26.04.2019 Справа № 904/5474/18
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Кузнецової І.Л.,
суддів: Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 у справі №904/5474/18 (суддя Петрова В.І., повне рішення складено 04.02.2019)
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 14 950грн.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 у справі №904/5474/18 позов акціонерного товариства (далі-АТ)"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" задоволено, з приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ)"ДТЕК Павлоградвугілля" на користь позивача стягнуто штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 14950грн.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо правомірності покладення на відповідача, як на вантажовідправника, відповідальності за внесення неправильних відомостей до перевізних документів, а також з відсутності підстав для зменшення суми штрафу у зв"язку з необґрунтованістю заяви відповідача про таке зменшення;
- не погодившись з рішенням суду, ПрАТ"ДТЕК Павлоградвугілля" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про те, що наданий позивачем на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагоні №53590204 комерційний акт №454502/102 від 27.07.2018 не містить передбаченого п.10 Правил складання актів підпису начальника вантажного району, при цьому відсутність вказаної посади у штатному розкладі позивачем належними доказами не підтверджено, про недослідження судом права на підписання цього акта у прийомоздавальника ОСОБА_1 та приймальника поїздів ОСОБА_2, у зв"язку з чим, цей акт не може вважатися належним доказом, який засвідчує обставини неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній та бути підставою для матеріальної відповідальності у вигляді нарахованого позивачем штрафу, а також про те, що суд безпідставно відмовив у зменшенні розміру штрафу з огляду на те, що позивачем не надано доказів настання для нього наслідків та спричинення будь-яких збитків внаслідок розбіжностей у накладній та комерційному акті;
- позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що повноваження підписантів спірного комерційного акту не були предметом розгляду у суді першої інстанції та не піддавалися сумніву відповідачем, у зв"язку з чим, на його думку, такі доводи скаржника повинні бути залишені апеляційним судом без розгляду, на те, що вказаний акт було підписано приймальником поїздів ОСОБА_2 та працівником станції, яка здійснювала перевірку (зважування) ОСОБА_1, уповноваженими на таке підписання наказом №111 від 31.05.2018 та робочою інструкцією, затвердженою 30.05.2017 начальником станції Павлоград 1, на те, що позивач не погоджується з твердженням відповідача стосовно можливості зменшення розміру штрафу, оскільки в клопотанні про таке зменшення останнім не наведено жодної надзвичайної чи невідворотної обставини, яка могла призвести до неналежного виконання господарського зобов'язання по заповненню накладної.
Згідно з ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2018 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Новогродівка Донецької залізниці за залізничною накладною №45418589 відправлено вагон №53590204 з вантажем - вугілля кам'яне марки г-газовий, відправником в цій накладній зазначено ПрАТ"ДТЕК Павлоградвугілля".
Відповідно до накладної маса вантажу у вагоні становить 69 000 кг, спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150т) та згідно з графою 28 останньої маса вантажу вказана вантажовідправником.
На проміжній станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці за результатами переважування вантажу у вагоні №53590204 було виявлено розбіжності між даними, зазначеними в накладній, з фактичною масою вантажу, про що складений комерційний акт №454502/102 від 27.07.2018.
Розділами "Г", "Д" акту зафіксовано: при контрольному зважуванні вагону №53590204 в документі зазначається: вугілля кам'яне марки г-газовий навалом, нетто - 69000 кг, тара - 24400 кг, в дійсності виявилось: вантаж - вугілля кам'яне, брутто - 95500 кг, тара з документу - 24400 кг, нетто - 71100 кг, що більше маси, зазначеної в документі на 2100 кг. Вагон у технічному відношенні справний, бездвірний, люки зачинені, течі та слідів течі вантажу не має. Вагон затримано для усунення комерційної несправності.
Акт підписано начальником станції ОСОБА_3, працівником станції, яка здійснювала перевірку (зважування) ОСОБА_1 та приймальником ОСОБА_2, крім того в цьому акті міститься примітка, що начальник вантажного району по штату відсутній.
Визначення маси спірного вантажу здійснювалося без відчеплення на 150-ти тонних вагонних вагах № 7 станції Павлоград.
У зв"язку з виявленням різниці між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі) та засвідченою комерційним актом масою, позивачем нараховано відповідачу штраф за неправильно зазначену у перевізному документі масу вантажу в сумі 14 950 грн. (2990грн. - провізна плата за вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Новогродівка Донецької залізниці х 5).
Несплата вказаної суми штрафу відповідачем слугувала підставою для звернення залізниці з позовом.
Відповідно до ст.ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 встановлено, що накладна ? основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.
Згідно з ч.1 ст.22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Відповідно до ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
В ч.4 ст.52 Статуту зазначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Згідно з ст.ст.118, 122 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до п.9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Порядок проведення зважування передбачений Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, а саме розділом Правила приймання вантажу до перевезення.
Відповідно до п.5 Правил загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N279 .
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: неправильне зазначення відповідачем в залізничній накладній №45418589 відомостей про масу вантажу, підтвердження цього факту комерційним актом №454502/102 від 27.07.2018 та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували такий факт господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в сумі 14950грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу та про задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту вказаної норми випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність у кожному конкретному випадку підстав для такого зменшення.
З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з відмовою місцевим господарським судом в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафу у зв"язку з ненаданням останнім доказів надмірності та непосильного розміру такого штрафу для нього.
Таким чином, підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Доводи скаржника визнані апеляційним судом необґрунтованими з огляду на наступне.
Ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку, обставини щодо підписання комерційного акта №454502/102 від 27.07.2018 особами, які мали право на таке підписання при розгляді справи в суді першої інстанції в установленому зазначеними вище процесуальними нормами порядку ПАТ"ДТЕК Павлоградвугілля" не спростовані.
Між тим, колегія суддів з метою повного та всебічного вирішення спору вважає за необхідне зазначити наступне.
П.10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Так, комерційний акт містить підписи начальника станції ОСОБА_3, працівника станції, яка особисто здійснювала перевірку (зважування) ОСОБА_1 та приймальника поїздів ОСОБА_2.
При цьому наказом начальника станції від 31.05.2018 №111 з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб було уповноважено приймальника поїздів ОСОБА_2.
Право ОСОБА_1 на підписання комерційного акту було надано їй як особі, яка особисто здійснювала перевірку, право ж на зважування (перевірку) зазначено в п.2.4 її робочої інструкції.
Твердження скаржника про те, що позивачу не завдано будь-яких збитків, тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні його заяви про зменшення розміру штрафу апеляційним судом не прийняті до уваги, оскільки на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, штраф за невірне зазначення маси вантажу підлягає стягненню за самий факт допущення такого невірного зазначення незалежно від того, чи завдано залізниці у зв"язку з цим відповідні збитки.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 у справі №904/5474/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 26.04.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна