Ухвала
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 672/824/15-ц
провадження № 61-3535ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Корніюка А. П., П'єнти І. В., Талатай О. І., за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення компенсації моральної шкоди,
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення компенсації моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2016 року залишено без змін.
У березні 2018 року ОСОБА_4 подала заяву про перегляд рішення Городоцького районного суду від 24 вересня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими вважала постанову апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року.
Заява мотивована тим, що постановою апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року задоволено позов ОСОБА_7 та зобов'язано ОСОБА_6 і ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту ними земельну ділянку площею 0,0038 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом перенесення металевої огорожі та зелених насаджень. Зазначає, що під час розгляду цієї справи була проведена земельно-технічна експертиза, яка встановила факт неправомірного користування відповідачами 0,0050 га земельної ділянки за вищевказаною адресою, що належить ОСОБА_4 і апеляційний суд не наполягав, що без внесення змін в земельно-технічну документацію не можливо вирішити спір. Оскільки про ці обставини заявниця дізналася після прийняття постанови апеляційним судом Хмельницької області 22 лютого 2018 року, просила суд переглянути рішення Городоцького районного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 672/824/15ц, яким відмовлено в задоволенні її позову з тих підстав, що без внесення змін в технічну документацію вона не в змозі захистити право користування своєю власністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Городоцького районного суду від 02 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Скасовано рішення Городоцького районного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 672/824/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0038 га, розташовану по АДРЕСА_1 шляхом перенесення металевої огорожі. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_4 1000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року у справі № 672/1542/16-ц прийнято рішення щодо тієї самої земельної ділянки, щодо якої між сторонами існує спір у справі № 672/824/15-ц. На підставі висновку експерта № 54/17 від 16 січня 2018 року, що проведений у справі № 672/1542/16-ц і оскільки обставини встановлені рішенням суду в силу частини 4 статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, тому порушення прав ОСОБА_4 мають бути усунені в межах заявлених нею позовних вимог.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення Городоцького районного суду від 02 жовтня 2018 року скасовано. Заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року у справі № 676/824/15-ц за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставини про накладення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (ОСОБА_6, ОСОБА_5.) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (ОСОБА_4, ОСОБА_8.) площею 0,0050 га, що підтверджуються висновком експерта № 54/17 від 16 січня 2018 року та встановлені постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року не є нововиявленими обставинами, які є підставою для перегляду рішення Городоцького районного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 672/824/15-ц.
ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку 15 лютого 2019 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив у повній мірі всі докази та не надав оцінки постанові апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року у справі № 672/1542/16-ц, на підставі яких прийнято рішення щодо тієї самої земельної ділянки, щодо якої між сторонами існує спір у цій справі, оскільки це є підставою для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 01 березня 2019 року ці недоліки було усунуто.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Апеляційним судом встановлено, що обставини, на які посилалася ОСОБА_4, виникли чи змінилися тільки після ухвалення рішення судом першої інстанції і не пов'язані з вимогами в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та передав справу до суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н.О. Антоненко
В.І. Журавель