Справа № 148/1857/18
Провадження №2/148/227/19
Іменем України
24 квітня 2019 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згодом змінивши позовні вимоги, які мовивував тим, що 08.09.2006 рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було стягнуто аліменти в розмірі 1/3 його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку. На підставі даного рішення було видано виконавчий лист.
В даний час розмір аліментів на дитину не повинен бути менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В добровільному порядку сплачувати аліменти у більшому розмірі відповідач відмовляється, чим порушує право дитини на її належне утримання.
В зв'язку з даними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить змінити розмір аліментів на тверду грошову суму в розмірі 1100 грн. до досягнення дитиною повноліття, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2017.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, згідно якої змінила позовні вимоги, просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розгляд справи здійснювати у її відсутність.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися. Відповідач подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та просить розглядати справи у його відсутність.
Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії виконавчого листа №2-992/2006 від 08.09.2006, виданого Тульчинським районним судом Вінницької області (а.с. 9), з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти в розмірі 1/3 його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку від усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 30.08.2006 і до їх повноліття.
Згідно копії довідки, виданої виконавчим комітетом Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 15.12.2017 №1130 (а.с.10), син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає біля матері та знаходяться на її утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч.3 ст.51 Конституції України ).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитини.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану. Погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст.180-183, 192 СК України.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо зміни розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, суд приймає до уваги що відбулися зміни в законодавстві, сплачуваний відповідачем розмір аліментів є нижчим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також судом враховано позицію відповідача, який визнав змінені позовні вимоги, інтереси дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а тому вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача.
Щодо часу, з якого необхідно стягувати аліменти з відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
В зв'язку з чим, у вимозі представника позивача про зміну розміру аліментів, починаючи з 08.07.2017 слід відмовити, а аліменти у новому розмірі стягнути від дня набрання чинності рішенням суду.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо негайного виконання судового рішення в межах платежів встановлених законом, оскільки справа щодо зміни розміру аліментів не відноситься до переліку справ, передбачених у ст.430 ЦПК України, відносно яких суд допускає негайне виконання рішень.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи позицію представника відповідача щодо визнання змінених позовних вимог, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Згідно п. 3 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦП України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись п.17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст. ст. 180-183, 192 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області 08.09.2006 по справі №2-992/2006 та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання чинності цим рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в дохід держави 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів, починаючи з 08.07.2017, та допущення негайного виконання судового рішення в межах платежів встановлених законом відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: