Постанова від 23.04.2019 по справі 2040/5207/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 р. м. ХарківСправа № 2040/5207/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В. (повний текст складено 06.12.18) по справі № 2040/5207/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до суду з вимогами про зупинення повністю шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, експлуатацію будівель Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного Університету ім. В.В. Докучаєва", за адресами: Харківська область, Харківський район, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 2, с.Докучаєвське, вул.Шкільна, 13, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 5-а, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 5, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/1, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1-а, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/2, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/3, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 6, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 5- а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 13-а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 15-а, с.Докучаєвське, вул.Докучаева, 2-а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 7, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 7-а, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного Університету ім. В.В. Докучаєва" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 позов було задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з вимогами про його скасування та прийняття нового про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог стверджує, що позивач не довів обґрунтованість обрання саме крайнього заходу реагування на виявлені порушення, оскільки повне зупинення експлуатації будівель Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного Університету ім. В.В. Докучаєва" можливе лише за наявності підтверджених належними доказами обставин про існування дійсної загрози життю та здоров'ю людей. Також просив врахувати фактичне виконання частини вимог припису позивача по усуненню виявлених порушень, що додатково свідчить про відсутність застосування крайнього заходу у вигляді зупинення експлуатації будівель.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, вказуючи на скрутне фінансове становище господарства, яке унеможливлює усунення виявлених порушень за короткий проміжок часу.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому обгрунтовує наявність підстав для зупинення експлуатації будівель відповідача через значну ймовірність виникнення надзвичайної ситуації, зокрема, у вигляді аварії чи пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи відсутніми підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що на підставі наказу від 22.03.2018 №76 "Про проведення планових перевірок об'єктів", графіку перевірок, та посвідчення на проведення перевірки від 30.03.2018 №67 уповноваженими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області була проведена у період з 12.04.2018 по 18.04.2018 планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного Університету ім. В.В. Докучаєва" за адресами: Харківська область, Харківський район, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 2, с.Докучаєвське, вул.Шкільна, 13, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 5-а, с.Докучаєвське, Садовий в'їзд, 5, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/1, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1-а, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/2, с.Докучаєвське, вул.Академічна, 1/3, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 6, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 5- а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 13-а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 15-а, с.Докучаєвське, вул.Докучаева, 2-а, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 7, с.Докучаєвське, вул.Виробнича, 7-а.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №53 (а.с.20-26), у якому зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України (в подальшому КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (в подальшому ППБУ), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях", затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 №557 (в подальшому ПТБ № 557), Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2001р. №308 (в подальшому Порядку № 308) а саме:

1) п.1.2 Розділу V ППБУ - будівлі та споруди не обладнані системами протипожежного захисту;

2) п.2.5 Розділу ІІІ ППБУ - не виконана вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій складських, виробничих будівель та будівель сільськогосподарського призначення;

3) п.1.6 Розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4) п.1.21 Розділу ІV ППБУ - не здійснено перевірку пристроїв блискавкозахисту будівель та споруд відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

5) п.20 Розділу ІV ППБУ - не виконано заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж будівель та споруд;

9) п.2.31 Розділу ІІІ ППБУ - відсутнє евакуаційне освітлення в будівлях та спорудах;

10) п.2.23 Розділу ІІІ ППБУ - межа вогнестійкості внутрішніх сходів, що ведуть на горище маслоцеху не відповідає вимогам нормативних документів;

12) ст.20, п.3.9 Розділу V КЦЗУ, ППБУ - будівлі та споруди не укомплектовані необхідною кількістю вогнегасників;

14).п.3.17 Розділу V ППБУ - не здійснене технічне обслуговування вогнегасників.;

23) п.18 ч.1 ст.20, ст.98 КЦЗУ, абз.6 п.4 Порядку № 308 - не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

25) п.3.1.1. ПТБ - відсутній постійно оновлювальний запас відповідних медичних препаратів, фармацевтичних препаратів;

33) п.1.2. Розділу V ППБУ - будівля пилорами не обладнана системами протипожежного захисту;

34). п.2.5 Розділу ІІІ ППБУ - не виконана вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій будівлі пилорами;

35) п.1.6 Розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

36) п.1.21. Розділу Розділу ІV ППБУ - не здійснено перевірку пристроїв блискавкозахисту будівель та споруд відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

37) п.20 Розділу ІV ППБУ - не виконано заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж будівель та споруд;

39) ст.20, п.3.9 Розділу V КЦЗУ, ППБУ - будівля пилорами не доукомплектована необхідною кількістю вогнегасників;

40) п.3.17 Розділу V ППБУ - не здійснене технічне обслуговування наявних вогнегасників.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з наявних у позивача владних повноважень, які реалізовані ним з дотриманням встановленої процедури задля досягнення законної мети здійснення контролю в сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, згідно приписів Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позовної заяви, зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин сторін законодавства та фактичні обставини справи.

Можливість зупинення повністю або частково за рішенням суду виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання передбачена абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

В свою чергу, нормами Закону № 877-V передбачено відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Процедура вжиття заходів реагування унормована ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V, у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України містять визначення: об'єкту підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежної безпеки - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенної безпеки - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України здійснення цивільного захисту визначають за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно п. 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, згідно п. 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.

На об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ч.ч. 1 та 4 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначено: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Аналізуючи зміст вимог зазначених вище норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі та через свого представника у судовому засіданні вказує на часткове усунення виявлених перевіркою порушень, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії: наказу від 10.07.2018 про призначення відповідальних осіб за організацію протипожежної безпеки на об'єктах підприємства, наказу від 10.07.2018 №6 про призначення відповідального за організацію протипожежного стану підприємства, адресного вказівника маслоцеху, інструкції № 23 про протипожежну безпеку, журналу обліку вогнегасників, журналу реєстрації інструктажу з питань техногенної безпеки, квитанції про сплату за вогнегасники, видаткових накладних та фотознімків розміщення вогнегасників в маслоцесі.

Разом з тим, відповідачем не спростовано, а його представником у судовому засіданні визнано факт існування як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час апеляційного перегляду прийнятого судового рішення, інших суттєвих порушень, зазначених, зокрема, у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10, 23, 24, 33, 35, 37 опису виявлених порушень акту перевірки (а.с. 23 - 25). Скаржник не посилається на жодні докази та не наводить жодних відомостей, які б ставили під сумнів встановлені під час перевірки та зафіксовані в акті порушення правил пожежної безпеки.

Колегія суддів враховує ту обставину, що представником відповідача був визнаний факт невиконання на час апеляційного перегляду відповідних вимог припису, отриманого від позивача, щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, виявлених в ході перевірки ще у квітні 2018 року. Зазначена обставина свідчить про необгрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача щодо відсутності вимог позивача по усуненню виявлених порушень, а лише їх відображення у акті перевірки.

Єдиною причиною невиконання вимог позивача по усуненню таких порушень відповідач зазначає лише скрутне фінансове становище та відсутність доказів реальної загрози життю та здоров'ю людей, зважаючи на незначну кількість працюючих (5 осіб).

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача недостатніми на підтвердження відсутності підстав для задоволення позову, оскільки скрутне фінансове становище суб'єкта господарювання не може надавати право такій особі провадити господарську діяльність на об'єктах, використання яких спричиняє високу ймовірність виникнення надзвичайної ситуації, що, згідно положень п. 24 ч. 1 ст. 2 КЦЗУ, характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення внаслідок аварії чи пожежі або іншої небезпечної події, що може призвести до виникнення загрози життю або здоров'ю населення.

Відповідно вимог п. 33 ч. 1 ст. 2 КЦЗУ, пожежна безпека це відсутність неприпустимого ризику виникнення та розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям та довкіллю.

Посилання скаржника на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні споруд в підприємницькій діяльності.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на належних йому об'єктах, та не залежить від того чи є відповідач власником або користувачем інспектованих об'єктів.

У своїх висновках колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 20.11.2018 у справі №826/1024/18.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судами першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на результати апеляційного перегляду прийнятого судом першої інстанції рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 по справі № 2040/5207/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал

Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець

Повний текст постанови складено 02.05.2019.

Попередній документ
81483198
Наступний документ
81483200
Інформація про рішення:
№ рішення: 81483199
№ справи: 2040/5207/18
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 03.05.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки