Справа № 755/15594/18 Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко В.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7942/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
26 квітня 2019 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача ВолошиноїВ.М., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Сердцевич Ольга Володимирівна, Житлово-будівельний кооператив «Русанівський» про встановлення факту та визнання права власності на майно,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року, з урахуванням виправленої описки на підставі ухвал Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Сердцевич Ольга Володимирівна, Житлово-будівельний кооператив «Русанівський» про встановлення факту та визнання права власності на майно задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. У поданій апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року, суддею-доповідачем встановлено.
За правилами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 28 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12 березня 2019 року.
У відповідності до вимог статей 122, 123, 124 ЦПК України перебіг тридцятиденного строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, на оскарження рішення суду почався з наступного дня після складення повного судового рішення і закінчився 11 квітня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана відповідачем 12 квітня 2019 року, тобто поза межами строків апеляційного оскарження згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України.
Такі строки є процесуальними та можуть бути поновлені судом за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника - частина 1 статті 127 ЦПК України.
У поданому клопотанні відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що на її адресу судове рішення не надходило, з повним текстом судового рішення ознайомився в приміщенні суду її представник лише у березні 2019 року.
Викладені у клопотанні обставини знайшли своє підтвердження.
Частиною 3 статті 272 ЦПК України передбачено, що у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
Частиною 6 статті 272 ЦПК України визначено, зокрема, що днем вручення судового рішення є, день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено суддею-доповідачем, що у судовому засіданні 28 лютого 2019 року під час проголошення судом першої інстанції вступної та резолютивної частин судового рішення відповідач не була присутня. На адресу учасників справи копія повного судового рішення надіслана судом 13 березня 2019 року (а.с. 35 том 2). Підтверджень вручення відповідачеві копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням матеріали справи не містять. Письмове клопотання та відмітка на довідковому листі до справи свідчать про те, що представник відповідача ОСОБА_3 з матеріалами справи, у тому числі з повний текстом судового рішення, ознайомився в приміщенні суду 29 березня 2019 року (а.с. 42, 43 том 2). В іншій спосіб, передбачений статтею 272 ЦПК України, копія повного судового рішення відповідачу не вручена. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана відповідачем 12 квітня 2019 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення відповідачеві повного тексту судового рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, викладені у клопотанні обставини, які безпосередньо унеможливлювали відповідачу вчинити процесуальну дію на оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у визначений законом строк, є поважною причиною, а тому процесуальний строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» ( в редакції Закону № 2147-VIII, яка діє з 15 грудня 2017 року) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом справляється судовий збір. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру - частина 3 статті 6 Закону.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної на рішення суду, а саме 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем об'єднано в одній заяві вимоги як немайнового, так і майнового характеру, а тому судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону N 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
При поданні позовної заяви у 2018 році позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору в частині вимог немайнового характеру та 6 500,00 грн. в частині вимог майнового характеру, а всього 7 204,80 грн.
Судом першої інстанції позов ОСОБА_4 вирішено щодо усіх заявлених вимог. Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується у повному обсязі.
Отже, у відповідності до вимог підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції повинен складати розмір 10 807,20 грн. із розрахунку (7 204,80 грн. х 150% ).
Однак, при подачі апеляційної скарги відповідачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У поданому клопотанні до апеляційної скарги відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання скарги, посилаючись на те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за рік, яка не працює та є домогосподаркою.
Вивчивши клопотання заявника, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового зборує врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов визначеної цією статтею, перелік яких є вичерпним.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести підстави (умови) для застосування положень статті 8 Закону, а також подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У поданому клопотанні відповідач наводить доводи про незадовільне матеріальне становище та умови, за наявності яких суд може застосувати положення статті 8 Закону, проте не надає докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у розмірі 10 807,20 грн. Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується органами Державної фіскальної службу України, відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року відсутні.
Відмова задоволенні клопотання не позбавляє права відповідача знову заявити клопотання з того самого питання, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.
Відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
З урахуванням наведеного, особі, яка подає апеляційну скаргу слід сплатити судовий збір у розмірі 10 807,20 грн. та надати суду апеляційної інстанції оригінал платіжного документу.
Реквізити рахунку для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34311206080024, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Керуючись ст. 127, 357 ЦПК України, суд
у х в а ли в :
Поновити ОСОБА_3 процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач