справа № 361/8374/18
провадження № 22-ц/824/5675/2019
25 квітня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т.А.,
при секретарі Дуці В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, розподіл спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року в складі судді Сердинського В. С.,
встановив:
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 в період з січня 2011 року по 08 січня 2016 року включно; визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, Броварського району Київської області, об'єктом їх спільної сумісної власності; визнати за ним право власності на Ѕ частку вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з січня 2011 року вони з відповідачем стали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
01 березня 2012 року ними була придбана земельна ділянка в АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син ОСОБА_4
09 січня 2016 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час фактичного перебування у шлюбних відносинах та після реєстрації шлюбу за спільні кошти ними був побудований житловий будинок в АДРЕСА_1, господарські будівлі та споруди.
Згоди на добровільний поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами між ними не досягнуто.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 просив суд вжити захід забезпечення позову у виглядізаборони відчуження у будь-який спосіб житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1.
Посилався на те, що відповідач має намір до ухвалення судом рішення по даній справі розпорядитись спірним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами без його відома та згоди, як співвласника вказаного майна, що в подальшому може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено відчуження у будь-який спосіб житлового будинку загальною площею 97,9 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м., з господарськими будівлями: літня кухня - «Б», свердловина - «І», вигрібна яма - «ІІ», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасуватиухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Посилається на ті підстави, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Таких аргументів не міститься і в оскаржуваній ухвалі суду.
На момент постановлення оскаржуваної ухвали позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, провадження у справі відкрито не було. Проте судом помилково зазначено, що в провадженні суду перебуває на розгляді цивільна справа.
Суд першої інстанції не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, за адресою, яку зазначив у відповідній заяві, судові повістки - повідомлення не отримує, останні повернулися до суду за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.17, 50, 72).
Про іншу адресу місця проживання ОСОБА_2 суду не сповістив.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаної особи, оскільки останній, звернувшись до суду з апеляційною скаргою, повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого його судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглядаючи справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, в провадженні цього суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту та поділ майна подружжя. Забезпечення вказаного позову шляхом заборони відчуження спірного майна є співмірним із заявленими вимогами про поділ майна подружжя.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Матеріли справи свідчать про те, що заява про забезпечення позову була подана до суду після пред'явлення позову.
Судом встановлено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2018 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, розподіл спільного майна подружжя була залишена без руху для усунення недоліків.
Станом на 08 січня 2019 року провадження в даній справі відкрито не було.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2019 року вищевказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Таким чином, судом першої інстанції було вирішено питання про вжиттям заходів забезпечення позову за заявою, яка була подана після пред'явлення позову та до вирішення питання про відкриття провадження у справі, що є порушенням вимог ч.2 ст. 149 ЦПК України.
Порушення норм процесуального права у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2019 року.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк