02 травня 2019 року справа № 580/1045/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів,
26.03.2019 Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) (далі - відповідач) податкового боргу з єдиного податку та податку з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на загальну суму 4236,22 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач припинила підприємницьку діяльність згідно зі власним рішенням, про що внесено запис у ЄДРПОУ, але має непогашений борг зі вказаних видів податків. Позивач направив їй податкову вимогу від 14.06.2018 №41000-17. Однак у добровільному порядку вона не сплачує вищевказану узгоджену суму податкових зобов'язань. Тому позивач просить стягнути з неї вказаний борг, а справу вирішити без його участі.
Ухвалою суду від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Ухвала з повістками направлені сторонам за адресами, вкзаними в ЄДРПОУ.
Згідно з даними розписки вказану ухвалу позивач отримав 04.04.2019. Відповідно до інформації офіційного сайту Укрпошта відповідачу не вручено "з інших причин". Отже, згідно з вимогами ст.ст.124-131 КАС України вона вважається повідомленою.
Відповідач правом на подання відзиву відповідно норм КАС України не скористалася та відзив на позов не подала.
Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) суду не надали, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без такого виклику (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що відповідач з 29.04.2004 була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець.
Відповідач перебувала на обліку в Черкаській ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області (Канівське міське відділення) як платник єдиного податку другої групи.
13.05.2016 відповідач подала до Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області (Канівське міське відділення) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій обрала 2 групу єдиного податку за ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
21.08.2018 за власним рішенням вона припинила підприємницьку діяльність. Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2019.
Згідно з розрахунком податкового боргу та даними облікової картки відповідачу нараховано єдиний податок за 2018 рік у сумі 558,45грн. за лютий-серпень 2018 року зі строком сплати до 20 числа кожного місяця, всього на загальну суму 3225,99грн., який відповідач не сплатила.
Станом на 20.02.2018 у відповідача рахувалась переплата з єдиного податку у сумі 383,16грн., яку позивач зарахував у рахунок сплати єдиного податку. Відтак, загальна сума податкового зобов'язання з єдиного податку, не сплаченого відповідачем, складає 3525,99грн. Розрахунок: (558,45грн.х7) - 383,16грн. = 3525,99грн.
Також за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 710,23грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання згідно з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф»: від 13.06.2016 №17793-17, термін сплати 29.08.2016, на суму 146,77грн.; від 08.06.2017 №8417-13, термін сплати 29.08.2017, на суму 332,10грн.; від 02.04.20108 №0054354-1312-2306, термін сплати 26.08.2018, на суму 231,36грн.
Відповідно до інтегрованої картки відповідача та розрахунку податкового боргу заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, складає 710,23грн.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки позивач 14.06.2018 сформував податкову вимогу форми «Ф» №41000-17 на суму 3260,26грн., яка була отримана відповідачем 14.07.2018, про що свідчать дані відповідного рекомендованого повідомлення про доставку.
Наявність недоїмки зі вказаних податків згідно з даними зворотнього боку облікових карток час розгляду справи та відсутність доказів сплати або оскарження їх нарахування свідчать про наявність заборгованості відповідача.
Вирішуючи спір суд врахував, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовані Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Згідно з пунктом 291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.4 ст.291 ПК України передбачено, що платники єдиного податку поділяються на чотири групи, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Згідно з пунктом 293.2 ст.293 ПК України сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Рішенням Канівської міської ради VII скликання від 29.06.2017 №7-81 встановлено для другої групи платника єдиного податку ставку 15% розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 встановлена мінімальна заробітна плата 3723грн.
Отже, з 01.01.2018 щомісячний платіж з єдиного податку за ставкою 15% складає 558,45грн. (3723х15%).
Згідно з п.95.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Отже, відповідач зобов'язана була сплачувати єдиний податок, визначений нею самостійно у заяві від 12.01.2012 №704/10 про застосування спрощеної системи оподаткування щомісячно у сумі 558,45грн. не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Суд також врахував, що згідно з підп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом згідно з підпунктом 266.7.1 п.266.7. ст.266 ПК України за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом «а» підп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, відповідач всупереч закону на час розгляду справи не сплатила визначені грошові зобов'язання у строки, а саме до 29.08.2016, 29.08.2017 та 26.08.2018.
Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з абзацом 1 п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Оскільки доказів оскарження згаданого вище податкового повідомлення-рішення та отриманої відповідачем податкової вимоги суду не надано, суд дійшов висновку про узгодженість вказаної суми зобов'язання та наявність підстав для стягнення відповідного податкового боргу.
Припинення підприємницької діяльності не звільняє позивача від зобов'язань, що виникли внаслідок здійснення такої діяльності, що обумовлено ст.52 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Пунктом 87.11 ст.87 ПК України визначено право органу стягнення звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Єдиний податок згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. Відповідно до підп.266.9.1. п.266.1 ст.266 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Тому вищевказаний податковий борг підлягає стягненню до місцевого бюджету.
Оскільки відповідач суму податкового боргу не сплатила, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку та податку з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, в загальному розмірі 4236,22грн. (чотири тисячі двісті тридцять шість гривень двадцять дві копійки).
2. Копію рішення направити учасникам справи.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене у повному обсязі 02.05.2019