ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.04.2019Справа № 910/2330/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)
до Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 1; ідентифікаційний код 30637114)
про стягнення 18 953, 08 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
25.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Вентиляційні системи» про стягнення 18953,08 грн., з яких 16233,50 грн. основного боргу та 2719,58 грн. пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги інкасації, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 18953,08 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 2719,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 відкрито провадження у справі №910/2330/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження буз повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
21.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги позивача та вказав на те, що заявлена до стягнення позивачем сума боргу була повністю сплачена відповідачем разом з судовим збором.
Розглянувши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (банк) та Приватним акціонерним товариством «Вентиляційні системи» (клієнт) укладено Договір №72 про інкасацію коштів, відповідно до умов якого банк власними силами і засобами в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у клієнта; банк проводить приймання коштів від інкасаторів і здійснює своєчасне зарахування коштів на рахунки клієнта, а клієнт сплачує кошти за надані послуги банку у розмірі та строки, що передбачені цим договором.
Банк зобов'язується здійснювати приймання, перевезення і здавання коштів до каси банку в інкасаторських сумках (мішках) (п. 2.1); інкасація коштів банком проводиться шляхом приймання сумок з готівкою інкасаторами безпосередньо на підприємствах або через об'єднані каси клієнтів за затвердженим графіком (п. 2.2).
Відповідно до п. 4.1 Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 за послуги з інкасації коштів клієнт сплачує банку плату відповідно тарифів банку за інкасацію (Додаток №2). Банк залишає за собою право змінювати тарифи з подальшим повідомленням клієнта за 20 днів до їх введення.
Додатком №2 до Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 (копія долучена позивачем до позовної заяви) встановлені тарифи за послуги інкасації, які надаються банком.
Позивачем долучено до позовної заяви дебетове інформаційне повідомлення №201 від 31.03.2016, з якого вбачається, що банком було нараховано плату за послуги інкасації за період з 01.03.2016 по 29.03.2016 у сумі 10233,50 грн.; дебетове інформаційне повідомлення №200 від 31.03.2016, з якого вбачається, що банком було нараховано плату за послуги інкасації за період з 01.03.2016 по 29.03.2016 у сумі 2000,00 грн.; дебетове інформаційне повідомлення №14/957/222 від 29.04.2016, з якого вбачається, що банком було нараховано плату за послуги інкасації за період з 30.03.2016 по 25.04.2016 у сумі 2000,00 грн.; дебетове інформаційне повідомлення №15/957/222 від 29.04.2016, з якого вбачається, що банком було нараховано плату за послуги інкасації за період з 30.03.2016 по 25.04.2016 у сумі 2000,00 грн., що разом становить 16233,50 грн.
Згідно з п. 4.2 Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 оплата послуг банку за інкасацію коштів клієнтом проводиться один раз на місяць 30 (31) числа шляхом перерахування з рахунку клієнта на рахунок банку не пізніше 7 робочого дня з дати оформлення банком дебетового повідомлення.
Судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату за послуги інкасації, надані позивачем на суму 16233,50 грн., у строки, встановлені Договором №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 (відповідно до п. 4.2 договору), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 16233,50 грн.
Відповідно до п. 5.7 Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 за несвоєчасну оплату наданих послуг на користь банку з клієнта стягується пеня в розмірі 0,3% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати послуг інкасації позивачем було нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 2719,58 грн. (відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16233,50 грн. та пеню у розмірі 2719,58 грн.
21.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги позивача та вказав на те, що заявлена до стягнення позивачем сума боргу була повністю сплачена відповідачем разом з судовим збором.
Так, судом встановлено, що листом-повідомленням №3/1334 від 07.03.2019 позивач повідомив відповідача про те, що на розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014 (суми основного боргу у розмірі 16233,50 грн. та пені у розмірі 2719,58 грн.). Крім того, позивач запропонував відповідачу добровільно відшкодувати сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. та вказав реквізити, на які потрібно у добровільному порядку сплатити вказані грошові кошти (у загальному розмірі 20874,08 грн.).
Судом встановлено, що 15.03.2019 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у загальному розмірі 20874,08 грн. за реквізитами, вказаними позивачем у листі-повідомленні №3/1334 від 07.03.2019 (призначення платежу - погашення заборгованості 18953,08 грн. та судового збору 1921,00 грн. згідно з листом-повідомленням №3/1334 від 07.03.2019), що підтверджується платіжним дорученням №4393 від 15.03.2019, яке долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Враховуючи, що предмет спору (заборгованість у розмірі 18953,08 грн.) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18953,08 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо неоплати у повному обсязі послуг інкасації, наданих позивачем на підставі Договору №72 про інкасацію коштів від 07.02.2014, судовий збір покладається на відповідача.
При цьому, судом встановлено, що відповідачем було сплачено позивачу судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4393 від 15.03.2019, яке долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву.
На підставі викладеного, керуючись статтями 231, 233 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 910/2330/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні системи" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 1; ідентифікаційний код 30637114) про стягнення 18 953, 08 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24.04.2019.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.О. Баранов