Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 квітня 2019 р. Справа№200/195/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Об'єднання парків культури та відпочинку" про визнання протиправними дій розпорядника інформації, зобов'язання вчинити певні дії, -
4 січня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Об'єднання парків культури та відпочинку" про визнання протиправними дії, що виявилися у відмові надати на запит ОСОБА_1 публічну інформацію на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», а саме: копії договорів оренди, на підставі яких функціонують заклади громадського харчування і літніми майданчиками на території парків культури та відпочинку "Ювілейний" та "Сад Бернацького" та про зобов'язання надати ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду відкриту публічну інформацію, а саме: копії договорів оренди, на підставі яких функціонують заклади громадського харчування і літніми майданчиками на території парків культури та відпочинку "Ювілейний" та "Сад Бернацького".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», не надано відповіді на запити про надання публічної інформації від 25 вересня 2018 року та від 13 листопада 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 лютого 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини 13 статті 171Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 11 березня 2019 року призначено судове засідання на 26 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 26 березня 2019 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 9 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 9 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 25 квітня 2019 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, засобами електронного зв'язку надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позов не подав, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комунального підприємства "Об'єднання парків культури та відпочинку" із запитом про надання публічної інформації, а саме: копії договорів оренди, на підставі яких функціонують заклади громадського харчування і літніми майданчиками на території парків культури та відпочинку "Ювілейний" та "Сад Бернацького". При цьому, доказів направлення та отримання відповідачем зазначеного запиту суду не надано.
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до підприємства з аналогічним запитом, який отримано відповідачем 14 листопада 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується сторонами.
Оскільки відповідь на запити про надання публічної інформації отримано не було, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Згідно вимог статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 13 Закону України ""Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно пункту 4 частини 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Закон України «Про доступ до публічної інформації» покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч.2 ст. 19 вказаного Закону № 2939-VI).
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації " запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Таким чином, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Стосовно не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.
Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та громадських організацій засновником Комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку» є Краматорська міська рада. Питання, які сформульовані у запиті позивача, становлять суспільний інтерес, що підтверджується роздруківкою обговорень з сайту міста Краматорська 6264 в Інтернеті.
Відповідно до листа від 6 вересня 2018 року вих. №130 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що функціонування закладів громадського харчування з літними майданчиками на території парків культури та відпочинку "Ювілейний" та "Сад Бернацького" здійснюється на підставі укладених договорів оренди.
За таких обставин, суд вважає висновок позивача про віднесення запитуваної інформації до такої, що становить суспільний інтерес, обґрунтованим, а відповідача розпорядником публічної інформації в розумінні пункту 4 частини 2 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Положеннями частин 1 та 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У підготовчому засіданні представник відповідача не заперечував, що інформація на запит позивача не надавалася. Крім того, на час розгляду справи по суті суду не надано доказів щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на свободу вираження поглядів, котра, в тому числі, включає в себе, зокрема право одержувати інформацію.
Свобода вираження поглядів, гарантованих частиною першою ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації особи. (рішення ЄСПЛ "Гендісайд проти Сполученого Королівства" від 07 грудня 1976 року).
Право на доступ до публічної інформації є складовою конституційного права людини на інформацію, передбаченого і гарантованого статтею 34 Конституції України. Згідно якою, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Згідно ст.24 Закону України "Про доступ до публічної Інформації" відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: несвоєчасне надання інформації; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; ненадання інформації на запит та ін.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний надати відповідь на запит, або повідомити про відмову у наданні відповіді протягом п'яти днів. Не направлення відповіді на запит свідчить про бездіяльність, тому в цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги зобов'язати відповідача надати позивачеві відкриту публічну інформацію, у вигляді копії документів, протягом п'яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду в даній справі, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Положеннями статті 20 Закону № 2939-VIУкраїни встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Разом з тим, статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачені випадки, коли розпорядник має право відмовити в задоволенні запиту, або відстрочити надання відповіді:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що законодавством передбачено надання відповіді на запит на публічну інформацію протягом п'яти днів, при цьому, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження, та відстрочити задоволення запиту на інформацію, тобто строк надання інформації визначається розпорядником інформації, виходячи з вищенаведених умов визначених Законом.
Тому позовні вимоги про зобов"язання відповідача надати протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення суду відкриту публічну інформацію не грунтуються на нормі закону.
На підставі зазначеного, враховуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запит, суд дійшов висновку, що достатнім способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача надати відповідь на запит ОСОБА_1 на інформацію від 13 листопада 2018 року, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 32 від 4 березня 2019 року. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у 50 % розмірі, тобто у сумі 384,20 грн.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства "Об'єднання парків культури та відпочинку" щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 13 листопада 2018 року.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Об'єднання парків культури та відпочинку" (місце знаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, б. 37; код ЄДРПОУ 30897968) надати відповідь на запит ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) на інформацію від 13 листопада 2018 року.
Стягнути з Комунального підприємства "Об'єднання парків культури та відпочинку" (місце знаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, б. 37; код ЄДРПОУ 30897968) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитрієв В.С.