Справа № 127/2943/19
Провадження 2/127/413/19
18 квітня 2019 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житлом,
ОСОБА_2 мотивувала позов тим, що є власником будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Новікова, 17.
Відповідач з 16.02.1996 року зареєстрований в будинку, однак, з 2003 року за місцем реєстрації не проживає, оскільки виїхав в Італію. Перешкод в користуванні будинком ОСОБА_3 вона не чинила, його особисті речі відсутні в будинку. Мирним шляхом вирішити питання неможливо, оскільки відносин сторони не підтримують, зв'язку не мають.
Реєстрація відповідача в належному позивачу будинку перешкоджає їй володіти, користуватись та розпоряджатись належною власністю, тому ОСОБА_2 просила визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житлом - будинком №17 по вул. Новікова в м. Вінниці.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала, просила його задоволити. Пояснила, що на підставі свідоцтва про право особистої власності від 11.10.1985 року вона є власницею житлового будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Новікова, 17. В будинку вона проживає разом з чоловіком - ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_3 - її син, який зареєстрований в будинку, однак, не проживає у ньому, оскільки з 2003 року він постійно проживає та працює в Італії. Реєстрація сина в її будинку є перешкодою для оформлення житлової субсидії. Наголосила, що між нею та сином ОСОБА_5 неприязних стосунків не було, вона не чинила йому перешкод в користуванні житлом. Судові витрати просила залишити за нею.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовчі засідання та в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений за шляхом направлення повістки за адресою реєстрації місця проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача більше десяти років. ОСОБА_2 проживає в будинку зі своїм чоловіком ОСОБА_4. Син ОСОБА_5 з ними не проживає. Зі слів його батьків, він протягом багатьох років працює та постійно проживає в Італії. Перешкод в користуванні будинком позивач ОСОБА_3 не чинила. Спорів щодо користування цим житлом між ними не було.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 11.10.1985 року, ОСОБА_2 є власницею цілого житлового будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Новікова, 17 (а.с. 5).
Згідно домової книги в будинку зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 16.02.1996 року син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в будинку не проживає, комунальними послугами не користується, участі в утриманні будинку не бере (а.с. 6, 8-9).
Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач був зареєстрований в будинку 16.02.1996 року за згодою власника, як член сім'ї. Однак, з 2003 року ОСОБА_3 за місцем реєстрації за адресою: м. Вінниця, вул. Новікова, 17, не проживає, речей його у будинку немає, витрат по утриманню житла він не несе, договір щодо права користування житлом між власником житла - позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 не укладався. Суд вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування житлом, тому його слід визнати таким на підставі ст. 405 ЦК України.
Згідно статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Судові витрати за клопотанням позивача слід залишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 391, 405, 406 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, таким, що втратив право користування житлом - будинком № 17 по вул. Новікова в м. Вінниці, який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2.
Рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).
Повне судове рішення складене 26.04.2019 року.
Суддя: