23 квітня 2019 р.Справа № 1840/2708/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Чалого І.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року (суддя Прилипчук О.А.; м. Суми; повний текст рішення складено 19.11.2018 р.) по справі № 1840/2708/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО"
до Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" (далі по тексту - позивач, Товариство), звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить:
- визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 26.06.2018 р., а саме:
1) форми "В4" №0002871402 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 198794 грн.;
2) форми "Р" №0002861407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1244507,50 грн., в т.ч. податкових зобов'язань - 995606,00 грн., штрафних санкцій - 248901,50 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" - задоволено.
Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 26.06.2018 р. №0002871402 та №0002861407.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а саме: пп. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 244, с. с. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач з посиланням на висновки акту позапланової виїзної перевірки позивача від 31.05.2018 року №3269/18-28-14-07/37601215/76 з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово - господарським операціям з ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" за період грудень 2017 р. та обставини, встановлені в ході її проведення, зазначає про неможливість здійснення господарських операцій з придбання сільськогосподарської техніки та мінеральних добрив в адресу позивача його контрагентами, що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення.
Стверджує, що відповідачем надавалися суду всі підтверджуючі документи неможливості здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та мінеральних добрив, а саме: податкова інформація, отримана від ГУ ДФС у Донецькій області, звітність 1 ДФ, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, фінансові звіти, однак судом першої інстанції не надана оцінка вказаним доказам.
З приводу реалізованої сільськогосподарської техніки в адресу ТОВ "АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" відповідач зазначає, що даний вид товару постачальником ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" за період з 10.05.2017 по 07.12.2017 у контрагентів постачальників не придбавався та не імпортувався за перевіряємий період. Згідно інформаційних баз даних ДФС України та даних ЄРПН за період травень-грудень 2017 року вказаними суб'єктами господарювання сформовано податковий кредит за рахунок основних постачальників, які є фігурантами кримінальних проваджень з придбання різноманітних товарів та послуг, окрім тих, які стосуються господарських операцій за якими позивачем і було сформовано податковий кредит: запчастини для транспортних засобів в асортименті, продукти харчування в асортименті, консультаційні послуги, інформаційно-консультативі послуги, транспортні послуги.
При цьому, жодних податкових накладних на придбання будь-якої сільськогосподарської техніки контрагентами постачальниками в адресу ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" не виписувалося та не реєструвалося в ЄРПН за період травень-листопад 2017 року. Даний факт свідчить про відсутність придбання вказаним суб'єктом господарської діяльності техніки в попередніх періодах, що була в подальшому, згідно наданих первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, реалізована в адресу ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО".
За період з 01.12.2017 року по 07.12.2017 року платником податків ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" сформовано податковий кредит за рахунок постачальників з придбання різноманітних товарів та послуг, які не мають жодного відношення до реалізованої сільськогосподарської техніки в адресу контрагента покупця ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО", а саме: транспортні послуги, експедиційні послуги, консультаційні послуги.
Таким чином, на момент реалізації (05.12.2017 року та 07.12.2017 року), сільськогосподарської техніки в адресу ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО", у платника податків ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" вказана техніка була відсутня. Отже, відбувається реалізація ТМЦ не встановленого походження, з метою надання податкової вигоди контрагенту-покупцю позивачу з метою ухилення від сплати податку на додану вартість.
До того ж, відповідно до податкової звітності за період травень - грудень 2017 року платником податків ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" не здійснювалось жодних фінансово - господарських відносин з фізичними особами та з підприємствами не платниками ПДВ. Згідно 1 ДФ відсутні будь - які виплати в адресу фізичних осіб за товари або послуги.
Також відповідач посилається на відсутність у ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" транспортних засобів та матеріальних засобів для здійснення господарських операцій з транспортування сільськогосподарської техніки.
Щодо господарських операцій з придбання мінеральних добрив (добриво азотно - фосфорно - калійне NPK комплексне 8:19:28 фас.) у контрагента постачальника ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП", апелянт зазначає, що за період грудень 2017 року підприємством ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" здійснюється включення до податкового кредиту відповідного періоду податкової накладної з вказаним найменуванням добрив у кількості -8 т. лише від контрагента-постачальника ТОВ «Риба Торг», який даний вид добрив не виробляє, не придбає та не імпортує, а згідно даних ЄРПН здійснює придбання - продуктів харчування в асортименті, алкогольних поїв, сигарет та чаю в асортименті - а реалізує - добриво азотно - фосфорно - калійне NPK іплексне 8:19:28 фас.) - не встановленого походження.
При цьому податкових накладних між СГД ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО" та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" оформлено на кількість добрив - 58 т., які він не придбавав.
Таким чином згідно даних ЄРПН за період грудень 2017 року (дата виписки податкових ладних 13.12.2017 року) -травень 2018 року (дата закінчення перевірки 31.05.2018 року) встановлено, що платником податків ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" не здійснювалося жодного придбання товару від контрагентів постачальників, за який отримав попередню оплату від ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО" у грудні 2017 року. Даним суб'єктом господарської діяльності, відповідно до зареєстрованих податкових накладних, здійснюється придбання різноманітних товарів, які не мають жодного відношення до господарських операцій, оформлених згідно первинних бухгалтерських документів між ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО" та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП".
Крім цього апелянт зазначає, що судом першої інстанції також залишено поза увагою всю доказову базу і щодо іншого контрагента позивача ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ», фінансова звітність, звітність 1 ДФ, дані ЄРПН, згідно аналізу якої відсутній факт придбання сільськогосподарської техніки контрагентом ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ», що свідчить про відсутність факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва контрагентами-постачальниками, оскільки вказаним платником податків здійснюється придбання ТМЦ не встановленого походження.
Згідно інформаційних баз даних ДФС України та даних ЄРПН за період серпень - грудень 2017 року вказаним СГД сформовано податковий кредит за рахунок основних постачальників з придбання різноманітних товарів та послуг: консультаційні послуги, продукти харчування, канцелярські вироби, тканини в асортименті, підшипники тощо. Жодних податкових накладних на придбання сільськогосподарської техніки контрагентами постачальниками в адресу ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» не виписувалося та не реєструвалося в ЄРПН за період серпень - листопад 2017 року. Даний факт свідчить про відсутність придбання вказаним суб'єктом господарської діяльності техніки в попередніх періодах, що була в подальшому згідно наданих первинних бухгалтерських документів та податкових накладних реалізована в адресу ТОВ «БЕРЕГИНЯ - АГРО» за період грудень 2017 року.
За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН за період серпень 2017 року - грудень 2017 року встановлено, що платником податків ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» не здійснювалося жодного придбання товару від контрагентів-постачальників, які було реалізовано в адресу контрагента покупця ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО". Даним суб'єктом господарської діяльності, згідно зареєстрованих в ЄРПН здійснюється придбання різноманітних товарів, які жодного відношення не мають до господарських операцій, оформлених згідно первинних бухгалтерських документів між ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» та ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО".
Отже, платник податків ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» здійснював свою господарську діяльність з метою надання податкової вигоди контрагентам покупцям в тому числі ТОВ "БЕРЕГИНЯ-АГРО" реального сектору економіки та ухилення ними від сплати ПДВ.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 16.05.2018 р. №1152/14-07 та №1153/14-07 в період з 17.05.2018 р. по 23.05.2018 р. ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агрофірми "Берегиня-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово - господарським операціям з ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" (код ЄДРПОУ 41507174) та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" (код ЄДРПОУ 41324751) за період грудень 2017 р., за результатами якої складено акт перевірки від 31.05.2018 року №3269/18-28-14-07/37601215/76 (а.с. 24-78, том 1).
Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки, перевіркою встановлено порушення Товариством:
- пп. "а" п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 995906,00 грн., в т.ч. за грудень 2017 року на суму 995906,00 грн.;
- пп. "а" п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) на загальну суму 198794,00 грн., в т.ч. за грудень 2017 року на суму 198794,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення- рішення, а саме:
- №0002871402 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 198794 грн. (а.с. 20, том 1);
- №0002861407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1244507,50 грн., в т. ч. податкових зобов'язань - 995606,00 грн., штрафних санкцій - 248901,50 грн. (а.с. 19, том 1).
Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що підставою зменшення відповідачем ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок ГУ ДФС у Сумській області про безтоварність угод позивача із ТОВ «Протек Агро Груп» та ТОВ «Буд Груп Технолоджи».
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності зменшення відповідачем ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
В силу положень пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладене, право на формування податкового кредиту платнику податку на додану вартість надається, зокрема, на суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, митних декларацій, інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
Колегія суддів також враховує, що пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
З огляду на викладене, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом встановлено, що ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «Протек Агро Груп» договір купівлі-продажу № 02/12/17 від 01.12.2017р. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «Протек Агро Груп» здійснює поставку позивачу мінеральних добрив (а.с. 133-134 том.1). Дата поставки мінеральних добрив визначено серпень 2018 року.
Постачальником було видано податкові накладні: № 79 від 13.12.2017 року, № 80 від 14.12.2017 року, № 161 від 21.12.2017 року, № 236 від 26.12.2017 року (а.с. 139-138 том.1).
Розрахунки за придбаний товар було проведено, шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень, а саме: №682 від 26.12.2017 року на суму 81200 грн., від 21.12.2017 №672 на суму 203000,00 грн., №660 від 14.12.2017 року на суму 101500 грн., №659 від 13.12.2017 року на суму 203000, грн. (а.с. 135-138 том.1).
Також, ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «Протек Агро Груп» договір купівлі-продажу № 01/12/17 від 01.12.2017р. та додатковий договір №1. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «Протек Агро Груп» здійснює поставку позивачу сільськогосподарську техніку, а саме борони дисколапової Gregoire-besson 4,7 м (а.с. 145-146 том.1).
Постачальником складено видаткову накладну №54 від 05.12.2017 року (а.с.148 том.1) та видано податкову накладну №54 від 05.12.2017 року (а.с. 149 том.1)
05.12.2017 року сторони уклали акт приймання-передачі борони дисколапової Gregoire-besson 4,7 м. (а. с. 147 том.1).
Надалі позивачем було укладено із ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» договір відповідального зберігання №3 від 05.12.2017 року сільськогосподарської техніки (а.с. 152-153 том.1).
05.12.2017 року сторони угоди уклали акт приймання-передачі борони дисколапової Gregoire-besson 4,7 м. (а.с. 155 том.1).
Також, ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «Протек Агро Груп» договір купівлі-продажу № 04/12/17 від 01.12.2017р. та додатковий договір №1. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «Протек Агро Груп» здійснює поставку позивачу сільськогосподарську техніку, а саме борони дискової «Amazone Catros 7500» (а.с. 156-157 том.1).
07.12.2017 року сторони уклали акт приймання-передачі борони дискової «Amazone Catros 7500» (а. с. 158 том.1).
Постачальником складено видаткову накладну №55 від 07.12.2017 року (а.с.159 том.1) та видано податкову накладну №55 від 07.12.2017 року (а.с. 160 том.1).
Надалі позивачем було укладено із ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» договір відповідального зберігання №3 від 05.12.2017 року сільськогосподарської техніки (а.с. 152-153 том.1).
05.12.2017 року сторони угоди уклали акт приймання-передачі борони дискової «Amazone Catros 7500» (а.с. 161 том.1).
Також, судом встановлено, що ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» договір купівлі-продажу № 07/12/17 від 07.12.2017р. та додатковий договір №1 від 11.12.2017 року. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» здійснює поставку позивачу сільськогосподарську техніку, а саме борона дискова Kvemeland DXG (а.с. 176-177 том.1).
11.12.2017 року сторони уклали акт приймання-передачі борони дискової Kvemeland DXG (а. с. 178 том.1).
Постачальником складено видаткову накладну №11/12/17 від 11.12.2017 року та видано податкову накладну №116 від 11.12.2017 року (а.с. 179-180 том.1).
Надалі позивачем було укладено із ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» договір відповідального зберігання №3 від 05.12.2017 року сільськогосподарської техніки (а.с. 152-153 том.1).
11.12.2017 року сторони угоди уклали акт приймання-передачі борони дискової Kvemeland DXG (а.с. 181 том.1).
05.04.2018 року ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" та ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» уклали договір оренди борони дискової Kvemeland DXG №5 (а. с. 183-184 том.1).
05.04.2017 року сторони уклали акт приймання-передачі борони дискової Kvemeland DXG (а. с. 185 том.1).
08.12.2017 року ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» договір купівлі-продажу № 08/12/17. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» здійснює поставку позивачу сільськогосподарську техніку, а саме сівалку стерньову «Great Pains» 2N3010 (а.с. 188-189 том.1).
11.12.2017 року сторони уклали акт приймання-передачі сівалки стерньової «Great Pains» 2N3010 (а. с. 190 том.1).
Постачальником складено видаткову накладну №12/12/17 від 12.12.2017 року (а.с.191 том.1) та видано податкову накладну №117 від 12.12.2017 року (а.с. 192 том.1).
Надалі позивачем було укладено із ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» договір відповідального зберігання №3 від 05.12.2017 року сільськогосподарської техніки (а.с. 152-153 том.1).
12.12.2017 року сторони угоди уклали акт приймання-передачі сівалки стерньової «Great Pains» 2N3010 (а. с. 193 том.1).
11.12.2017 року ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО" укладено із ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» договір купівлі-продажу № 11/12/17. Згідно умов зазначеного договору продавець ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ» здійснює поставку позивачу сільськогосподарську техніку, а саме культиватор універсальний АК-9,7 (а.с. 199 том.1).
14.12.2017 року сторони уклали акт приймання -передачі культиватора універсального АК-9,7 (а. с. 200 том.1).
Постачальником складено видаткову накладну №14/12/17 від 14.12.2017 року (а.с.201 том.1) та видано податкову накладну №118 від 14.12.2017 року (а.с. 202 том.1).
Надалі позивачем було укладено із ТОВ «АГРІС ПОЛІСЯ» договір відповідального зберігання №3 від 05.12.2017 року сільськогосподарської техніки (а.с. 152-153 том.1).
14.12.2017 року сторони угоди уклали акт приймання-передачі культиватора універсального АК-9,7 (а. с. 193 том.1).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.
При цьому, в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.
Стверджуючи про відсутність реальності здійснення господарської операції відповідач посилається виключно на отриману податкову інформацію стосовно контрагентів позивача, дані ЄРПН та звітність 1ДФ, з якої встановлено, що ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" не здійснювалося жодного придбання товарів від контрагентів-постачальників, за які отримано попередню оплату від ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО", а також відсутність факту реєстрації податкових накладних, які б підтверджували наявність товарно-матеріальних цінностей у контрагентів ТОВ АГРОФІРМА "БЕРЕГИНЯ-АГРО", недостатність працюючих, основних засобів у контрагентів, наявність кримінального провадження №42017000000004294 від 17.11.2017 року та те, що директор ОСОБА_4 не мала відношення до ТОВ «Протек Агро Груп», а ОСОБА_5 до діяльності ТОВ «Буд Груп Технолоджи».
Між тим, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Таким чином, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.
В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які могли допустити його контрагенти, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не навів, а судом не встановлено.
При цьому, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні положень статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарських операцій; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочинів; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цих операцій в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.
Стосовно доводів податкового органу про існування досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, інформація щодо контрагента позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвал в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
При цьому, на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, а також станом на час розгляду даної справи як в суді першої інстанції та і в суді апеляційної інстанції, вироки щодо контрагентів позивача відсутні, а тому матеріали розслідувань за вказаними кримінальними провадженнями не можуть враховуватись як докази у даній справі, тоді як належним доказом, в даному випадку, могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.
Отже, факт порушення кримінальних справ відносно контрагентів позивача не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 по справі № 826/6280/13-а, від 20.02.2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачу, як платнику податку було відомо про можливі порушення з боку його контрагентів, а також те, що метою позивача було здійснення господарських операцій з даним підприємством для одержання податкової вигоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях із ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" та ТОВ "ПРОТЕК АГРО ГРУП" у грудні 2017 року, позивачем подано декларації з ПДВ. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 26.06.2018 р. №0002871402 та №0002861407 є протиправними та підлягають скасуванню.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року по справі № 1840/2708/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 02.05.2019 року