02 травня 2019 р.Справа № 520/814/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бенедик А.П.,
Суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О. ,
розглянувши заяву головуючого судді Бенедик А.П. про самовідвід у справі №520/814/19
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Згідно Витягу з протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бенедик А.П., судді -Гуцал М.І., Донець Л.О.
До моменту відкриття провадження у справі, головуючим суддею Бенедик А.П. заявлено самовідвід з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи.
Колегія суддів, дослідивши заяву про самовідвід, вважає за необхідне задовольнити її з огляду на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.
Відповідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
З урахуванням вищевикладеного та з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява головуючого судді Бенедик А.П. про самовідвід підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 41 КАС України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 243, 250, 321, 325 КАС України, суд, -
Задовольнити заяву головуючого судді Бенедик А.П. про самовідвід у справі №520/814/19.
Матеріали справи передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бенедик А.П.
Судді Гуцал М.І. Донець Л.О.