ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 квітня 2019 року справа №826/11602/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ")
доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач, НКЦПФР)
про1) визнання протиправною та скасування Постанови відповідача про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 22 серпня 2017 року №348-ЦА-УП-Е; 2) визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22 серпня 2017 року №97-ЦА-УП-Е
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки не погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем законодавства України, вважає постанову та розпорядження відповідача від 22 серпня 2017 року протиправними та такими, що підміняють мотивоване рішення суду прийняте за фактами, встановленими у постанові та розпорядженні відповідача від 22 серпня 2017 року, а відтак суперечать законодавству України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11602/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позову заперечив, вказавши, що постанова та розпорядження від 22 серпня 2017 року №348-ЦА-УП-Е та №97-ЦА-УП-Е відповідно є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню, оскільки відповідачем за результатами розгляду справи про правопорушення встановлено ненадання позивачем інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента.
Позивач подав відповідь на відзив, де заперечив викладені у відзиві обставини та наголосив, що правомірність відмови позивача на запит ПрАТ "ФФ "Дарниця" від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 була предметом розгляду господарськими судами всіх інстанцій справи №910/12345/16, якими встановлено відсутність порушень прав акціонера.
В судовому засіданні 16 квітня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; представники позивача та відповідача подали заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
06 лютого 2017 року постановою відповідача №13/05/2165 порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".
Актом про правопорушення на ринку цінних паперів від 16 лютого 2017 року №98-ЦА-УП-Е встановлено, що статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання інформації про господарські діяльність акціонерного товариства.
Згідно частиною першою статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 Закону України "Про акціонерні товариства".
Отже, акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ, зокрема, до наступних документів: протоколів засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, наказів і розпоряджень голови колегіального та одноосібного виконавчого органу.
Уповноваженою особою відповідача в акті від 16 лютого 2017 року також встановлено, що ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", як акціонер, реалізуючи свої права на отримання інформації, відповідно до статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" направило до ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" письмовий запит від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 щодо надання копій документів, зокрема, копій наказів і розпоряджень Генерального директора за період з 01 січня 2015 року по дату їх запиту (08 квітня 2016 року).
ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" надало 2 накази (№28 від 20 березня 2015 року та №34 від 23 березня 2016 року) в решті відмовило, мотивуючи тим, що товариство захищає комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка може бути розповсюджена акціонером у зв'язку з наданням копій відповідних документів.
Вищезазначене, на думку уповноваженої особи НКЦПФР, свідчить про порушення ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" вимог частини другої статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", в частині ненадання копій запитуваних документів на письмову вимогу акціонера.
16 березня 2017 року постановою №14/01/5220 провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні до ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" зупинено у зв'язку із необхідністю проведення додаткової перевірки обставин справи.
11 серпня 2017 року постановою №14/01/15439 провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача відновлено, розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів призначено на 22 серпня 2017 року на 11 год. 20 хв. За адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, 12-й поверх, кім. 1221.
22 серпня 2017 року відповідачем прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №348-ЦА-УП-Е, якою на підставу акту від 16 лютого 2017 року №98-ЦА-УП-Е, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача постановлено, за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, застосувати у відношенні ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" санкцію у вигляді штрафу у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Розпорядженням НКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22 серпня 2017 року №97-ЦА-УП-Е зобов'язано позивача у термін до 22 вересня 2017 року усунути порушення вимог частини другої статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", в частині ненадання копій запитуваних ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" документів на письмову вимогу акціонера від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 та до 22 вересня 2017 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії та департамент контрольно-правової роботи про виконання цього розпорядження.
Не погоджуючись із прийнятими постановою та розпорядженням від 22 серпня 2017 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи з меж позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.
Згідно пункту 4 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" основним завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Статтею 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.
Згідно пункту 10 частини першої статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, визначають Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року №1470 (далі по тексту - Правила №1470).
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу IV Правил №1470 уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.
Про дату, час та місце складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати складання акта.
Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше двадцяти робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Згідно пункту 1 розділу VII Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.
Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.
Пунктом 3 розділу VII Правил №1470 встановлено, що у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.
Згідно пункту 2 розділу ІІІ Правил №1470 справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом; за наявності за тим самим фактом нескасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення, або визнання її банкрутом; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.
Згідно абзацу першого пункту 4 розділу VII Правил №1470 постанова у справі про правопорушення оголошується після закінчення розгляду справи про правопорушення.
Пунктами 4 та 5 розділу І Правил №1470 встановлено, що завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.
Уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.
Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 розділу XIV Правил №1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.
Судом встановлено, що оскаржувані постанова та розпорядження від 22 серпня 2017 року прийняті у відношенні позивача за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме ненадання на письмовий запит ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 копій запитуваних документів, зокрема, копій наказів та розпоряджень Генерального директора за період з 01 січня 2015 року по дату запиту (08 квітня 2016 року).
Матеріали справи підтверджують, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 березня 2017 року, у справі №910/12345/16 в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" про зобов'язання видати копії наказів і розпоряджень відмовлено повністю.
Із вищезазначених рішень у справі №910/12345/16 слідує, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" прав ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", як акціонера, на отримання інформації про господарську діяльність товариства, що є порушенням норм чинного законодавства, в тому числі статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", та положень статуту товариства.
Судами у справі №910/12345/16 встановлено, що 08 квітня 2016 року направив відповідачу запит №0416/08-01 від 08 квітня 2016 року про надання копій наступних документів: протоколів засідань Наглядової ради відповідача з 07 квітня 2015 року по дату надання відповіді на цей запит; наказів і розпоряджень Генерального директора, всі без виключення, з 01 січня 2015 року по дату надання відповіді на цей запит; річну фінансову звітність за 2015 рік.
Відповідач у відповідь на запит позивача щодо надання копій документів №0416/08-01 від 08 квітня 2016 року, листом №21/2-1027 від 04 травня 2016 року надав позивачу документи по пунктам 1, 3 в повному обсязі, а пункту 2, посилаючись захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації, було надано лише два накази Генерального директора ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" №28 від 20 березня 2015 року та №34 від 23 березня 2016 року. Вказаний лист був отриманий позивачем 10 травня 2016 року за вх. №0516/10-03.
10 червня 2016 року позивач направив відповідачу повторний запит щодо надання документів №0616/10-02 від 10 червня 2016 року, в якому просив надіслати поштою до 21 червня 2016 року (включно) копії наказів і розпоряджень Генерального директора, всі без виключення, з 01 січня 2015 року по дату надання відповіді на цей запит, завірених підписом уповноваженої особи та печаткою товариства, який був отриманий уповноваженою особою відповідача 10 червня 2016 року, що підтверджується поштовою накладною, копія якої міститься в матеріалах справи.
Втім, відповідач станом на 24 червня 2016 року вимогу позивача про надання документів залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Беручи до уваги вищевикладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача порушене за тим самим фактом, який був предметом розгляду у господарських судах у справі №910/12345/16.
З огляду на це, суд звертає увагу, що вирішуючи спір у справі №910/12345/16, місцевий господарський суд, з позицією якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, встановив відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що відповідає приписам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до інформації".
Господарськими судами у справі №910/12345/16 встановлено, що в силу положень пункту "г" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язано надавати для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Перелік документів, що підлягають зберіганню акціонерним товариством визначено у статті 77 Закону України "Про акціонерні товариства", серед яких ті, які вимагає позивач надати у відповідача.
За статтею 78 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону. Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою. Відтак, акціонеру надано право, зокрема, отримувати накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу товариства, акціонером якого він є.
Разом з тим, за приписами статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Ознаками комерційної таємниці є: інформаційність комерційної таємниці; конфіденційність; комерційна цінність; захищеність інформації, яка становить комерційну таємницю. Дані ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними. Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить. Комерційну цінність інформації, яка становить комерційну таємницю, розуміють таким чином, що її використання надає володільцю інформації певні економічні переваги в силу того, що його конкуренти або інші особи такою інформацією не володіють.
Також, в силу статей 36, 162 Господарського кодексу України, комерційною таємницею є відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону. Суб'єкт господарювання, який є власником технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Строк правової охорони комерційної таємниці обмежується в часі.
Проте, вимогами статті 21 Закону України "Про інформацію" та статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Відтак, суди, розглядаючи справу №910/12345/16, вказали на те, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства з дотриманням чинного законодавства. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.6., 1.7., 1.8. Положення про комерційну таємницю Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" комерційною таємницею підприємства є відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам - призвести підприємство до банкрутства, спричинити прямі економічні збитки чи неотримання очікуваної економічної вигоди. Право прийняття рішення про використовування відомостей, які становлять комерційну таємницю, належить генеральному директору підприємства, який може делегувати це право в письмовому вигляді конкретним працівникам підприємства. На підприємстві готується "Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства", який є додатком №1 до цього Положення. По мірі необхідності в Перелік можуть вноситись зміни і доповнення. Відомості, які не увійшли в Перелік, являються конфіденційною інформацією підприємства. До відомостей, що становлять комерційну таємницю Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", зокрема, входять: договори між відповідачем та суб'єктами підприємницької діяльності; відомості про методики розрахунків цін та принципи ціноутворення; структура цін; структура продажної калькуляції; калькуляція витрат виробництва; дані для калькуляції ціни; відомості про оплату праці, преміальні, доплати і компенсації; відомості про авторські винагороди і гонорари; відомості щодо виплати дивідендів; стан банківських рахунків; відомості про бухгалтерські рахунки та субрахунки підприємства; дані щодо руху коштів по рахунках підприємства; дані щодо дебіторської і кредиторської заборгованості; організаційна структура підприємства, тощо.
Також згідно пунктів 1, 2 Особливостей надання акціонерам підприємства документів, які містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію, які встановлені Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", передбачено, що товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до наступних документів, зокрема: протоколів засідань наглядової ради, наказів і розпоряджень генерального директора. Акціонери підприємства для отримання копій документів або для ознайомлення з копіями документів в приміщенні підприємства направляють письмовий запит до підприємства, який повинен містити: відомості про особу акціонера, кількість та тип належних йому акцій; перелік запитуваних документів із обов'язковим зазначенням: реквізитів кожного документа: дати, номеру, органу (особи), що його видав; конкретного обсягу інформації, необхідної акціонеру банку, по кожному документу, що запитується; мету ознайомлення з документами; спосіб отримання доступу до документів: направлення поштою або ознайомлення у приміщенні підприємства за його місцезнаходженням; контактний телефон для зв'язку з акціонером, адреси електронної пошти та поштової адреси для листування; зобов'язання про нерозголошення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, третім особам; дату та підпис акціонера фізичної особи або уповноваженого представника юридичної особи. У додатку до запиту акціонер зобов'язаний надати копію документу, що підтверджує право власності акціонера на акції підприємства із зазначенням кількості та типу належних акцій, засвідченого зберігачем або нотаріально. Якщо запит стосується документів, що вказані в пп. 1.7-1.9 цього додатку, відповідальна особа самостійно визначає ознаки наявності в запитуваних документах інформації, що становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію.
Надавши ПрАТ "ФФ "Дарниця" протоколи засідань наглядової ради, річну фінансову звітність за 2015 рік та накази генерального директора № 28 від 20 березня 2015 року, №34 від 23 березня 2016 року, ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" відмовив ПрАТ "ФФ "Дарниця" у наданні інших документів з посиланням на захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації.
Відповідно до пункту 4.1. Особливостей надання інформації, які містять комерційну таємницю передбачено, що підставами для відмови в розкритті інформації акціонерам підприємства є: відсутність або невідповідність відомостей про особу акціонера, кількість та тип належних йому акцій відомостям, що містяться в реєстрі акціонерів підприємства; невідповідність запиту за формою та змістом вимогам п. 2.1 цього додатку; наявність в документі, що запитується акціонером, відомостей, що містять комерційну таємницю, за відсутності підстав для розкриття комерційної таємниці; наявність в документі, що запитується акціонером, відомостей, що містять конфіденційну інформацію, за відсутності підстав для розкриття конфіденційної інформації; відсутність згоди особи на розкриття відомостей про неї, якщо документ, що запитується акціонером, містить інформацію про таку особу; інші підстави, передбачені законодавством України та нормативними документами підприємством.
При вирішенні спору у справі №910/12345/16 судами встановлено, що запити, які направлялися ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", в порушення пунктів "а", "б", "д" пункту 2.1 Особливостей надання інформації, які містять комерційну таємницю, надання акціонерам підприємства документів, які містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію, не містять інформацію про кількість та тип належних позивачу акцій; конкретного обсягу інформації, необхідної акціонеру банку; зобов'язання про нерозголошення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, третім особам. Крім того, відсутня копія документа, що підтверджує право власності акціонера на акції, а у запитуваних документах містяться лише персональні дані працівників відповідача.
Згідно статей 2, 14 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Проте, оскільки працівники ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" заперечували проти надання позивачу їх персональних даних, які містяться в наказах та розпорядженнях генерального директора, господарські суди першої й апеляційної інстанції правильно зазначили про те, що наданий ПрАТ "ФФ "Дарниця" запит не відповідав вимогам пункту 2.1 Особливостей надання акціонерам підприємства документів, які містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію, та є підставою для відмови у розкритті вказаної інформації та, як наслідок, у задоволенні позовних вимог.
Окружний адміністративний суд міста Києва в рамках спірних правовідносин звертає увагу на наступне.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а згідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95)) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18 листопада 2003 року №01-8/1427).
Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13), яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 року, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).
З огляду на викладене, судовими рішеннями, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання, встановлено, що ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" не надала доказів порушення ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" корпоративних прав акціонера на інформацію, а також встановлена правомірність відмови ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" у наданні на запит від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 документів, які містять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення пункту 2 розділу ІІІ Правил №1470, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що за фактом порушення прав акціонера позивача, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", стосовно ненадання позивачем на його письмовий запит від 08 квітня 2016 року №0416/08-01 копій документів, зокрема, копій наказів і розпоряджень генерального директора позивача за період з 01 січня 2015 року по дату запиту (08 квітня 2016 року), є рішення Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2016 року у справі №910/12345/16, яке набрало законної сили.
Про наявність рішень суду у справі №910/12345/16, які набрали законної сили, позивач повідомляв НКЦПФР із наданням копій таких рішень у своїх поясненнях від 16 лютого 2017 року №21/2-481, що надавалися позивачем в рамках розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Як наслідок, порушена у відношенні позивача справа про правопорушення на ринку цінних паперів підлягала закриттю.
З урахуванням аналізу вищезазначених норм законодавства про цінні папери та вивчення матеріалів справи, беручи до уваги наявність рішення Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2016 року у справі №910/12345/16, яке набрало законної сили, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що оскаржувані постанова та розпорядження відповідача від 22 серпня 2017 року №348-ЦА-УП-Е та №97-ЦА-УП-Е відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних постанови та розпорядження з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань НКЦПФР.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 серпня 2017 року №348-ЦА-УП-Е.
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 серпня 2017 року №97-ЦА-УП-Е.
4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, м. Київ, вул. Миру, 17; ідентифікаційний код 23518596);
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 30; ідентифікаційний код 37956207).
Суддя В.А. Кузьменко