Справа № 200/11383/18
Провадження №2а/200/586/18
17 квітня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря Гургули В.С.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2, третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 серії ЕАА №459124 від 26.06.2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що вказана постанова є необгрунтованою, оскільки він не порушував Правила дорожнього руху, тому зупинка його автомобіля відповідачем є безпідставною, він мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, крім того, на лобовому склі автомобіля була картка, з якої вбачається, що цивільно-правова відповідальність застрахована до 23.06.2019 року включно. Зазначає, що він взагалі не зобов'язаний був пред'являти відповідачу поліс, оскільки згідно закону працівники Нацполіції здійснюють контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів лише при складанні протоколів щодо порушення правил дорожнього руху та оформлення матеріалів ДТП. Вказує також, що постанова складена з порушеннями вимог КУпАП.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії поліцейського сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо складання постанови серії ЕАА № 459124 від 26.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача. Скасувати постанову серії ЕАА № 459124 від 26.06.2018 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідач інспектор поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, де вказав, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Постанова про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог чинного законодавства. Вказує також, що стаття 285 КАС України не передбачає повноваження суду щодо визнання дій особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, протиправними або визнання постанови неправомірною. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Третя особа надала письмові пояснення у справі, зміст яких аналогічний змісту відзиву відповідача на позовну заяву. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою поліцейського сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 серії ЕАА № 459124 від 26.06.2018 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно постанови, 26.06.2018 року о 21:37 год. ум. Дніпро, просп.. Слобожанський, 34, позивач керував транспортним засобом Тойота номерний знак НОМЕР_1 з несправним габаритним вогнем зліва, чим порушив п.316 ПДР, при перевірці документів було виявлено, що водій керував без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.ґ ПДР.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"),, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. III п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення
Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує факт правопорушення, стверджує, що він пред'явив відповідачу діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також надав його копію до справи, при цьому відповідачем не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не надано відеозапису, на якому зафіксовано факт порушення, показів свідків тощо.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, при винесенні постанови від 26.06.2018 року посадова особа патрульної поліції припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що позивачем надано фотографії місця, на якому відповідачем було зафіксовано правопорушення, та на вказаних фотографіях відсутній дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена». Відповідачем жодним чином не спростовано надані позивачем докази.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а саме підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування постанови від 26.06.2018 року, винесеної інспекторомУПП в Дніпропетровській області Забігайлом В.Л. за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн., із закриттям провадження у вказаній справі.
Вимоги щодо визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправними чинним законодавством не передбачено, в зв'язку з чим в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в зв'язку з несплатою позивачем судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-9,19,44,77,241 - 246, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2, третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАА № 459124 від 26.06.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий-суддя: Е.В. Женеску