26 квітня 2019 р. № 400/108/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно з постановою КМ України від 23.04.2012 № 355, виходячи з розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, протиправними (період з 01.07.2012 по 31.12.2017).
2. Зобов'язати Управління виконати перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355, виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, який передбачений статтею 13 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції Закону України від 04.04.2006 № 3591-IV).
3. Визнати дії Управління щодо застосування частини другої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсій на вимогу постанови КМ України від 21.02.2018 № 103 протиправними.
4. Зобов'язати Управління виконати перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсії (за період з 01.07.2012 по 31.12.2017) згідно з постановою КМ України від 23.04.2012 № 355 та пенсійних виплат у 2018 (50% пенсії) і 2019 роках (75% пенсії), згідно з постановою КМ України від 21.02.2018 № 103 (починаючи з 01.01.2018), відповідно до вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач, при проведенні перерахунку суми пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 355), безпідставно виходив з того, що розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення, при тому, що пенсію позивачу було призначено у розмірі 86% грошового забезпечення. В результаті цього, як зазначив позивач, відповідач протиправно зменшив розмір його пенсії. Крім того, як вказав ОСОБА_1 , перерахунок згідно з Постановою № 355 відповідач провів на підставі довідки, що містила недостовірну інформацію. Проте, після отримання належної довідки, Управління, в порушення частини третьої статті 51 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262), перерахувало суму пенсії не з 2012 року, а лише з грудня 2017 року по грудень 2018 року. Також, за твердженнями позивача, неправильне визначення відповідачем належних позивачеві до виплати сум до 01.01.2018 вплинуло на результати проведеного Управлінням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103) перерахунку, здійсненого Управлінням у 2018 році.
У відзивах (арк. спр. 64-65, 146-148) відповідач вказав на безпідставність позовних вимог, зазначивши при цьому на помилковість доводів ОСОБА_1 про те, що перерахунок його пенсії на підставі Постанови № 355 був проведений, виходячи з того, що розмір пенсії позивача складав 80% грошового забезпечення.
Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 134-136), в якій заперечив аргументи відповідача.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, суд
З 13.03.2010 ОСОБА_1 , відповідно до Закону № 2262, було призначено пенсію за вислугу років в сумі 2 427,57 грн. (основний розмір пенсії), що відповідало 86% відповідних сум грошового забезпечення (арк. спр. 72).
Постановою № 355 Кабінет Міністрів установив з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону № 2262, крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону № 2262 з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону № 2262 виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року (пункт 1).
Згідно з чинною станом на 1 квітня 2012 року редакцією частини другої статті 13 Закону № 2262, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, підвищення до пенсії позивача, відповідно до Постанови № 355, мало бути проведено з урахуванням того, що розмір підвищеної (за рахунок її послідовного збільшення на 11%, 23% та 35%) пенсії не міг перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення станом на 1 квітня 2012 року.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 355, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державна пенітенціарна служба, Державна податкова служба, Управління державної охорони мали забезпечити та подати до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та додатків 15, 26, 31, 32, 36 і 37 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», станом на 1 квітня 2012 року у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (пункт 2).
На виконання пункту 2 Постанови № 355 29.05.2012 Миколаївський обласний військовий комісаріат видав довідку № ЮН 1401003415 (арк. спр. 103), в якій вказав розмір грошового забезпечення станом на 1 квітня 2012 року за посадою, що її займав позивача на день звільнення, - 3 690,75 грн.
Отже, згідно з Постановою № 355, позивач не міг отримувати суму, що перевищує 2 952,60 грн. (80 процентів вказаного розміру грошового забезпечення), тобто максимальна сума, що підлягала виплаті ОСОБА_1 в якості підвищення до основного розміру пенсії, не могла бути більше, ніж 525,03 грн. (2 962,60 - 2 427,57).
Управління, згідно з Постановою № 355, розрахувало суму підвищення до пенсії позивача:
з 01.07.2012 - 267,03 грн. (11 процентів від 2 427,57 грн.) - не перевищувало 525,03 грн.;
з 01.09.2012 - 558,34 грн. (23 процентів від 2 427,57 грн.) - більше, ніж 525,03 грн., тому виплачувалася сума 525,03 грн.;
з 01.01.2013 - 849,65 грн. (35 процентів від 2 427,57 грн.) - більше, ніж 525,03 грн., тому виплачувалася сума 525,03 грн.
За таких обставин, суд визнав безпідставними доводи позивача про те, що при здійсненні розрахунку сум підвищення, згідно з Постановою № 355, відповідач виходив з того, що розмір пенсії ОСОБА_1 складає 80 процентів розміру його грошового забезпечення. Відповідач, на підставі Постанови № 355, не визначив інший розмір пенсії ОСОБА_1 шляхом зменшення відсоткового коефіцієнта, а встановив відповідні підвищення до пенсії, суми яких були обмежені максимальним розміром пенсії, що могла бути призначена військовослужбовцю станом на 1 квітня 2012 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.05.2012.
23.11.2018 до Управління, разом із листом від 09.11.2018 № ЮН-47751 (арк. спр. 154) надійшла довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2018 № 261 (140100345), в якій містилася інша (порівняно з довідкою від 29.05.2012) інформація щодо суми грошового забезпечення, визначеної на виконання пункту 2 Постанови № 355, - 3 864 грн. (арк. спр. 121, 122).
80 процентів від суми 3 864 грн. складає 3 091,20 грн. (арк. спр. 156). Отже, максимальна сума підвищення, яку міг отримувати позивач відповідно до Постанови № 355, дорівнювала 663,63 грн. (3 091,20 - 2 427,57).
З урахуванням цього, оскільки підвищення з 01.09.2012 передбачало додаткове отримання позивачем суми 558,34 грн. (23 проценти від 2 427,57 грн.), а фактично він отримував щомісяця 525,03 грн., Управління мало нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 на 33,31 грн. більше (558,34 - 525,03).
Відповідно, за період з 01.01.2013 по 31.12.2017 (підвищення - 35 процентів від 2 427,57 грн., що дорівнює 849,65 грн., але при цьому застосовується обмеження - 663,63 грн.) Управління, замість суми 525,03 грн. мало виплачувати 663,63 грн., тобто на 138,60 грн. більше.
Управління надало розрахунки (арк. спр. 157, 158), якими підтверджено те, що за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 позивачу додатково нараховано по 33,31 грн. в місяць, а з 01.01.2013 по 31.12.2017 - по 138,60 грн. в місяць.
З урахуванням наведеного, суд встановив, що Управління діяло на підставі Постанови № 355, тому підстави для задоволення відповідних позовних вимог (пункти 2, 3 позовної заяви) відсутні.
Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частиною третьою цієї ж статті визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За твердженнями ОСОБА_1 , Управління, при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.01.2018 на підставі Постанови № 103, протиправно застосувало частину другу статті 51 Закону № 2262, при тому, що перерахунок мав здійснюватися з урахуванням частини третьої (пункти 4, 5 позовної заяви).
Суд визнав ці твердження такими, що не відповідають дійсності, оскільки Постановою № 103 було передбачено проведення перерахунку пенсій, визначених станом на 1 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (дата набрання чинності - 01.03.2018). Отже, проведення перерахунку за минулий час пунктами 1, 2 Постанови № 103 взагалі не передбачалось.
На думку суду, доводи ОСОБА_1 про те, що від розміру його пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, залежить розмір пенсії після проведеного відповідно до Постанови № 103 перерахунку, є безпідставними, оскільки, відповідно до Постанови № 103, сума пенсії позивача з 01.01.2018 мала збільшитись на 50 відсотків різниці між сумою (згідно з новими складовими грошового забезпечення), що визначена за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2018, (арк. спр. 116, 114), та сумою, яку отримував позивач станом на 1 березня 2018 року. Отже, якщо, за твердженнями ОСОБА_1 , його пенсія станом на 1 березня 2018 року мала бути більше, ніж він отримував, то сума різниці була би меншою, при цьому в абсолютних цифрах жодних змін не було.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задовленні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна