ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 квітня 2019 року справа №826/16218/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу з 01 січня 2018 року пенсії в розмірі, встановленому розпорядженням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 вересня 2017 року №836747; 2) зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати і виплатити позивачу з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року пенсію у раніше призначеному розмірі - 13 730,00 грн.; 3) зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати і виплачувати позивачу з 01 липня 2018 року пенсію у раніше призначеному розмірі - 14 240,78 грн.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з протиправністю дій ГУ ПФУ в м. Києві, щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії у розмірі, встановленому розпорядженням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 вересня 2017 року №836747.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16218/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до розпорядження від 14 вересня 2017 року №836747 позивачу обчислено пенсію за віком із урахуванням загального страхового стажу - 42 роки 5 місяців 13 днів, та призначено пенсію щомісячно у сумі 13 912,78 грн.; із урахуванням підвищення за особливі заслуги перед Україною в розмірі 328,00 грн., призначено пенсію в сумі 14 240,78 грн.
За результатами розгляду заяви позивача від 27 липня 2018 року №Р-4936, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 10 серпня 2018 року №58829/02/Р-4936 повідомив, що станом на 01 вересня 2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 10 740,00 грн., посилаючись на те, що згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 740,00 грн.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В силу положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з вимогами частини третьої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10 740,00 грн. діє тимчасово, до 31 грудня 2017 року, та не поширюється на 2018 рік.
Судом на підставі довідки ГУ ПФУ в м. Києві від 17 вересня 2018 року №1337 встановлено, що у період з січня 2018 року по вересень 2018 року включно, пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у зменшеному розмірі 10 740,00 грн.
Крім того, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 1 373,00 грн., з 01 липня 2018 року - 1 435,00 грн.
Зважаючи на вимоги частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01 січня 2018 року максимальний розмір пенсії становить 13 730,00 грн., з 01 липня 2018 року - 14 970,00 грн.
Отже з 01 січня 2018 року відсутні правові підстави для зменшення розміру пенсії позивача, оскільки він є меншим за максимальний розмір пенсії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем в результаті проведеного перерахунку протиправно зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 в період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року - з 13 730,00 грн. до 10 740,00 грн.
У свою чергу, враховуючи розпорядження від 14 вересня 2017 року №836747, з 01 липня 2018 року розмір пенсії позивача становить 14 240,78 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу з 01 січня 2018 року пенсії в розмірі, встановленому розпорядженням від 14 вересня 2017 року №836747 є протиправними та про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу з 01 січня 2018 року пенсії в розмірі, встановленому розпорядженням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 вересня 2017 року №836747.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати і виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року пенсію у раніше призначеному розмірі - 13 730,00 грн.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 з 01 липня 2018 року пенсію у раніше призначеному розмірі - 14 240,78 грн.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко