про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/1829/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О, перевіривши матеріали позовної заяви державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання наказу та направлення такими, що винесені з порушенням законодавства, скасування акту та припису,
До Луганського окружного адміністративного суду 25 квітня 2019 року надійшов адміністративний позов державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» до Головного управління Держпраці у Луганській області, з такими вимогами:
1) визнати наказ від 02.04.2019 № 330 про направлення на проведення інспекційного відвідування позивача інспекторів Держпраці у Луганській області та направлення на проведення інспекційного відвідування № 01-17/380 від 02.04.2019р такими, що винесені з порушенням законодавства;
2) скасувати акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю, від 05 квітня 2019 року № ЛГ 369/924/НП/ПД/АВ;
3) скасувати припис про усунення виявлених порушень від 17 квітня 2019 року № ЛГ 369/924/НП/ПД/АВ/П, зобов'язавши відповідача не розглядати питання щодо накладення штрафу.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Частиною першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зміст позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
В пункті 1 позовних вимог позивач просить суд визнати наказ та направлення такими, що винесені з порушенням законодавства.
Тобто позовна вимога, викладена в пункту 1, у вищезазначеному формулюванні суперечить вимогам статті 5 КАС України, оскільки не відповідає тим засобам захисту, за якими позивач може звертатись до суду.
Стосовно позовної вимоги, викладеної в пункті 2 позовних вимог, про скасування акта інспекційного відвідання суд зазначає таке.
Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, відповідно до визначення, яке міститься у статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк
При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.
Суд зазначає, що акт, яким оформлені результати перевірки суб'єкта господарювання або зафіксовані виявлені порушення, не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права, такий акт не встановлює конкретних приписів, звернених до окремої особи.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 810/7195/14 (номер рішення в ЄДРСР 72089160) зазначає, що судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Предметом оскарження у справі адміністративного судочинства є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи. Безпосереднє викладення контролюючим органом суб'єктивного оціночного судження щодо наявності порушень податкового законодавства є правом, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, що належать захисту. Здійснення посадовими особами контролюючого органу аналітичної діяльності, наслідком якої стало формування певних висновків та відображення їх у акті перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
За таких обставин, акти перевірки не мають обов'язкового характеру, а отже, не є такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів, передбачена ст. 19 КАС України.
Зазначене також стосується позовної вимоги, викладеної в пункті 1, в частині оскарження позивачем направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.04.2019 № 01-17/380.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-V) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-V судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-V).
В позовній заяві позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (1 та 3 пункти позовних вимог).
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», та враховуючи кількість заявлених вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн (1921,00 грн х 2).
Позивачем до матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Тобто із вищевикладеного слідує, що позивачем не доплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Позивач в позовній заяві при викладі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначає про докази, які підтверджують обставини позовної заяви - договори підряду, укладені з 21 особою.
Однак в порушення пункту 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України зазначені договори підряду до матеріалів позовної заяви позивачем не додано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» залишити без руху.
Позивачу протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- уточнену позовну заяву з позовними вимогами, приведеними у відповідність до приписів КАС України, та її копію для вручення відповідачу;
- належним чином засвідчені копії договорів підряду, укладених з 21 особою, про які зазначається позивачем в позовній заяві, для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу;
- документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн, сплаченого за такими реквізитами:
отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;
рахунок отримувача - 34312206084029;
код отримувача - 37944909;
банк отримувача - 899998;
МФО - 899998;
відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди;
призначення платежу - *; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяОСОБА_1