грн.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, оскільки засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (п. 17) судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
Заслухавши захисника, представника адміністрації виправної колонії, прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що до засудженого ОСОБА_6 не можуть бути застосовані положення ст. 81 КК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. ОСОБА_6 хоча і не має непогашених стягнень, не є злісним порушником, працевлаштований, але брати участь у суспільно-корисній роботі бажання не виявляє, участі у самодіяльних організаціях не бере, за весь період відбування покарання допустив 4 порушення при лише 3 заохоченнях, що в сукупністю з уникненням від виконання соціально корисної роботи, тяжкістю вчинених в складі організованої злочинної групи (свою участь фактично заперечує, виходячи з апеляційної скарги, де просив виключити кваліфікуючу ознаку в складі організованої групи, тобто вину фактично заперечує) умисних тяжких та особливого тяжких корисливих злочинів, за які відбуває покарання, та невідшкодуванням взагалі засудженим збитків, завданих злочинними діями, не дозволяє зробити висновок про досягнення мети покарання та доведення засудженим вже свого виправлення. Сама по собі поведінка засудженого без порушень режиму утримання не є достатньою для доведення виправлення і такою має бути поведінка кожного із засуджених, сумлінне ставлення до праці може свідчити, що ОСОБА_6 стає на шлях виправлення (що, зокрема, є підставою для застосування положень ст. 101 КВК України), однак не є достатнім для висновку, що він вже довів своє виправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1