Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6363/2019
26 квітня 2019 року місто Київ
справа № 379/218/19
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпеченні позову, постановлену під головуванням судді Зінкіна В.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Проперті», третя особа: ОСОБА_4, Реєстраційна служба Таращанського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 07 березня 2019 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпеченні позову було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.3 ч.2 та п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
22 березня 2019 року на адресу позивача та його представника було направлено копію ухвали Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року.
28 березня 2019 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, а 29 березня 2019 року позивач ОСОБА_2 отримали копію ухвали Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58, 59).
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Так, апелянт відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року повиненбувподати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням усіх учасників справи, зокрема, із зазначенням третіх осіб: ОСОБА_4 та Реєєстраційної служби Таращанського РУЮ Київської області, місця проживання чи перебування ОСОБА_4 та місцезнаходження Реєєстраційної служби Таращанського РУЮ Київської області, яка повинна відповідати вимогам п.3 ч.2 ст.356 ЦПК України та надати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, ні позивачем, ні його представником недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року усунуті не були, а тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 чеврня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, за весь період перебування справи в суді апеляційної інстанції, з моменту надходження справи до Київського апеляційного суду, а саме з 19 березня 2019 року ні позивач, ні його представник жодним чином не поцікавилися станом апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, свої процесуальні обов'язки належно не реалізовували, вимог ухвали Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року не виконали.
При цьому, слід зазначити, що дані про хід апеляційного провадження є доступними як при безпосередньому зверненні до суду так і через мережу інтернет. Але жодних дій направлених на розгляд справи в установленому законом порядку ним не вчинено. Наведене свідчить про недобросовісність здійснення особою, що подала апеляційну скаргу своїх процесуальних прав. Такі дії порушують права інших учасників розгляду щодо можливості вирішення спору.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою суду від 22 березня 2019 року усунуті не були, тому згідно ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Проперті», третя особа: ОСОБА_4, Реєстраційна служба Таращанського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Борисова О.В.