Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 609/1286/15-ц
провадження № 61-38032св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Гулька Б. І., Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Відділ освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації, Людвищенський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шумського районного суду від 12 лютого 2018 року у складі судді Ящук Т. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Дикун С. В., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
24 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Шумської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти, молоді та спорту Шумської РДА), Людвищенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» (далі - Людвищенський НВК ) про визнання незаконним наказу, зобов'язання забезпечити педагогічним навантаженням, стягнення різниці у заробітку у зв'язку з неповним педагогічним навантаженням за період з 01 вересня 2015 року по 09 лютого 2016 року у сумі 7 179,70 грн.
Позов мотивовано тим, що з 31 серпня 2015 року її переведено на посаду вчителя географії, основ безпеки життєдіяльності, основ здоров'я, основ християнської етики та природознавства, однак при видачі 31 серпня 2015 року наказу про розподіл педагогічного навантаження на 2015-2016 навчальний рік без її згоди, всупереч вимогам частин першої та другої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», їй визначено педагогічне навантаження обсягом менше тарифної ставки (13 годин на тиждень замість передбачених законом 18 годин), отже, змінено істотні умови праці без її погодження та обов'язкового попередження не менш як за два місяці про майбутні зміни в організації виробництва і праці.
При проведенні директором школи 31 серпня 2015 року тарифікації безпідставно не враховано, що з 31 серпня 2015 року її (позивача) переведено на посаду вчителя природознавства, у зв'язку з чим до педагогічного навантаження їй не додано 2 години на тиждень природознавства; необґрунтовано забрано 1 годину християнської етики у 7 класі та, починаючи з 2003 року директором не враховувалась її кваліфікація вчителя географії та біології при проведенні щорічної тарифікації - викладання біології було передано іншому вчителю, який має нижчий рівень кваліфікації порівняно з нею.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що діями відповідачів права позивача не порушено, оскільки розподіл тижневого навантаження між вчителями Людвищенського НВК на 2015-2016 навчальний рік проведено відповідно до вимог чинного законодавства, істотних змін умов праці позивача не відбулося.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2016 року залишено без змін.
Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач протягом останніх двадцяти років працювала на посаді вчителя Людвищенського НВК з неповним педагогічним навантаженням, тим самим погодившись на роботу в умовах неповного педагогічного навантаження; при розподілі педагогічного навантаження наказом від 31 травня 2015 року на 2015-2016 навчальний рік змін порівняно з 2014-2015 навчальним роком по інваріантній складовій не відбулося, такі зміни відбулися лише по варіативній складовій; внесення змін по варіативній складовій входить до компетенції керівника навчального закладу, й такі були проведені відповідно до вимог закону. Зміни мали місце перед початком навчального року, що не потребувало згоди позивача, і свідчить про те, що зміни в організації праці стосовно позивача не відбулося, а до компетенції Відділ освіти, молоді та спорту Шумської РДА не входить розподіл педагогічного навантаження між працівниками Людвищенського НВК.
13 червня 2017 року ухвалою Верховного Суду України відмовлено у допуску цієї справи до провадження Верховного Суду України.
Короткий зміст заяви за нововиявленими обставинами
18 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовано тим, що під час перегляду рішення Шумського районного суду від 18 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА, Людвищенського НВК, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» про визнання незаконним наказу, стягнення різниці у заробітку, Апеляційним судом Тернопільської області від 28 листопада 2017 року встановлено нові обставини, про які їй не було відомо при розгляді цивільної справи, у якій 09 лютого 2016 року прийнято рішення про відмову в позові, а саме: її права було порушено відповідачами при встановленні тижневого навантаження на 2015-2016 навчальний рік, оскільки вона мала право на повне тижневе навантаження. Учитель, який викладав у цей період природознавство - ОСОБА_3, не був призначений наказом на цю посаду, він не пройшов відповідну атестацію, був допущений до викладання цього предмета без відповідної кваліфікації, а стосовно неї прийнятий наказ про призначення її на посаду вчителя, зокрема, природознавства і цей наказ визнаний Апеляційним судом Тернопільської області при прийнятті рішення від 28 листопада 2017 року законним.
Короткий зміст рішень за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами
Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шумського районного суду від 09 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА, Людвищенського НВК про визнання незаконним наказу, зобов'язання забезпечити педагогічним навантаженням, стягнення різниці у заробітку у зв'язку з неповним педагогічним навантаженням. Рішення Шумського районного суду від 09 лютого 2016 року залишено в силі.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається заявниця, не є нововиявленими, вони були їй відомі і були предметом розгляду суду як першої інстанції, так і апеляційної та касаційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у цій справі у зв'язку з іншою їх оцінкою у рішенні Апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у справі №609/51/17.
Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на положеннях частин першої, другої, третьої, четвертої, п'ятої статті 423 ЦПК України.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року ухвалу Шумського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року залишено без змін.
Перевіряючи законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведено обставин, які цивільним процесуальним законом визнаються нововиявленими обставинами в контексті вимог статті 423 ЦПК України, а фактично ОСОБА_2 оспорює законність та обгрунтованість рішення Шумського районного суду від 09 лютого 2016 року, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шумського районного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року та передати справу для продовження розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили: яким наказом Людвищенкського НВК встановлено для ОСОБА_2 неповне педагогічне навантаження; чи є наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА про призначення вчителя ОСОБА_3 на викладання предмета природознавство у Людвищенському НВК; - яким основним критерієм керувався директор при розподілі педагогічного навантаження і тарифікації стосовно викладання предмета початкова військова підготовка.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року встановлено, що жодний із наказів, які стосуються ОСОБА_2, не передбачають неповного робочого часу для неї. Зокрема, наказ від 15 серпня 1986 року Шумського райвно № 290-к, яким ОСОБА_2 призначено вчителем географії Людвищенкської ВШ з 15 серпня 1986 року на підставі наказу Тернопільського облвно № 290-к від 01 липня 1986 року; наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА № 83-к від 23 серпня 2005 року, яким ОСОБА_2 переведена на посаду вчителя географії, основи безпеки життєдіяльності, основ здоров'я; наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА № 37 -к від 14 березня 2008 року, яким ОСОБА_2, як вчитель географії, призначена на посаду вихователя (0.3 ставки) на час перебування працівниці у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років, а наказом № 19-к від 13 лютого 2009 року звільнена з займаної посади вихователя; наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА № 94-к від 13 травня 2015 року, яким ОСОБА_2 переведена на посаду вчителя географії, основ здоров'я, основ безпеки життєдіяльності, християнської етики та природознавства з 01 вересня 2015 року на підставі подання керівника навчального закладу та заяви позивача; наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА № 17.
Адміністрація Людвищенського НВК з 2005 року при відсутності атестації на викладання предмета природознавство у порушення статей 24, 48 Закону України «Про загальну середню освіту» допустила вчителя ОСОБА_3 до викладання цього предмета. Лише у квітні 2015 року вчитель ОСОБА_3 був атестований як педагог з викладання предмета природознавство, його тарифікація повинна проводитися згідно із наказом у письмовій формі.
Відсутній наказ Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА, як роботодавця, про призначення ОСОБА_3 на посаду вчителя з викладення предметів природознавство, біологія, початкова військова підготовка.
Має місце порушення справедливого розподілу педагогічного навантаження і при тарифікації стосовно викладення предмета початкова військова підготовка.
Оскільки критерієм при виборі учителя була його стать, на думку суду апеляційної інстанції (рішення 28 листопада 2017 року), це порушує гендерну рівність та суперечить статті 24 Конституції України та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Особові рахунки ОСОБА_3 були оцінені лише Апеляційним судом Тернопільської області 28 листопада 2017 року під час розгляду справи № 609/51/17. Із призначенням директором Людвищенського НВК Сухецьку Л. М. години природознавства та біології незаконно відібрано у ОСОБА_2 та передано ОСОБА_3 Ці обставини стали відомі ОСОБА_2 лише після ухвалення рішення Апеляційним судом Тернопільської області 28 листопада 2017 року, мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, але не були і не могли бути відомі під час розгляду справи. Вказані нововиявлені обставини впливають на юридичну оцінку обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи, існували на час розгляду справи судом, але не були і не могли бути відомі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розглядаючи заяву ОСОБА_2 про перегляд рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами, судом встановлено, що заявниці було відомо, що в Людвищенському НВК до 2005 року предмет біології, яка включає в себе природознавство, не викладався, із 2005 року було введено предмети природознавство та рідний край, які було розділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Як у 2010 році, так і в 2015 році вчитель ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одночасно проходили атестацію, про що ОСОБА_2 було добре відомо.
Суд дійшов висновку, що нових обставин, які б не були відомі ОСОБА_2 під час розгляду справи, в якій ухвалені судові рішення ОСОБА_2 просить переглянути за нововиявленими обставинами немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України, визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
При перегляді судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 423 ЦПК України).
Заявник просить переглянути судові рішення за новововиявленими обставинами, якими вважає факти, що встановлені судом апеляційної інстанції 28 листопада 2017 року під час розгляду справи № 609/51/17 за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА, Людвищенського НВК, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» про визнання незаконним наказу та стягнення різниці в заробітку.
Переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначено, що обставини наведені заявником як нововиявлені не є такими у розумінні статті 423 ЦПК України.
Згідно частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог цивільного процесуального закону.
Європейський Суд з прав людини зазначав, що одним із аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що коли суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, воно не може підлягати перегляду. Принцип правової визначеності також встановлює, що жодна сторона не вправі вимагати перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Повноваження суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції має використовуватися для виправлення судових помилок. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише у разі виявлення виняткових обставин у справі (справа «Праведная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) від 18 листопада 2004 року).
Доводи касаційної скарги є аналогічними вимогам апеляційної скарги, не спростовують фактичні дані покладені в основу ухвали Шумського районного суду від 12 лютого 2018 року та постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року, не впливають на правильність цих судових рішень. Такі обставини не є нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для перегляду.
Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шумського районного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: Б. І. Гулько
В. О.Кузнєцов
А. С. Олійник
С. О. Погрібний