Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 305/1928/14-ц
провадження № 61-25566ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Рахівська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, подану їх представником ОСОБА_6, на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Готра Т. Ю., Джуга С. Д.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кредитні ініціативи» і Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів та договору іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що в провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи», що діє на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. З матеріалів вказаного позову вони вперше дізналися про те, що 08 грудня 2006 року ОСОБА_7, уклав з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від їхнього імені, діючи на підставі довіреностей від 07 грудня 2006 року, посвідчених державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. кредитні договори №818 та №819 на суму 49500,00 доларів США, кожний.
Крім того, з цього позову довідались про те, що ОСОБА_7 також уклав від імені ОСОБА_4 договір іпотеки нерухомого майна №818/819 від 08 грудня 2006 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами №818 та №819 від 08 грудня 2006 року, укладених від імені позивачів.
Посилаючись на те, що вищезазначені кредитні договори та договір іпотеки укладено внаслідок злочинного обману ОСОБА_7 та працівників банку, а довіреності, на підставі яких діяв ОСОБА_7 є підробленими, з врахуванням збільшених позовних вимог позивачі просили суд визнати недійсними: довіреність, укладену від імені ОСОБА_5, на користь ОСОБА_7, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. від 07 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за №3658; довіреність, укладену від імені ОСОБА_4, на користь ОСОБА_7, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. від 07 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за №3659; кредитний договір №818 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. про надання кредиту; кредитний договір №819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. про надання кредиту; іпотечний договір №818/819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори ПріцО. І., предметом якого є житловий будинок що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Середнє Водяне, вул. Богдана Хмельницького (Карла Маркса) № 49.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду від 31 серпня 2017 року у складі головуючого-судді Бліщ О. Б. позов задоволено.
Довіреність, укладену від імені ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_7, який мешкає в АДРЕСА_3, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори ПріцО. І. від 07 грудня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №3658 - визнано недійсною.
Довіреність, укладену від імені ОСОБА_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7, який мешкає в АДРЕСА_3, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори ПріцО. І. від 07 грудня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №3659 - визнано недійсною.
Кредитний договір №818 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. про надання кредиту - визнано недійсним.
Кредитний договір №819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. про надання кредиту - визнано недійсним.
Іпотечний договір №818/819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. предметом якого є житловий будинок що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Середнє Водяне, вул. Богдана Хмельницького (Карла Маркса) № 49 - визнано недійсним.
Судові витрати віднесено за рахунок позивачів.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, так як відповідачі неодноразово ухилялись від участі в експертизі, а висновок експерта в цьому випадку мав важливе значення для правильного вирішення справи, а тому суд, згідно частини першої статті 146 ЦК України визнав факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, а саме те, що: підпис від імені ОСОБА_5 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Рахівської державної нотаріальної контори (справа № 2-30 том № 5) за № 3658 від 07 грудня 2006 року в графі «розписка в отриманні нотаріально оформленого документу» виконано (вчинено) не особисто нею, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_4 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Рахівської державної нотаріальної контори за № 3659 від 07 грудня 2006 року в графі «розписка в отриманні нотаріально оформленого документу» виконано (вчинено) не особисто ним, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Підпис» (ОСОБА_5)» в довіреності оформленій від її імені на ім'я ОСОБА_7, посвідченій державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. 07 грудня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі № 3658 виконано (вчинено) не особисто ОСОБА_5, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис (ОСОБА_4)» в довіреності оформленій від його імені на ім'я ОСОБА_7, посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. 07 грудня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі № 3659, виконано (вчинено) не особисто ОСОБА_4, а іншою особою. Тому, факт непідписання позивачами вказаних довіреностей мав місце і це доведено у спосіб передбачений діючим цивільно-процесуальним законодавством. Крім того, зміст довіреностей не відповідає вимогам закону, зокрема, в них зазначено таке формулювання: «укласти від мого імені договір іпотеки та кредитну угоду на нерухоме майно». Законодавством, яке діяло на момент видачі довіреності, а також чинним законодавством такого договору як кредитна угода на нерухоме майно не передбачено. Оскільки вказані кредитні договори та договір іпотеки, укладені після недійсних правочинів, а тому ці договори також є недійсними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи», задоволено частково.
Рішення Рахівського районного суду від 31 серпня 2017 року, скасовано та ухвалено в справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ТОВ «Кредитні ініціативи», Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів, договору іпотеки та довіреностей, відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що визначені по даній справі відповідачі не можуть нести самостійно повну матеріально-правову відповідальність перед позивачами за даними позовними вимогами, без залучення іншого співвідповідача, яким є ОСОБА_7, а тому, це є підставою для відмови у задоволенні даних позовних вимог. Інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними довіреності, а тому, також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Так, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що апеляційна скарга не відповідала вимогам, передбаченим статтею 295 ЦПК України, оскільки була подана неповноважною особою і підписана представником ОСОБА_10, як представником позивача, хоча у цій справі ТОВ «Кредитні ініціативи» є відповідачем.
Суд апеляційної інстанції скасував законне, обґрунтоване рішення з одних тільки формальних міркувань, через процесуальні порушення, які не вплинули на правильність і законність прийнятого рішення.
23 червня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Сторони не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційного інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судом першої інстанції установлено, що 08 грудня 2006 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ОСОБА_5, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. від 07 грудня 2006 року за реєстром № 3658 діяв ОСОБА_7, був укладений кредитний договір №818. Предметом вказаного договору є кредит в сумі 49500,00 доларів США, зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 07 грудня 2021 року (а. с.8-11).
В цей же день між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. від 07 грудня 2006 року за реєстром № 3658 діяв ОСОБА_7, був укладений кредитний договір №819. Предметом вказаного договору є кредит в сумі 49500,00 доларів США, зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 07 грудня 2021 року (а. с.12-15).
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, цього ж дня між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_7, що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої Пріц О. І. нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори від 07 грудня 2006 року за реєстровим №3659 укладено іпотечний договір №818/819. Предметом іпотеки по вказаному договору є будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Вказаний будинок належав іпотекодавцю ОСОБА_4) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2006 року (а. с.16-18).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно до статей 3, 4 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає, права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 33 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Аналогічні положення містяться в статтях 4, 5, 12, 13, 51, 81 ЦПК України.
Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивач - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес, а відповідач - це особа, яка на заяву позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його прав й інтересів.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з врахуванням статей 4, 15 ЦПК України 2004 року, статей 15, 16 ЦК України обов'язок належного відповідача усунути порушені, невизнані або оспорювані права позивача, особа може звернутися до суду за захистом порушених прав не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися у суд із позовними вимогами про визнання недійсними довіреностей від 07 грудня 2006 року за №№3658, 3659, згідно яких вони уповноважили ОСОБА_7 вчиняти від їх імені певні дії.
Звертаючись у суд із вказаними вимогами, позивачі вважали, що саме на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» і Рахівській державній нотаріальній конторі (які залучені судом у якості співвідповідачів за клопотанням позивачів) лежить уся матеріально-правова відповідальність, і останні повинні бути відповідачами щодо даних позовних вимог.
В той же час, вищезазначені позовні вимоги безпосередньо впливають на права та інтереси ОСОБА_7 ., оскільки оспорюваними довіреностями наділено саме його певними правами (повноваженнями).
В суді першої інстанції, позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявляли, клопотання про залучення до участі в справі ОСОБА_7 як співвідповідача разом з іншими відповідачами, а суд не вправі самостійно залучати до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив із того, що у зв'язку з незалученням до участі у справі належного відповідача, не може бути вирішено спір по суті вищезазначених позовних вимог. Апеляційний суд вірно зазначив, що виходячи із зазначених правовідносин, матеріально-правову відповідальність за даними вимогами повинен нести перед позивачами також і ОСОБА_7, як сторона оспорюваних правочинів. Тобто, має місце наявність неповного суб'єктного складу осіб у спірних правовідносинах. Тому питання щодо обґрунтованості позову, доведеності обставин, які підлягають доказуванню, інші обставини судом касаційної інстанції не переглядаються.
Разом з цим слід зазначити, що позивачі не позбавлені права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав правильно визначившись з суб'єктним складом учасників у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим статтею 295 ЦПК України та подана неповноважною особою, оскільки до неї не доданий оригінал довіреності представника і підписана ОСОБА_10, як представником позивача, хоча у цій справі ТОВ «Кредитні ініціативи» є відповідачем не можуть бути прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться завірена копія довіреності з якої вбачається, що
ТОВ «Кредитні ініціативи» уповноважує ОСОБА_10 представляти інтереси саме цього товариства. (т.1 а. с. 161). З вищенаведеного випливає, що в апеляційній скарзі представником допущено описку, яка не може бути підставою для скасування рішення апеляційного суду.
Також, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції скасував законне, обґрунтоване рішення з одних тільки формальних міркувань, через процесуальні порушення, які не вплинули на правильність і законність прийнятого рішення, оскільки позовні вимоги безпосередньо впливають на права та інтереси ОСОБА_7, з урахуванням того, що оспорюваними довіреностями наділено саме його певними правами і повноваженнями, а тому згідно пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України це є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, подану їх представником ОСОБА_6, залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
Г. І. Усик