17 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: кошти в сумі 21 588 гривень та 607 доларів США, які вилучено 12.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною користування та розпорядження ними.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що органом досудового розслідування належним чином не доведено відповідність вказаного в клопотанні майна ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України. Крім того, вилучене майно належить ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не є часниками кримінального провадження та не мають у ньому жодного процесуального статусу, а тому до них не може бути застосовано конфіскацію майна. Таким чином, як вважає апелянт правові підстави для арешту майна відсутні.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна, а апеляційна скарга подана у строки визначені ч. 3 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не потребує поновлення.
Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120180000000000232 від 05.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
28.01.2019 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: кошти в сумі 21 588 гривень та 607 доларів США, які вилучено 12.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року клопотання слідчого задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної
особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Задовольняючи дане клопотання органу досудового розслідування, внесене в межах кримінального провадження №120180000000000232 від 05.04.2018 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні сторони обвинувачення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, відтак доводи апеляційної скарги про не перебування власника майна у статусі підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, а тому безпідставність арешту майна, є необґрунтованими.
Крім того, посилання апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, також не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наданими матеріалами провадження.
Беручи до уваги викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: кошти в сумі 21 588 гривень та 607 доларів США, які вилучено 12.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
17 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року,-
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: кошти в сумі 21 588 гривень та 607 доларів США, які вилучено 12.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 24 квітня 2019 року о 16 год. 10 хв.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2196/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1