28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/55443/18-ц
провадження № 61-5602ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Міністерство охорони здоров'я України, ОСОБА_7,
розглянувши касаційну скаргу Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4
до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 до Національного медичного університету
імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 19 листопада 2018 року - без змін.
Не погоджуючись із ухвалою Печерського районного суду м. Києва
від 19 листопада 2018 року та постановою Київського апеляційного суду
від 19 лютого 2019 року, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на розгляд за встановленою підсудністю.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
З аналізу статей 353 та 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українивбачається, що перегляду в касаційному порядку підлягає ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, виключно в частині дотриманням правил підсудності.
Касаційну скаргу Національний медичний університет імені О. О. Богомольця обґрунтовує тим, що при відкритті провадження у цій справі судом першої інстанції допущено порушення правил територіальної підсудності, й апеляційний суд такого порушення не усунув. Заявник вказує, що цей спір має розглядатися Шевченківським районним судом м. Києва - за місцезнаходженням Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та Міністерства охорони здоров'я України, або Дарницьким районним судом м. Києва - за адресою місця проживання позивача ОСОБА_4
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до змісту пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів,
до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішеньвбачається,
що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають
підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у цій справі, Печерський районний суд м. Києва виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, і її подано з дотриманням правил підсудності.
Переглядаючи зазначену ухвалу, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях суду першої інстанції при відкритті провадження у справі не вбачається порушення правил підсудності.
Суд апеляційної інстанції за матеріалами справи встановив, що у листопаді
2018 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулися до суду з позовом до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 7 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17 роз'єднано.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 до Національного медичного університету
імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення
на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
За загальним правилом, частиною другою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, положення ЦПК України встановлюють правила альтернативної підсудності, тобто підсудності справи за вибором позивача.
Так, відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про
стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Частиною п'ятнадцятою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Таким чином, виходячи із зазначених норм закону, і з урахуванням предмета даного спору, суди правильно виходили з права позивача обирати територіальну юрисдикцію (підсудність) справи.
ОСОБА_4 пред'явила позов до Національного медичного університету
імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України та ОСОБА_7
Місцезнаходженням Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: м. Київ, бул. ТарасаШевченка, 13, що за адміністративно-територіальним поділом м. Києва відноситься до Шевченківського району м. Києва.
Місцезнаходженням Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: м. Київ, вул. Грушевського, 7, що за адміністративно-територіальним поділом м. Києва відноситься до Печерського району м. Києва.
За таких обставин при відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дотримався правил територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки позов подано за місцезнаходженням відповідача Міністерства охорони здоров'я України у відповідності до положень частини п'ятнадцятої статті 28 ЦПК України.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень,
касаційна скарга Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року
та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 рокує необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Оскільки оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
є законними і обґрунтованими, постановленими із додержанням норм процесуального права й підстави для їх скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду
м. Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року колегія суддів відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюНаціонального медичного університету імені О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. О. Кузнєцов
В. А. Стрільчук