2-1-1284/10
нп 4-с/490/159/2018
17 січня 2019р. м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.
при секретарі - Балдич Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за скаргою
ОСОБА_1
на дії та рішення
державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
Жиголіна Дмитра Григоровича
про скасування постанови
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Жиголіна Д.Г., що виразилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого 27.03.2013 р. Центральним районним судом м.Миколаєва у цивільній справі за заявою ОКП "Миколавоблтеплоенерно" про видачу наказу про стягнення заборгованості по оплаті вартості наданих ОКП "Миколавоблтеплоенерно" послуг.Заявник ОСОБА_1 вказує, що вказана постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню. Так заявник вказує, що постанова містить помилки у прізвищі боржника, оскільки замість вірного - «ОСОБА_1» вказано «ОСОБА_1», у назві вулиці місця проживання замість « АДРЕСА_1 » вказано « АДРЕСА_2 ». Заявник вказує, що в даному разі неможливо точно ідентифікувати боржника, а за таких обставин вказану постанову слід скасувати. Окрім цього, заявник вказує, що строк пред?явлення виконавчого листа до виконання становить один рік, а тому ОКП "Миколавоблтеплоенерно" подало виконавчий лист до примусового виконання з пропуском строку для такого пред?явлення, а тому державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у прийнятті даного виконавчого документа до виконання.
Представник скаржника подав суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, заявленв вимоги підтримав в повному обсязі.
Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції представника в судове засідання не направив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належно, суд вважає за можливе розглянути дану скаргу у відсутності представника виконавчої служби.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 15.12.2017р.) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV виконавчі документ може бути предявлений до виконання протягом одного року.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»№ 1404-VIII від 02.06.2016 року строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Судом встановлено, що Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено заочне рішення 23.03.2010 року згідно якого стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованість в солідарному порядку за отриману теплову енергію в розмірі 4362,77 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі по 17 грн. з кожного та на користь позивача витрати на інформаційно-технічне у розмірі по 10 грн. з кожного.
Судом досліджено оскаржувану постанову згідно якої державний виконавець Центрального вдділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Жиголін Дмитро Григорович 24.01.2018р. виніс постанову у ВП № 55623887 про примусове стягнення боргу за комунальні послуги з гр.. ОСОБА_1 - 4460,23 грн.
Отже, з часу набрання вказаним рішенням законної сили пройшло більше 4 років, а отже встановлений нормами ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в один рік строк для пред?явлення виконавчого листа для виконання сплив.
Скаржник та його представник не надали суду доказів того, що даний строк переривався чи судом, надавався строк для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі викона-вчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Таким чином судом встановлено, що виконавчого листа від 27.03.2013 року до виконання відбувалось з порушенням строків, а також те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2018 року містить недоліки, а саме в написанні прізвища « ОСОБА_1 замість вірного « ОСОБА_1 ».
Отже, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого листа, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 27.03.2013 р. у справі № 2-1-1284/10 є неправомірнми, а тому скаргу слід задоволити.
Керуючись ст.ст.3,4,12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.386,387,388 ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Постанову від 24.01.2018р. ВП № 55623887 державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Жиголіна Дмитра Григоровича про відкриття виконавчого провадження № 55623887 про примусове виконання виконавчого листа , виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 27.03.2013 р. у справі № 2-1-1284/10, - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду . Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя