ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2019 року № 826/13768/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Роял Хауз Груп»
простягнення штрафних санкцій в розмірі 15500,00 грн. ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Хауз Груп» (далі також - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 15500,00 грн.
Ухвалою від 30.10.2017 року судом відкрито скорочене провадження у справі № 826/13768/17.
Через канцелярію суду 17.11.2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, відповідно до яких судом ухвалено про вихід із скороченого провадження та призначення справи для розгляду у відкритому судовому засіданні, про що винесено Ухвалу від 24.11.2017 року, відповідно до якої призначено розгляд справи на 15.01.2018 року.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В призначене судове засідання з'явився представник позивача. Судом встановлено, що представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи № 826/13768/17, проте від останнього до суду не надходило жодних клопотань про розгляд без його участі або заяви про відкладення розгляду справи.
Судом зобов'язано представника позивача надати пояснення щодо тверджень викладених відповідачем в запереченнях, у зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 05.03.2018 року.
Через канцелярію суду 05.03.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до Довідки секретаря судових засідань від 05.03.2018 року, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та на неявку представника відповідача, керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Через канцелярію суду 20.03.2018 року надійшли Пояснення представника позивача на Заперечення відповідача, в яких він просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, зазначаючи про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме імітування державного символу іншої держави на рекламному макеті рекламодавцем ТОВ «Роял Хауз Груп».
Відповідно до заперечення проти позову, відповідач зазначає, що жодним чином не порушує вимоги Закону України «Про рекламу», адже під висловом «Найкращі ціни у новому будинку» рекламодавець має на увазі порівняння цін продажу об'єктів нерухомості у будинку, продаж якого буде розпочато у червні 2017 року з цінами на об'єкти нерухомості у попередній черзі будівництва, про що надано рекламодавцю відповідну довідку і про що в рекламному макеті зроблено відповідну примітку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивачем із супровідним листом 08.02.2017 року № 1650 від ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві були отримані матеріали справи щодо порушення ТОВ «Роял Хауз Груп» ч.1 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Фахівцями ГУ Держпродспоживслужби при проведенні контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері зовнішньої реклами виявлено розповсюдження реклами житлового комплексу «Нова Англія», зміст якої порушує вимоги ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону, а саме: порушено заборону імітування державних символів інших держав.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону ГУ на адресу власника рекламного засобу ТОВ «Прайм-Груп» листом від 12.09.2016 року № 3946 направлено вимогу щодо надання свідоцтва про державну реєстрацію, письмових пояснень, макету реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з рекламодавцем, акти виконаних робіт).
У відповідь ТОВ «Прайм-Груп» листом від 19.09.2016 року № 22502 надало витребувані документи та повідомило, що відповідно до договору № ПМ-1271 від 30.05.2013 року замовником рекламної компанії з сюжетом «Житловий комплекс «Нова Англія» є ТОВ «Рекламна агенція «Мега Імідж».
На вимогу ГУ від 28.09.2016 року № 5440 ТОВ «Рекламна агенція «Мега Імідж» листом від 07.10.2016 року повідомило, що рекламодавцем реклами є ТОВ «Роял Хауз Груп» та додатково надало договір № 220816 про проведення рекламної кампанії від 22.08.2016 року з відповідними додатками, затверджений з рекламодавцем макет реклами, а також вартість розповсюдженої реклами.
Тому листом від 12.10.2016 року № 6158 направлено вимогу щодо надання письмових пояснень, затвердженого макету реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами та повідомило про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищезазначену вимогу ТОВ «Роял Хауз Груп» отримало 11.11.2016 року, проте представник на розгляд справи не з'явився, витребуваних документів не надано.
Головним Управлінням повторно на адресу відповідача листом від 21.11.2016 року № 8425 направлено вимогу щодо надання документів та повідомлено про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яке отримано останнім 24.11.2016 року, проте представник на розгляд справи повторно не з'явився, витребуваних документів не надав.
У зв'язку з виявленими порушеннями з боку відповідача Головним Управлінням 21.11.2016 року складено протокол про порушення законодавства про рекламу, відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
На підставі вказаного Протоколу 07.12.2016 року прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, цього ж дня відбулося засідання стосовно порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», про що складено відповідний Протокол.
Так було встановлено, що вартість реклами, розповсюдженої з порушенням ч.1 ст. 8 вказаного Закону відповідно до Додатку № 2 до Договору № 220816 на проведення рекламної кампанії від 22.08.2016 року становить 3100,00 грн.
У відповідності до абз.2 ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» штрафні санкції відповідачу було визначено за наступною формулою:
3100,00 грн. помножити на 5, що дорівнює 15500,00 грн.
Тому позивачем на підставі протоколу від 07.12.2016 року прийнято рішення від 28.03.2017 року № 0002 про накладення штрафу на ТОВ «Роял Хауз Груп» в сумі 15 500,00 грн., яке із супровідним листом від 31.03.2017 року № 603-154-8/6684 направлено для виконання відповідачу.
Не отримавши підтверджень сплати відповідачем вказаної суми штрафних санкцій, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» в рекламі забороняється: використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до частини першої ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою ст. 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до 2, ч.4 ст. 27 Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Згідно з п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Згідно п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п. 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління. Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; у процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.
Згідно з п. 6 Типових правил до повноважень робочого органу належить, зокрема, подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до пунктів 45,46 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства; у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 9-12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.
Протокол розглядається у місячний строк.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Згідно з п. 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Зокрема, згідно п. 9.3, 9.4 Правил у разі виявлення порушення вимог цих Правил робочий орган звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у вказаний у вимозі термін. Зазначений термін не може перевищувати 30 календарних днів. Вимоги робочого органу готуються оператором у письмовій формі та скеровуються рекомендованим листом розповсюджувачу зовнішньої реклами. Інформація про скеровані вимоги реєструється в інформаційній базі даних оператора.
Контроль за виконанням вимог здійснює оператор.
Доказів оскарження позивачем вказаної вимоги суду не надано.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 22.08.2016 року між ТОВ «РА «Мега Імідж» («Виконавець») та ТОВ «Роял Хауз Груп» («Замовник») укладено договір №220816 на проведення рекламної кампанії (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язаний надати рекламні послуги з розміщення зовнішньої реклами, а Замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх (2.1. Договору). При цьому Виконавець розміщує рекламний матеріал, який надав Замовник (п.3.2., 3.4. Договору).
На підставі п.3.1.3. Договору та договору №ПМ-1271 від 30.05.2013р. ТОВ «РА «Мега Імідж» передав рекламний матеріал ТОВ «Преміум Медіа Груп», яке розмістило рекламний матеріал, оскільки рекламна конструкція належала даній компанії.
Крім того, відповідно до п.7.2.4., 9.1.2. Договору повну відповідальність за зміст реклами у рекламних матеріалах несе ТОВ «Роял Хауз Груп». Згідно п.9.2. Договору у випадку наявності претензій щодо змісту реклами з боку контролюючих органів ТОВ «Роял Хауз Груп» зобов'язаний надати письмові пояснення.
Також, як встановлено, з матеріалів справи, відповідно до Додатку № 2 до Договору на проведення рекламної кампанії № 220816 від 22.08.2016, відповідно до якого затверджено оригінал макетів.
Встановлено, що на макеті зображено прапор іншої країни.
Також відповідно до Додатку № 2 до Договору № 220816 від 22.08.2016, зазначено, що період рекламної компанії буде відбуватись з 01.09.2016 по 30.09.2016 включно, сюжет - реклама ЖК «Нова Англія», коричневий, кількість рекламних плакатів - 1 шт., тип конструкції - роллер/Призматрон, розмір 3 на 6, яка повинна бути розміщена за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 6, разделитель, в сторону пл. Московська. Вартість зазначена в розмірі 3100,00 грн.
Зважаючи на вказане, судом встановлено, що у зазначеній рекламі використано імітацію зображення прапору Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, що і підтверджує порушення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу»
Також слід зазначити, що судом не приймаються доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, де він стверджує, що під написом «Найкращі ціни у новому будинку» рекламодавець має на увазі порівняння цін продажу об'єктів нерухомості у будинку, продаж якого буде розпочато у червні 2017 року з цінами на об'єкти нерухомості у попередній черзі будівництва, про що надано рекламодавцю відповідну довідку і про що в рекламному макеті зроблено відповідну відмітку.
Слід зазначити, що дане твердження жодним чином до поручення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» не відноситься, а тому не може бути взяте судом як пояснення щодо зображення іноземного прапору на рекламі відповідачем.
Отже, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з відповідача.
Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень частини першої ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Слід зазначити, що вказаних доказів про залучення свідків та проведення експертиз позивачем суду не надано, а отже стягнення судових витрат з відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ «Роял Хауз Груп» штраф у розмірі 15 500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. на користь державного бюджету Солом'янського району м. Києва, отримувач платежу УДКС України у Солом'янському районі м. Києва, МФО 820019, КБК 21081100, ЄДРПОУ 38050812, р/р № 31118106700010, «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 01001, м.Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774;
Відповідач: ТОВ «Роял Хауз Груп», 01015, м. Київ, вул. Московська, 44/1, код ЄДРПОУ 39549278.
Суддя Л.О. Маруліна