02 травня 2019 р.Справа № 524/9007/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гусак Віталія Олександровича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кривич Ж.О., м. Кременчук, повний текст складено 26.03.19 року по справі № 524/9007/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гусак Віталія Олександровича треті особи Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У листопаді 2018 року в суд звернувся ОСОБА_2 з позовом до інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Гусака В.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що 25 жовтня 2018 року відповідач постановою серії ЕАВ № 690769 притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_2 з постановою не згодний, вважає її незаконною та просить скасувати з тієї підстави, що правопорушення він не вчиняв.
Рішенням Автозавдського районного суду м. Кременчука від 26.03.2019р. позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Гусака Віталія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 690769 від 25.10.2018 року задоволено. Скасовано постанову інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Гусака Віталія Олександровича серії ЕАВ № 690769 від 25.10.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадженні по адміністративній справі - закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції інспектором 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Гусаком Віталієм Олександровичем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не згоден та вважаю, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який міститься в матеріалах справи), а також в адміністративному позові позивач не заперечував, що в місці, дату та час, вказані в оскаржуваній постанові він здійснив рух на вантажному транспортному засобі, номерний знак НОМЕР_1, вага якого перевищує 13т (зазначені на дорожньому знаку 3.15). Крім того, позивач підтвердив, що здійснював на вказаному ТЗ рух через р. Дніпро та, при цьому, порушив вимоги дорожнього 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено». Зазначає, що позивач фактично визнав порушення ним Правил дорожнього руху. Вказує, що механічна описка допущена інспектором поліції в оскаржуваній постанові відносно марки ТЗ не спростовує факту вчиненого позивачем правопорушення та не є підставою для скасування постанови. Посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 14.02.2018р. по справі № 536/583/17, від 17.05.2018 року по справі № 753/4366/17. Враховуючи викладені обставини, просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2019 року по справі №524/9007/18. Прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Справу просить розглянути за відсутності відповідача.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Окрім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за номером телефону, що підтверджується телефонограмою від 21.03.2019р. (а.с. 63).
Відповідачі повідомлялись на електронні адреси, які містяться а матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.10.2018 року інспектор 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Гусак В.О. виніс постанову серії ЕАВ № 690769 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_2 того ж дня о 17 год. 55 хв., керуючи вантажним транспортним засобом, номерний знак НОМЕР_2, у м. Кременчук по вул. Небесної Сотні, 2, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено», чим порушив вимоги розділу 33 ПДР України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 184, 1892, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 33 ПДР України, затв. Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису…
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Як вбачається з апеляційної скарги та відзиву на позов нагрудною камерою інспектора поліції зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Диск з даним відеозаписом було надано третьою особою до суду першої інстанції.
Дослідивши відеозапис, який міститься в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
З даного відеозапису з нагрудної камери поліцейського факт порушення ПДР не зафіксований.
Долучений до справи відеозапис з мобільного нагрудного відеореєстратора інспектора поліції не містить повного запису події, не містять жодної істотної інформації щодо порушення позивачем ПДР. З
З відео неможливо встановити де здійснюється відеозйомка, де знаходиться транспортний засіб позивача та які дорожні знаки, за висновком патрульної поліції, він порушив.
З наданого відео, також, не вбачається номерний знак зупиненого авто. Розмова з водієм, записана не чітко. Не можливо ідентифікувати та дослідити документи, які перевіряв поліцейський при встановленні ваги транспортного засобу позивача.
Крім того, не можливо ідентифікувати водія, оскільки його обличчя фактично не знято.
Отже, суду не надано достовірних доказів про те, що позивач вчинив порушення ПДР, а саме порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т».
У позовній заяві ОСОБА_2 факт вчинення порушення ПДР не визнає. Зазначає, що порушення правил ПДР не здійснював, навпаки рухався з дотриманням ПДР, в тому числі з дотриманням дорожніх знаків.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Тобто доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім.
В матеріалах справи відсутні докази які б беззаперечно свідчили про те, що позивач здійснив рух з порушенням вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т».
Крім того, колегія суддів зазначає, що документи на підставі яких визначено вагу транспортного засобу позивача, в матеріалах справи відсутні.
Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рішення Верховного суду по справі № 536/583/17 від 14.02.2018р., від 17.05.2018р. по справі № 753/4366/17 колегія суддів до уваги не приймає.
Дані рішення Верховного суду не стосуються випадків коли відсутні докази вчинення самого правопорушення, а стосуються лише процедурних питань, а в даному випадку підставою прийняття рішення судом першої та апеляційної інстанції є відсутність вчинення правопорушення.
З урахуванням вищезазначеного, відсутності доказі вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доводи апеляційної скарги стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2019 року по справі № 524/9007/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош