ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" квітня 2019 р. справа № 300/148/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
секретар судового засідання Бунич Т.В.,
за участю: представників позивача Криницького В.М., Креховецького Р.Є.,
представника відповідачів Яремака Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
18.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" (далі - ТОВ "Галицька аграрна компанія", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову ТОВ "Галицька аграрна компанія" зазначило, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в зв'язку з ненаданням платником податку копій підтверджуючих документів прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані всі необхідні документи, які однак неправомірно не були взяті контролюючим органом до уваги. Тому позивач вважає, що оскільки ним виконані всі вимоги законодавства, необхідні для реєстрації податкової накладної, то відмова в реєстрації останньої є протиправною.
Ухвалою суду 23.01.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник відповідачів скористався правом на подання відзиву, який надано суду 07.02.2019 року. Проти задоволення позовних вимог заперечив, так як Товариством не надано достатніх на думку відповідачів документів на підтвердження перевезення проданого позивачем зерна до місця його зберігання та реалізації. Крім того, станом на 06.11.2018 року середня врожайність кукурудзи в Україні становила 7,45 тон за 1 га, тобто при обробці 334,37 га позивач міг зібрати врожай кількістю тільки 2 491,45 тон. Разом з тим, згідно вищезгаданої податкової накладної від 20.11.2018 за №2 позивач реалізував ТОВ «Суфле Агро Україна» 2 691,3 тони кукурудзи.
У поданій суду відповіді на відзив від 12.02.2019 року позивач вказав, що відповідачем в рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року зазначено лише загальне посилання на відповідність складеної позивачем податкової накладної критеріям ризиковості платника податку. Зазначене у відзиві посилання представника відповідачів на показники врожайності є безпідставним, так як оскаржене рішення не містить жодних зауважень до таких показників.
У вступному слові представники позивача позовні вимоги підтримали. Вказали, що Товариство володіє певними ресурсами для збору урожаю, однак у разі виробничої необхідності залучає до сільськогосподарських робіт підрядні організації. Зокрема пояснили, що 20.11.2018 року позивачем було укладено договір на поставку кукурудзи з ТОВ «Суфле Агро Україна» в кількості 2 691,3 тон вартістю 11 034 340,76 грн. Звернули увагу суду на те, що 21.11.2018 року за правилом першої події позивачем правомірно складено податкову накладну №2 від 20.11.2018 року. Вважають, що оскільки позивачем дотримано передбаченого чинним законодавством порядку оформлення податкової накладної та надано первинні документи, необхідні для реєстрації податкової накладної, у її реєстрації податковим органом відмовлено протиправно.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Пояснив, що подані Товариством до ГУ ДФС у Івано-Франківській області первинні документи містять розбіжності щодо зібраної, перевезеної та прийнятої на склад кукурудзи. При цьому податковому органу не надано жодного договору на перевезення чи товаро-транспортної накладної, що на його думку, свідчить про правомірність рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної за №2 від 20.11.2018 року. Крім того згідно відповідного реєстру податкових накладних загальна кількість реалізованої ТОВ "Галицька аграрна компанія" у 2018 році кукурудзи складає 6 325,111 тон, в той час як позивач підтверджує одержання ним тільки 3 020,6 тон врожаю кукурудзи. Таким чином вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що ТОВ "Галицька аграрна компанія" здійснює діяльність у сфері сільського господарства та є товаровиробником сільськогосподарської продукції рослинництва, зокрема зернових культур.
Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягаює, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставин та добровільності її визнання.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії звіту про посівні площі посівних культур у 2018 році підприємство орендувало сільськогосподарські угіддя площею 1 226,68 га, на 540 га з яких вирощувало кукурудзу (48-49, том 1).
При цьому для виконання спеціалізованих сільськогосподарських робіт підприємство залучало підрядні організації, що володіють відповідними технічними та трудовими ресурсами, про що свідчать відповідні цивільно-правові угоди, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2018 року підприємством укладено договір з ТОВ «Суфле Агро Україна» за №1000046024 на поставку кукурудзи 3 класу у кількості 2 691,3 тон загальною вартістю 11 034 340,76 грн. (а.с.34-36, том 1).
Так, 20.11.2018 року на виконання вищевказаного договору підприємством здійснено постачання товару - кукурудзи 3 класу у кількості 2 691,3 тон на суму 11 034 340,76 грн., що оформлено видатковою накладною за №5210024955 (а.с.39, том 1). Постачання здійснене шляхом переоформлення товару згідно складської квитанції на зерно за №464 від 20.11.2018 року та акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції від 20.11.2018 року (а.с.41-42, том 1).
21.11.2018 року покупцем здійснено оплату за поставлену продукцію згідно платіжного документу за №18316 в сумі 8 827 472,61 грн. (а.с.41, том 1).
Судом встановлено, що 21.11.2018 року відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПКУ Товариством складено податкову накладну за №2 від 20.11.2018 року на суму 11 034 340,76 грн., яку було надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (а.с. 24, том 1).
Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація податкової накладної за №2 від 21.11.2018 року була зупинена, так як остання відповідає вимогам підпункту 1.4 пункту 1 «Критерії ризиковості платника податку», а Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.25, том 1).
Судом встановлено, що 23.11.2018 року ТОВ "Галицька аграрна компанія" засобами електронного зв'язку направлено до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено із відповідними поясненнями та документальним підтвердженням господарських операцій (а.с.13, том 1).
В судовому засіданні встановлено, що 29.11.2018 року Комісією ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1007139/38712660 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, останнє прийнято з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 12, том 1).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу реєстрації податкової накладної, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ).
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі- Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість, відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (набрання чинності 22.03.2018 року, далі - Порядок №117).
Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З матеріалів справи вбачається, що зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року здійснено на підставі Критеріїв ризиковості платника податку викладених в листі ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, а саме зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.4 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Критеріїв ризиковості Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також, планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
При цьому суд враховує, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не можуть встановлювати правових норм чи іншим чином затверджувати обов'язкових правил.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність станом на час прийняття спірного рішення правової обґрунтованості та об'єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Крім того, як вбачається із змісту квитанції від 21.11.2018 року, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.4. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, однак в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, пунктами 6, 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне трактування обов'язків контролюючих органів.
Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачами, Товариством, у спосіб визначений Порядком №117, направлено фіскальному органу пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарських операцій.
Таким чином, суд вважає протиправним рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.11.2018 року за №1007139/38712660 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того суд звертає увагу на те, що наявність чи відсутність розбіжностей щодо зібраної, перевезеної та прийнятої на склад Товариством кукурудзи контролюючому органу слід з'ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної.
Водночас з наявних в матеріалах справи та досліджених в якості письмових доказів копій первинних документів, судом встановлено, що товарність та можливість фактичного здійснення господарської операції щодо реалізації кукурудзи повністю підтверджуються витребовуваними та дослідженими судом в якості письмових доказів договорами про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, актами виконаних робіт та платіжними документами.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів на розбіжність між обсягами вирощеної та реалізованої ТОВ "Галицька аграрна компанія" кукурудзи, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт реалізації позивачем не тільки кукурудзи власного виробництва, але і придбаної у інших сільськогосподарських виробників, про що свідчать договори поставки, видаткові накладні, складські квитанції на зерно, акти приймання-передачі та податкові накладні (а.с. 63-124, том 2).
Одночасно суд відхиляє як безпідставне, посилання представника податкових органів на невідповідність реалізованої кількості продукції площам посіву та середній урожайності кукурудзи в Україні, так як, враховуючи, що вказана представником відповідачів урожайність є середньою, а не максимальною, дана обставина не може спростувати чи заперечити неможливість реалізації позивачем вищезгаданого обсягу товару.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів слід стягнути 3 842 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення за №24 від 18.01.2019 року (а.с.3, том 1).
На підставі ст.ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018 року, керуючись статтями 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.11.2018 року за №1007139/38712660 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у реєстрації якої відмовлено згідно рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.11.2018 року за №1007139/38712660.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія", код ЄДРПОУ 38712660, вул. Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач: Державна фіскальна служба України, код ЄДРПОУ 39292197, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053
Рішення складене в повному обсязі 30.04.2019 року.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.