Копія
23 квітня 2019 р. Справа № 480/1230/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - В.В. Кунець,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1230/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії та скасування наказу,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру), викладену в листі від 21.03.2019 № М--2878-2109/21-19, у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області;
- скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 № 49 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" від 09.04.2014 № 23" в частині внесення в додаток 1 наказу ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 № 49 земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області загальною площею 14,5000 га за кодом КОАТУУ 5924789800:02:001:__.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача в наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняття наказу ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 № 49 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" від 09.04.2014 № 23" грубо порушує законні права та інтереси позивача. Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. Крім того, відповідач порушив процес включення земельної ділянки до Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах. Спірна земельна ділянка не має присвоєного кадастрового номера, тобто є несформованою, а тому включення її у Перелік земельних ділянок та прав на них, які виставляються на земельні торги є незаконним. Таким чином, підстави для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Вважає, що ефективним способом захисту свого порушеного права буде зобов'язання відповідача надати дозвіл.
Ухвалою суд від 05.04.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.04.2019 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
19.04.2019 представник відповідача подала до суду відзив на позов (а.с. 51-58), у якому зазначила, що ГУ Держгеокадастру, розглянувши заяву позивача, листом від 21.03.2019 № М--2878-2109/21-19 повідомило про неможливість її задоволення, виходячи з того, що згідно з інформаційною довідкою від 20.03.2019 № 431/415-19, наданою Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, встановлено, що масив, за рахунок якого планується відведення земельної ділянки, включений в перелік земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону. Клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 27.12.2018 надійшло до ГУ Держгеокадастру 21.02.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, а наказ "Про визначення переліку земельних ділянок" був прийнятий 13.02.2019, тобто за певний час до надходження вказаної заяви. Вважає, що наказ ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 № 49 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" від 09.04.2014 № 23" не порушує права позивача та охоронювані інтереси, оскільки земельні ділянки, включені до переліку, є вільними, перебувають у власності держави та не перебувають у власності чи користуванні інших осіб, у тому числі й позивача. Наказом відповідача затверджено проект землеустрою і присвоєно всьому масиву кадастровий номер, серед якого і знаходиться спірна земельна ділянка. Крім того, представник відповідача зазначила, що позивач ще 13.02.2019 отримав наказ № 18-1080/16-19- СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою". Таким чином позивач використав своє право щодо отримання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки в частині отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також ГУ Держгеокадастру не погоджується з вимогою про зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та вважає, що це є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі адміністративного судочинства.
У судовому представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 27.12.2018 ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 61). Вказане клопотання було зареєстроване в ГУ Держгеокадастру 21.02.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на самому клопотанні (а.с. 61). До клопотання були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копії паспорта, РНОКПП, довідки про участь в АТО, посвідчення учасника бойових дій (а.с. 15-17).
Листом від 21.03.2019 № М--2878-2109/21-19 (а.с. 25) відповідач повідомив ОСОБА_3 про неможливість задоволення його заяви, у зв'язку з тим, що згідно з інформаційною довідкою від 20.03.2019 № 431/415-19, наданою Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, та інформацією, наявною в Головному управлінні, встановлено, що масив, за рахунок якого планується відведення земельної ділянки, включений в перелік земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону. Також було зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі пунктів 1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.
Відповідач, розглядаючи клопотання ОСОБА_3, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Відповідач, доводячи правомірність оскаржуваної відмови в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладеної в листі від 21.03.2019 № М--2878-2109/21-19, посилається на те, що масив, за рахунок якого планується відведення земельної ділянки, включений в перелік земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону.
Так, дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Станом на дату розгляду клопотання позивача та прийняття відповідачем рішення з цього питання, зокрема 21.03.2019, уже існував наказ ГУ Держгеокадастру від 11.03.2019 № 136 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" (а.с. 70-72), відповідно до якого земельну ділянку площею 14,500 га на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області з кадастровим номером НОМЕР_1 було включено в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких виставляється на земельні торги окремим лотами (а.с. 71). Враховуючи викладене, суд, з урахуванням вимог ст. 136 Земельного кодексу України, не має правових підстав для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області.
Щодо позовної вимоги скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 13.02.2019 № 49 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" від 09.04.2014 № 23" (а.с. 67-68), суд вважає, що вказаний наказ не порушує права позивача та його охоронювані інтереси, оскільки земельні ділянки, включені до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах (а.с. 68), є вільними та не перебувають у власності чи користуванні інших осіб, у тому числі й позивача.
Крім того, судом встановлено достовірно, що ОСОБА_3 раніше, 27.12.2018, вже звертався до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 59). Вказане клопотання було зареєстроване у ГУ Держгеокадастру 18.01.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на самому клопотанні (а.с. 59).
При цьому, розглянувши вказане клопотання, наказом ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 № 18-1080/16-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" (а.с. 63) ОСОБА_3 вже було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту.
Суд звертає увагу, що ухвалення рішення відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є результатом певної правової процедури, яка передує отриманню земельної ділянки у власність, оскільки відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Позивач подав два клопотання від 27.12.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на різні земельні ділянки по 2,0 га кожна (а.с. 59, 61), однак відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України був обізнаний про те, що має право на безоплатну передачу земельною ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.
Станом на дату подання позову до суду (04.04.2019) уже був виданий наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 13.02.2019 № 18-1080/16-19-СГ, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту, тобто на іншу земельну ділянку, ніж та. яка є предметом пору цієї справи.
Суд зазначає, що повторно, після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, подавши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, позивач не відповідно до законодавства використовує своє право на отримання у власність земельної ділянки, тим самим втрачається сенс у першій стадії земельно-правової процедури щодо звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, тобто позбавляє цю дію її юридичного (правового) значення.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимог, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії та скасування наказу відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.04.2019.
Суддя М.М. Шаповал