Ухвала
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 761/3194/15-ц
провадження № 61-4663ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, за участю третьої особи - Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати і виплатити премію та вихідну допомогу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга з пропуском строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 20 грудня 2018 року,а касаційна скарга подана до Верховного Суду 01 березня 2019 року.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з тим, що копію постанови суду апеляційної інстанції було отримано30 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку касаційної скарги.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно було навести поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши їх належними доказами.
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява на усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та довідку Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року на підтвердження дати отримання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки справа в суді апеляційної інстанції переглядалась за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за його участю, повний текст постанови суду апеляційної інстанції виготовлено 22 листопада 2018 року та надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, де оприлюднено 27 листопада 2018 року, а тому підстав, що перешкоджали б позивачу звернутися із заявою до суду в період з 20 листопада 2018 року до 31 січня 2019 року, вчасно отримати копію постанови суду апеляційної інстанції та подати касаційну скаргу, не наведено.
Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, не надала доказів підтвердження того, що копія постанови суду апеляційної інстанції 30 січня 2019 отримувалась вперше.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, за участю третьої особи - Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати і виплатити премію та вихідну допомогу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв