02 травня 2019 р.Справа № 480/4231/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Тацій Л.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 (повний текст складено: 26.12.2018, суддя І інстанції - Є.Д. Кравченко, м. Суми) по справі № 480/4231/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області третя особа Головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренко Євген Анатолійович
про визнання протиправними та скасування наказу і постанови, -
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області третя особа Головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренко Євген Анатолійович, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2.» від 03.10.2018 № 1674-ОД, виданий першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області ОСОБА_3;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області від 26.10.2018 № 34 про накладення штрафу у розмірі шести мінімальних заробітних плат - 22338 грн. на ОСОБА_1, як на фізичну особу-підприємця, винесену головним державним ветеринарним інспектором Сумської області Лазоренко Є.А.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 позов залишено без задоволення.
Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачена така підстава перевірки як звернення керівника структурного підрозділу (лабораторії) Держпродспоживслужби. Сама перевірка також проведена з порушенням вимог вказаного Закону, оскільки позивача ніхто не повідомляв про проведення даної перевірки, направлення не видавалось, в акті перевірки не наведено жодних доказів того, що виявлені порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів створюють загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини.
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просила її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції взяв участь в режимі відеоконференції, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, основним видом економічної діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 15).
До Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області 24.09.2018 надійшло звернення в.о. директора Шосткинської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби, в якому зазначено, що за результатами перевірки ветеринарно-санітарного огляду продуктів промислового виготовлення на агропромислових ринках встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 потужність знаходиться у незадовільному санітарному стані. У продавця (власника) відсутня санітарна книжка. Порушується товарне сусідство при зберігання харчових продуктів та температурні режими (в одній вітрині зберігається морожена та солена риба). Відсутні термометри в холодильній вітрині для зберігання м'яса птиці, в морозильній камері для зберігання напівфабрикатів, в холодильній вітрині для зберігання риби соленої. Власниця продукції не впустила спеціалістів лабораторії в торговий кіоск для проведення огляду продукції, маркування, санітарного стану холодильної камери, обладнання, наявності умов для дотримання особистої гігієни та для миття і дезинфекції обладнання, інвентарю. Облік температурних режимів зберігання продукції не ведеться. Не на всю продукцію маються відповідні документи (а.с. 71-72).
У зв'язку з отриманням цього звернення, 03.10.2018 прийнятий наказ «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2.» № 1674-ОД (а.с. 74-75).
Також 03.10.2018 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області видане направлення для проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 73).
11.10.2018 працівником контролюючого органу здійснено вихід за адресою здійснення позивачем торгівельної діяльності.
Результати перевірки оформлені актом позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами від 11.10.2018 № 068 (а.с. 84-101)
У вказаному акті відображено висновок про наступні порушення, допущені позивачем:
- торгові павільйони з продажу риби мороженої, риби соленої, м'ясо птиці та субпродуктів заморожених, субпродуктів свинини та яловичини знаходяться в незадовільному санітарному стані, підлога брудна, вкріпа лінолеумом, який зберігся частково та має: щілини, які забиті брудом. Піддони, які знаходяться на підлозі брудні. Приміщення захаращені зайвими речами (брудними картонними ящиками, брудною плівкою, особистими речами). Стеля та частково стіни в приміщенні зберігання продукції обшиті ДСП, що унеможливлює проведення якісного миття та дезінфекції. В морозильній камері, де зберігається м'ясо птиці заморожене (крило, стегно), фарш, - пошкоджена кришка, одна половина закривається пристосованим листом (пінопласт, обгорнутий плівкою). В морозильній камері, де зберігається риба морожена відсутня кришка, камера закривається пристосованим матеріалом (пінопласт обгорнутий плівкою), який не піддасться якісному миттю та дезінфекції, що є порушенням п.1, 2 частини 1 статті 41, п. 1,4 частини першої статті 44, пункт 1, 2, 3 статті 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон № 771);
- відсутні докази боротьби зі шкідниками в торгових павільйонах, що порушує п.2, п.4 ч. 1 статті 41, п. 2 ч.1 статті 43 Закону № 771;
- не забезпечено захист харчових продуктів від забруднення на всіх стадіях обігу. Харчові продукти, які зберігаються в морозильних камерах (риба морожена, м'ясо птиці та субпродукти) розміщуються навалом, ящики відкриті та порвані. Встановлено зберігання на дерев'яному стільці із порізаних відкритих картонних ящиках шлунків індичих та тушок курячих навалом (ящик на ящик). На металевих стелажах разом з зайвими речами зберігається фарш в вакуумній упаковці. Встановлено зберігання на оселедця соленого в пластиковому відкритому відрі в невідомій рідині. Відро підписане: «для інвентарю». Біля торгових прилавків на брудних піддонах без ящика зберігається салака морожена. Реалізація на прилавках у відкритих ящиках м'яса птиці замороженого, субпродуктів яловичих заморожених, субпродуктів свинячих заморожених, риби соленої, риби мороженої, що є порушенням п.2, п.8 ч. 1 ст. 43 Закону № 771, п.3 ч. 1 ст. 49 Закону № 771;
- не дотримується температурний режим при зберіганні та реалізації продукції: в морозильних камерах відсутні засоби обліку температури зберігання. Риба заморожена, риба солена, м'ясо птиці, субпродукти яловичі та свинячі заморожені частково реалізовувалися із картонних ящиків без холодильного обладнання. В холодильній вітрині реалізація риби замороженої здійснюється при температурі -3, а м'яса птиці та субпродуктів заморожених, кісток свинячих та легень свинячих заморожених, фаршу індичого замороженого при температурі +10, що порушує п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України № 771, п.5 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771;
- персоналом не надані відповідним чином оформлені медичні книжки та навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових, що є порушенням п. 1, 2 ч. 1 ст. 48 Закону України № 771;
- відсутні засоби для підтримання належної особистої гігієни власника та продавця, що порушує п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України № 771;
- торгові павільйони не забезпечені гарячою та/або холодною водою, що є порушенням п.5 ч.1 ст.43 Закону України № 771;
- відсутні засоби та докази проведення дезінфекційних робіт, що порушує п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 771.
11.10.2018 відповідачем складено припис № 16, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені перевіркою порушення до 15.10.2018, а порушення стосовно відсутності санітарних книжок - до 12.11.2018, про що поінформувати Шосткинське міськрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до 15.11.2018 (а.с. 80-83) та протокол про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми № 10 (а.с. 76-79).
Акт та припис підписані ФОП ОСОБА_1 та не містять заперечень з приводу встановлених порушень та процедури проведення перевірки.
Листом від 17.10.2018 позивача повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства про харчові продукти відбудеться 26.10.2018 об 11-30 год. (а.с. 102).
26.10.2018 ФОП ОСОБА_1 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області письмові пояснення щодо акту проведення позапланового заходу державного контролю від 11.10.2018 № 068, в яких зазначила, що підлога у ларьках постійно прибирається та протирається 1% розчином дезактину. Піддони також миються даним розчином, що унеможливлює попадання будь якого бруду на товар. Приміщення не були захаращені зайвими речами. У приміщенні знаходяться чисті ящики, в які кладеться товар в заморожених брикетах, упакованих в плівку. Особисті речі знаходяться від морозильних ларів та продуктів харчування на відстані, що унеможливлює з ними контакт. ДСП пофарбовано білою фарбою, а тому і легко піддається миттю. Кришки з пінопласту, якими закривались лари, були обгорнуті харчовою плівкою, яка міняється щодня, а тому ніякої загрози не несуть. З приводу боротьби з гризунами, у павільйонах висіли дві липкі стрічки, у недоступних місцях були покладені брикети від гризунів. Харчові продукти також зберігаються у належному стані у морозильних камерах та ларях, при реалізації дотримуються вимоги санітарії. Дані про те, що салака зберігалась на піддонах, не відповідають дійсності. Оскільки позивач здійснювала торгівлю, вона несла пласт риби, вкритої плівкою, щоб донести до прилавку. І саме в цей час прийшли перевіряючі. Уся заморожена риба перед тим, як реалізувати, піддається дефростації (розмороженню та відокремленню), та продається, а тому вона не зберігається у розталому вигляді. З приводу відсутності показників температури, позивач повідомила, що на час торгівлі продавці витягують градусники з камер, щоб їх не розбити. Під час реалізації продукції власником та продавцем використовується фартух та гумові рукавиці. Вода для миття рук була, після миття використовується паперовий рушник. З приводу відсутності доказів проведення дезінфекційних робіт позивач вказувала на відро з дезактином, приготування розчину відмічалось на листі, який надавався під час перевірки, а після зауваження завела зошит (а.с. 110-117).
26.10.2018 відповідачем прийнята постанова № 34, якою на підставі статей 65, 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" на позивача накладений штраф у розмірі 22 338,00 грн. (а.с. 103-104).
Не погоджуючись з наказом від 03.10.2018 № 1674-ОД та постановою від 26.10.2018 № 34, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність оскаржуваного наказу та постанови, а тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон №2042-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону №2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно із частиною 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).
Частина 1 статті 6 Закону № 877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу ержавного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Під час розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття наказу про проведення перевірки позивача слугувало здійснене за результатом проведення перевірки санітарно-ветеринарного огляду продуктів звернення в.о. директора Шосткинської міжрайонної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_5 від 24.09.2018 року № 117.
Водночас, абзац 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)" не містить такої підстави для здійснення позапланового заходу як звернення посадових осіб лабораторії органів Держпродспоживслужби за результатом проведення перевірки санітарно-ветеринарного огляду продуктів.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 допустила посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до проведення перевірки.
З огляду на викладене, суд зауважує, що суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення заходу контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.
Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ФОП ОСОБА_1, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
З приводу доводів позивача про те, що оскільки перевірка проведена з порушенням Закону 877-V, а тому усі послідуючі дії з винесенням постанови про накладення стягнення є незаконними, колегія суддів зауважує, що оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення перевірки та оформлення її результатів, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача.
На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2.» від 03.10.2018 № 1674-ОД, виданого першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області ОСОБА_3
Окрім того, колегія суддів зазначає, що формування своїх позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2.» від 03.10.2018 № 1674-ОД в цілому стосовно й іншої особи є безпідставним, бо призначення та проведення перевірки відносно інших осіб, не може порушувати права позивача.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області від 26.10.2018 № 34 про накладення штрафу у розмірі шести мінімальних заробітних плат - 22338 грн. на ОСОБА_1, як на фізичну особу-підприємця, винесену головним державним ветеринарним інспектором Сумської області Лазоренко Є.А., колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 43 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР передбачає, що рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам: 1) утримуватися в чистоті та належному стані; 2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів; 3) бути обладнані засобами для підтримання належної особистої гігієни; 4) поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів; 5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості; 6) мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення); 7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю; 8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.
Відповідно до статті 49 вказаного Закону оператори ринку дотримуються таких вимог: 1) забороняється прийняття об'єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною; 2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; 3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; 4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; 5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачів; 6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від неперероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру; 7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачів; 8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров'ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров'ю, вона зливається.
Згідно вимог ДСТУ 4868 2007 "Риба заморожена" заморожену рибу зберігають за температури не нижче ніж мінус 18°С.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.
Згідно із ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.
Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення.
Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".
Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У даному випадку факти вчинення позивачем порушень закону, а саме недотримання температурного режиму зберігання риби глибокої заморозки (а саме зберігання при температурі мінус 12°С замість температури мінус 18°С), відсутність термометра для контролю температури, а також відсутність засобів для особистої гігієни персоналу належним чином підтверджується актом проведення позапланового заходу від 28.09.2018 № 61 та протоколом від 01.10.2018 № 6.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи позивача на те, що у даному випадку повинні застосовуватись не вимоги ДСТУ з приводу зберігання риби за температури нижче ніж 18 градусів Цельсія, а Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2003 за №628/7949, з огляду на наступне.
Відповідно до маркування позивач реалізує рибу заморожену, яка повинна зберігатися при температурі мінус 18°С і нижче. Крім маркування, такі ж вимоги до зберігання замороженої риби містить ДСТУ 4868:2007.
Відповідно до п.3.3 ДСТУ 4868:2007 риба заморожена - це риба, температура якої в товщі м'язової тканини підтримується на рівні мінус 18°С і нижче.
Згідно маркування заморожена риба у позивача мала зберігатись при температурі мінус 18°С, однак фактично зберігалась при температурі мінус 12°С, що є порушенням п. 3.3. ДСТУ 4868:2007.
Крім того, Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами не передбачають температурних режимів при яких зберігається (реалізовується) риба.
Відповідно до п.5 ст. 49 Закону №771-97/ВР від 23.12.1997 "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону №771-97/ВР оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
Частиною 2 статті 20 Закону №771-97/ВР передбачено, що оператори ринку зобов'язані, зокрема, забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, під час здійснення заходу контролю посадовими особами відповідача у позивача було здійснено відбір зразків оселедця свіжо-соленого в кількості 0,5 кг для проведення дослідження по мікробіологічним показникам, бичка замороженого в кількості 1 кг для проведення досліджень по мікробіологічним показникам, бичка замороженого в кількості 1 кг для проведення досліджень на мікробіологічні показники та гістамін, згідно акту відбору зразків продукції від 11 жовтня 2018 року (а.с. 105-106).
Відповідно до експертного висновку Сумської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001658 п/18 від 17.10.2018 року в зразках оселедця свіжо-солоного встановлено перевищення КМАФАнМ, в зразках бичка свіжо-мороженого встановлено перевищення КМАФАнМ та наявність БГКП, що не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 815:2008 "Оселедці солоні. ТУ", 001658п/2/18 Бичок свіжоморожений, ДСТУ 4868:2007 "Риба заморожена (а.с. 107-108).
У зв'язку з цим, листом від 25.10.2018 № 22-11/684 позивача було зобов'язано вилучити з обігу продукцію, що не відповідає вимогам безпечності харчових продуктів (а.с. 109).
На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення температурних режимів зберігання харчових продуктів може призводити до розвитку та збільшення мікроорганізмів патогенних, умовно патогенних чи хвороботворних мікроорганізмів. Відсутність елементарних засобів особистої гігієни персоналу, також, може спричинити шкідливі наслідки для здоров'я і навіть життя громадян, оскільки брудні руки є одним з основних факторів мікробного інфікування харчових продуктів.
Також, виявлені порушення можуть спричинити шкідливі наслідки для здоров'я і навіть життя громадян, оскільки можуть привести до випадків харчових отруєнь, кишкових інфекцій або паразитарних захворювань споживачів, а отже порушення є такими, що несуть загрозу здоров'ю людини.
Таким чином, посилання позивача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю громадян є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо посилань позивача на не зазначення відповідачем при складенні протоколу якої саме частини п.1 ст. 65 Закону 2042-VІІІ виявлено порушення, колегія суддів вважає несуттєвими, оскільки вони не спростовують факт вчинення позивачем виявлень порушень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 480/4231/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Тацій
Судді З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 02.05.2019 року