про повернення позовної заяви
02 травня 2019 року м. Київ Справа № 320/1715/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до проГоловного управління ДФС у Київській області визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 06.12.2018 № Ф-454110-54 про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду у період з 28.02.2019 по 28.03.2019.
25.04.2019 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 15.04.2019 вказав, що позов подано позивачем після закінчення строків, встановлених законом.
Так, предметом даного адміністративного позову є вимога Головного управління ДФС у Київській області від 06.12.2018 № Ф-454110-54 про сплату боргу (недоїмки), яка отримана позивачем 27.02.2019.
Водночас з наведеною вище позовною заявою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду лише 29.03.2019 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 29.03.2019), тобто з порушенням спеціального десятиденного строку звернення до суду щодо оскарження рішень територіального органу доходів і зборів, визначеного статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
За наведених обставин суд наголосив, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду у період з 28.02.2019 по 28.03.2019.
У поданій заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а відтак позивач має право на звернення до суду з даним позовом протягом 1095 днів з моменту отримання ним оскаржуваного рішення.
При цьому жодних пояснень з приводу відсутності у позивача можливості звернутись до суду за захистом порушеного права у період з 28.02.2019 (наступний день за днем отримання оскаржуваного рішення) по 28.03.2019 (попередній день звернення до суду з даною позовною заявою) представником позивача не наведено, доказів на підтвердження цих обставин не приєднано.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом вище, представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку, в якій він посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до яких платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 цього Кодексу, а саме: 1095 днів.
Разом з тим вказані вище доводи не приймаються судом до уваги, оскільки (як зазначав суд в своїй ухвалі від 15.04.2019) спеціальним законом у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, яким передбачено десятиденний строк звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), що обчислюється з дня її отримання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2019 в адміністративній справі № 802/983/18-а.
Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу (його представнику) невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.