Справа № 127/11625/19
Провадження № 3/127/2736/19
25 квітня 2019 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт гр. Р. Молдова НОМЕР_2, виданий 09 лютого 2018 року органом ASP Р. Молдова, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області від Вінницької митниці ДФС України 23 квітня 2019 року надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №0247/40100/19 від 04 березня 2019 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Згідно ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
До процесуальних дій належать, зокрема, складення протоколу про порушення митних правил, опитування осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб, витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом прядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 КУпАП, ч. 1 ст. 494 МК України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою посадовою особою.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення митних правил стосовно ОСОБА_1, складений інспектором митного органу, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, оцінку якому надає суд.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом встановлено, що адміністративні матеріали складено з порушеннями вищезазначених вимог.
У відповідності до ч.ч. 4-5, 7-8 ст. 494 МК України, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.
У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.
Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, інспектором митного органу при складанні протоколу про порушення митних правил вказаних вимог не дотримано.
З протоколу про порушення митних правил від 04 березня 2019 року №0247/40100/19 вбачається, що даний протокол був складений митними органами за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, примірника протоколу направлено засобами поштового зв'язку.
Водночас в матеріалах справи відсутні докази щодо отримання ОСОБА_1 даного протоколу.
Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4цього Кодексу.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 526 МК України, - у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.
Справи про притягнення осіб до відповідальності за порушення митного законодавства, а саме ч.1 ст. 483 МК України розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Щодо строків розгляду справи про адміністративні правопорушення, то справа про адміністративні правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч.1 ст. 277-2).
Розгляд справи без участі адмінправопорушника, який в судове засідання судом не викликався, є неможливим, оскільки порушить його право на захист.
З матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі відомо про складення протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно, про судовий розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення, що відповідно, унеможливлює отримання пояснень правопорушника щодо змісту протоколу, ознайомлення його з матеріалами справи та реалізації решти прав, передбачених ч. 1 ст.268 КУпАП.
Наведені обставини свідчать про невідповідність складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 494 МК України, а тому на основі даних такого документу в розумінні ст. 251 КУпАП суд не може встановлювати наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі. У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб'єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.
З огляду на наведене, а також враховуючи вищевикладені недоліки оформлення протоколу про порушення митних правил та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що адміністративні матеріали надіслано до суду передчасно, направлення адміністративного матеріалу на проведення додаткової перевірки є необхідним.
При цьому суд зазначає, що за змістом ст. ст. 287, 294 КУпАП оскарженню підлягають судові рішення про накладення адміністративного стягнення чи закриття провадження.
Керуючись ст.ст.522, 527 МК України, -
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (ОСОБА_1) за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, повернути до Вінницької митниці ДФС Державної фіскальної служби України на проведення додаткової перевірки.
Встановити строк для проведення додаткової перевірки - один місяць з дня отримання Вінницькою митницею ДФС Державної фіскальної служби України копії постанови.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: