Справа № 690/90/19
Провадження № 2/690/87/19
26 квітня 2019 року м.Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
з участю секретаря Мельник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням,
позивач в своїй позовній заяві просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно та свідоцтв про право на спадщину за законом вона є власником квартири АДРЕСА_2. У вказаній квартирі зареєстрований її брат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач вже тривалий час у квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує, жодних витрат по утриманню квартири не несе. Речей, які б належали відповідачу, у квартирі немає. Реєстрація ОСОБА_2 у квартирі порушує її право, як власника, зокрема вона не має можливості оформити субсидію на комунальні послуги у зв'язку з чим вона несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг. Позивач не може вирішити вказане питання в добровільному порядку, оскільки фактичне місцезнаходження відповідача їй невідоме, а тому і змушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином (через офіційний веб-сайт Судової влади України), а тому суд вважає, що відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та вважає за можливе розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, при цьому виносить заочне рішення. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заявлений позов задовольнити повністю. Вимоги позивача законні та обґрунтовані.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 19.01.1999 (а.с.7), копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 30.03.2017 (а.с. 8, 9).
Відповідно до копії будинкової книги (а.с.11-12) та довідки про склад сім'ї (а.с.13) у вказаній квартирі зареєстрований відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається із акту депутата Ватутінської міської ради від 06.02.2019 (а.с.10) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але по даній адресі не проживає.
Реєстрація відповідача у квартирі порушує право позивача, як власника, зокрема, вона не має можливості оформити субсидію на комунальні послуги у зв'язку з чим несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із положеннями ст.16, 383, 386, 391 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, а також вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що відповідає змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі ... судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням...
Крім того, відповідно до п.11 Постанови Пленуму ВС України №2 від 12.04.1985 суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК України. Під час розгляду позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежувати правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї. Так, власник житла має право вимагати визнання колишнього члена сім'ї таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права користування цим приміщенням із зняттям останнього з реєстрації.
А тому враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Питання про відшкодування судових витрат позивач не ставить.
На підставі ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та керуючись ст. 4, 12, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
у х в ал и в:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт НС360200, виданий Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області 29 січня 1998 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий В.А. Здоровило