ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2019Справа № 910/14948/18
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 131)
До Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03045, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
Про визнання протиправною та скасування Вимоги суб'єкта владних повноважень
За участі представників сторін:
від позивача: Легостаєва О. В., довіреність № б/н від 17.12.18;
від відповідача: Масляник С. В., довіреність № 60-03/7д від 05.02.2019.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в особі Голови відділення Хмельницького О.М. про визнання протиправною та скасування Вимоги суб'єкта владних повноважень № 60-02/2265 від 17.07.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач подав позивачу Вимогу щодо надання непередбачених законодавством України документів, а також подав її до винесення розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто поза рамками такої справи, що на думку позивача, вказує на протиправність дій посадової особи відповідача та незаконність вказаної Вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003). Роз'яснено позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із такою заявою.
26.11.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14948/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.12.2018.
11.12.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить зупинити дію розпорядження адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2018 № 60/50-рп/к про початок розгляду справи № 108/60/50-рп/к.18 до вирішення спору по суті в Господарському суді міста Києва, а також заборонити відповідачу у справі в особі Голови та будь-яким його органам та структурним підрозділам до вирішення спору по суті вчиняти всі та будь-які дії, пов'язані з проведенням розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 108/60/50-рп/к.18, заборонити складати та/або приймати у вказаній справі усі та будь-які рішення по суті, попередні рішення, інші рішення, висновки, подання з попередніми висновками, розпорядження, інші юридично значимі акти, вирішувати питання про накладення у справі № 108/60/50-рп/к.18 усі та будь-які штрафи на юридичних осіб, фізичних осіб та/або групи суб'єктів господарювання, здійснювати у справі № 108/60/50-рп/к.18 інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно Розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 було призначено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого було визначено суддю Бондаренко Г.П. для розгляду даної справи, а справа передана судді для розгляду 13.12.2018.
З огляду на наведене, справа підлягає прийняттю до провадження судді Бондаренко Г.П., без зміни часу та місця проведення підготовчого судового засідання у справі, визначеного раніше ухвалою суду від 27.11.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 прийнято справу до провадження судді Бондаренко Г.П. та призначено розгляд справи на 18.12.2018 на той самий час, що було визначено ухвалою від 27.11.2018, яка була направлена сторонам у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" про забезпечення позову, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні на 22.01.2019.
22.01.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося представником за довіреністю, який не набув статус адвоката, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості забезпечити явку належного представника у судове засідання 22 січня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 продовжено строк підготовчого судового засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 26.02.19.
Ухвалою-повідомленням від 04.03.2019 повідомлено сторін про те, що у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, розгляд даної справи, призначений на 26.02.2019 року не відбувся. У зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з лікарняного, суд призначив судове засідання на 21.03.2019.
В судовому засіданні 21.03.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу по суті на 16.04.2019, про що постановив відповідну ухвалу.
В судове засідання 16.04.2019 учасники справи прибули, позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва -
Як підтверджено матеріалами справи, позивачем 20.07.2018 отримано Вимогу № 60-02/2265 від 17.07.2018 від Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О.М. (надалі - відповідач) щодо надання інформації про участь позивача у процедурі закупівлі «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (ген підрядні роботи)», яка проводилась Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за допомогою «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2018-02-21-000440-а.
Листом від 03.08.2018 за вихідним № 0699 позивач надав витребувані документи на Вимогу від 17.07.2018 № 60-02/2265 у повному обсязі та в строки, які були визначені відповідачем.
07.09.2018 позивач також отримав наступну Вимогу № 60-02/2955 від Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, щодо надання додаткової інформації в рамках розгляду справи № 108/60/50-рп/к.18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНО - УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», ідентифікаційний код 35129952, у процедурі електронних торгів «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (ДСТУ 5 Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (генпідрядні роботи)», яка проводилась Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних м. Києва» за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2018-02-21-000440-а.
14.09.2018 позивачем, разом з супровідним листом за вихідним № 0886, в строки та в повному обсязі надано відповідачу документи, які були визначені в першій частині Вимоги № 60-02/2955 від 07.09.2018, а документи, визначені в другій та третій частинах Вимоги, передані відповідачу 25.09.2018 з супровідним листом за вихідним № 0981.
Із матеріалів справи вбачається, що провадження по справі № 108/60/50-рп/к.18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНО - УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» наразі триває, і АМКУ не прийнято остаточного рішення та на момент розгляду спору судом не встановлено порушення з боку позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
На думку позивача, Вимога Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О.М. № 60-02/2265 від 17.07.2018, як акт індивідуальної дії, була неправомірною та направлена до виконання без передбачених законодавством підстав та поза межами компетенції суб'єкта владних повноважень, оскільки така вимога була направлена до розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що спричинило та може спричинити у майбутньому порушення прав, свобод або законних інтересів позивача.
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання протиправною та скасування Вимоги Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О. М. від 17.07.2018 № 60-02/2265.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що оскаржувана Вимога направлена відповідачем в межах повноважень, наданих останньому згідно із законом та в порядку ним визначеному.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності підстав для визнання Вимоги Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О. М. від 17.07.2018 № 60-02/2265 протиправною та щодо наявності підстав для її скасування.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема:
- здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
- сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
- здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; тощо.
Аналогічні повноваження закріплено і у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 (далі - Положення про територіальне відділення) (частина перша пункту 3 вказаного положення).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження, зокрема:
- проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 3);
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (п. 5);
- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі" (п. 20).
Згідно з підпунктом 3 частини першої пункту 3 Положення про територіальне відділення, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Відділення має повноваження, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
При розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках Відділення має повноваження, згідно з підпунктом 4 частини першої пункту 3 Положення про територіальне відділення, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.
У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції Відділення має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики (підпункт 1 частини третьої пункту 3 Положення про територіальне відділення).
Аналогічні повноваження згідно з підпунктом 5 пункту 8 названого Положення надано голові територіального відділення Антимонопольного комітету України під час реалізації ним завдань, покладених на відділення.
Таким чином, право органу комітету, голови територіального відділення Комітету запитувати (вимагати) інформацію реалізується у зв'язку з виконанням завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а не тільки в межах розгляду заяв та справ.
При цьому, законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Як вбачається із тексту Вимоги Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О. М. від 17.07.2018 № 60-02/2265 Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України здійснювався державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення та контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, і саме у зв'язку із здійсненням такого контролю відповідач направив позивачу оскаржувану вимогу.
Повноваження голови Відділення, визначені статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та пунктом 8 Положення про територіальне відділення, і повноваження щодо направлення вимог суб'єктам господарювання в інших передбачених законом випадках, надані останньому для організації та забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.
Між тим, законодавство про захист економічної конкуренції не ставить у залежність від наявності або відсутності заяви про порушення, прийняття розпорядження, тощо право голови територіального відділення Комітету вимагати у суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, з огляду на що, твердження позивача в частині "...реалізація зазначених повноважень безпосередньо пов'язана із розглядом заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або ж проведенням перевірки" є хибним та суб'єктивним тлумаченням останнім положень законодавства.
У свою чергу, законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб. З огляду на що, направлення вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України допускається також поза межами розгляду заяви або справи, або поза межами дослідження ринків, або поза межами реалізацією Антимонопольним комітетом України конкурентної політики.
Обов'язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи органу Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що направлення Вимоги голови Відділення про надання інформації є законними та обґрунтованими діями останнього, які слугують засобом контролю та збору Відділенням необхідної інформації, з огляду на завдання органів Антимонопольного комітету України та функції із забезпечення діяльності головою роботи Відділення.
Отже, Вимога Голови Відділення від 17.07.2018 № 60-02/2265, якою вимагалось від позивача надання інформації, була винесена з дотриманням чинного законодавства та компетенції органу, що його видав.
Законність відповідних повноважень у органів Антимонопольного комітету України щодо витребування інформації з метою проведення дослідження процедур закупівлі підтверджується судовою практикою у постановах Верховного суду України від 11.12.2012 у справі № 5023/598/12 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 917/637/17.
Одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відділенням, у ході здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритет прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, досліджуються дії учасників, що, як зазначалося, відповідно до ст. 3, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про територіальне відділення, зокрема відноситься до повноважень Відділення.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити і про неефективність обраного позивачем способу захисту та про не доведеність порушення відповідачем внаслідок направлення оскаржуваної вимоги, його прав та охоронюваних законом інтересів.
Так, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись до суду із позовом позивач зазначив що оскаржувана вимога не відповідає нормам чинного законодавства України, з огляду на відсутність законних підстав та порушення процедури її направлення, що спричинило та може спричинити у майбутньому порушення прав, свобод або законних інтересів позивача.
При цьому, в позовній заяві позивач не зазначив порушення яких саме його прав спричинило направлення йому оскаржуваної вимоги та не зазначив порушення яких прав позивача в майбутньому може спричинити направлення йому такої вимоги. Отже позивач звертаючись до суду не обґрунтував наявність у нього відповідних прав на звернення до суду.
У розумінні процесуального законодавства предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Відтак обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Саме по собі направлення органом АМКУ вимоги та/або видача розпорядження про початок розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення права та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у такій справі.
Крім того, як встановлено судом оскаржувана вимога була виконана позивачем, а відтак вичерпала свою дію, і вона не покладає на позивача ніяких заборон, не обмежує ніяким чином його прав та інтересів, а також не перешкоджає здійсненню діяльності позивача.
За вказаних обставин, обраний позивачем спосіб захисту - визнати протиправною та скасувати Вимогу Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О. М. від 17.07.2018 № 60-01/2265, не буде мати наслідком захист прав позивача, оскільки оскаржувана вимога була виконана позивачем. Відповідно позивачем обраний неналежний спосіб захисту його прав, що також є підставою для відмови у позові.
При цьому, суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Отже, можна зробити висновок, що порушені, невизнані або оспорювані права можуть бути захищені і у спосіб, не визначений законом або договором, однак такий спосіб захисту має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права.
В п. 13.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» господарським судам було роз'яснено, що системний аналіз ст. 19 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та п.п. 5 п. 8 Положення про територіальне відділення свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки. Отже, належним та ефективним способом захисту для позивачів є саме оскарження прийнятого органами АМК рішення та встановлення обставин щодо дотримання процедури прийняття такого рішення, зокрема і щодо збирання інформації.
Ефективно захистити права позивача, у випадку їх порушення та у випадку прийняття Комітетом рішення у справі № 108/60/50-рп/к.18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНО - УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», яким і буде притягнуто позивача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на переконання суду можливо буде лише у спосіб, який буде спрямований на визнання такого рішення недійсним.
Щодо тверджень позивача, що за аналогією закону, строк на оскарження вимог органів Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України становить три роки суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» судам роз'яснено, що у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.
За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.
Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.
Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів (постанова Вищого господарського суду України від 14.12.2016 у справі N 902/469/16).
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України визначена ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», цією ж нормою встановлено, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Враховуючи наведені положення чинного законодавства суд дійшов висновку, що вимога органу Антимонопольного комітету України прирівняна до його рішень та розпоряджень, а відтак і строки на її оскарження, також, визначені ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Враховуючи наведене позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо оскарження Вимоги Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького О. М. від 17.07.2018 № 60-02/2265 після закінчення присічного строку на її оскарження, що також є підставою для відмови в позові позивачу.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Виходячи з вищевикладеного, дослідивши наведені позивачем обґрунтування позову та виходячи із матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем направлено позивачу оскаржувану вимогу за наявності обставин для її направлення та в межах його компетенції та що позивачем не вірно обраний спосіб захисту.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 131; ідентифікаційний код 35129952) до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03045, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 21602826) про визнання протиправною та скасування Вимоги суб'єкта владних повноважень № 60-02/2265 від 17.07.2018 відмовити.
2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 131; ідентифікаційний код 35129952).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26.04.2019
Суддя Г. П. Бондаренко