проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"25" квітня 2019 р. Справа № 922/4164/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участі представників:
прокурора - Ногіна О.М. - посв. № 032167 від 11.02.2015,
позивача - ОСОБА_1, ордер серія ХВ № 000020 1843 від 07.02.19; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5223 від 31.10.18,
відповідачів - не з'явилися,
третіх осіб - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. №272 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у справі №922/4164/17 (суддя Шатерніков М.І., повний текст рішення складено та підписано 26.03.2018)
за позовом ТОВ АФ "Подолівська", с. Барвінкове
до 1. Барвінківського виконавчого комітету міської ради, м. Барвінкове
2. Подолівської сільської ради с. Подолівка
3. Філії комунального підприємства "Реєстраційно - інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, с. Пархомівка
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів :
1. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, м. Харків
2. Державна архітектурно-будівельна інспекція України , м. Київ
про визнання права власності, -
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2018 позов задоволено. Визнано право власності на нежитлове приміщення літера “А1” “Критий тік”, площею 647,2 кв.м., літера “Б” “Склад”, площею 1073,7 кв.м., літера “В” “Підвал”, площею 88,0 кв.м., літера “Г” “Підсобне приміщення”, площею 74,4 кв.м., літера “Д” “Склад”, площею 744,3 кв.м., літера “д” “крильце” площею 3,7 кв.м., літера “д1” “крильце” площею 3,7 м2, літера “д2” “крильце” площею 4,3 кв.м., літера “Ж” “Склад”, площею 928,3 кв.м. по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області за товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (адреса: 64701, Харківська області, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6 код ЄДРПОУ 32414467). Визнано право власності на нежитлове приміщення (виробничий будинок бригада №2) літера “А1” “Майстерня”, площею 186,0 кв.м., літера “а” “Прибудова” площею 51,2 кв.м., літера “а1” “Прибудова” площею 117,2 кв.м., літера “Б” “Гараж” площею 1894,8 кв.м., літера “В” “їдальня” площею 156,2 кв.м., літера “в” “Крильце” площею 3,4 кв.м., літера “Г” “Погріб” площею 154,4 кв.м., літера “Д” “Погріб” площею 56,9 кв.м., літера “Е” “Ангар” площею 1800,0 кв.м., літера “Ж” “Цех” площею 144,0 кв.м., літера “З” “Літній душ” площею 3,9 кв.м., літера “Л” “Вбиральня” площею 1,0 кв.м., літера “К” “Пожежний резервуар” площею 36,0 кв.м., літера “М” “Оглядова яма” площею 15,6 кв.м., літера “N1” “Ворота” площею 48,0 кв.м., літера “N2” “Огорожа” площею 560,0 кв.м. по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області за товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (адреса: 64701, Харківська області, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6 код ЄДРПОУ 32414467). Визнано право власності на нежитлове приміщення (виробничий будинок приміщення ГММ) літера “А1” “Приміщення ГММ”, площею 40,3 кв.м., літера “а” “Крильце” площею 3,5 кв.м., літера “Б” “Вбиральня” 1,1 кв.м., резервуари 4 (чотири) штуки, резервуари 6 (шість) штук, бензоколонки 2 (дві) штуки, літера “N1” “Ворота” 8,5 кв.м., літера “N2” “Ворота” площею 8,5 кв.м., літера “N3” “Ворота” площею 8,5 кв.м., літера “N4” “Огорожа” площею 364,7 кв.м. по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області за товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (адреса: 64701, Харківська області, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6 код ЄДРПОУ 32414467). Визнано право власності на нежитлове приміщення літера “А1” “Майстерня”, площею 310,0 кв.м., літера “а” “Котельня” площею 49,0 кв.м. по вул. Центральній в селі Олександрівка Барвінківського району Харківської області за товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (адреса: 64701, Харківська області, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6 код ЄДРПОУ 32414467).
Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням господарського суду Харківської області, яким визнано право власності за позивачем, порушується право Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області у зв'язку з тим, що на підставі оскаржуваного судового рішення порушується визначений законодавством порядок будівництва об'єктів нерухомості. Крім того, прокурор у апеляційній скарзі зазначає, що матеріали справи не містять дозволу на виконання будівельних робіт, з якого випливало б, хто саме є замовником та виконавцем будівництва; інші докази того, що ГОВ АФ «Подолівська» здійснювало будівництво спірного об'єкту. При цьому, як зазначає прокурор, суду не надано належним чином оформлену проектну документацію на будівництво; відсутні докази погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами у встановленому законодавством порядку. Прокурор зазначив, що підставою для представництва прокуратурою Харківської області в суді інтересів держави в особі Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради є те, що органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб'єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності.
На поштову адресу суду 12.02.2019 (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська", надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач зазначає, що судом першої інстанції оскаржуване рішення мотивоване з посиланням на норми матеріального та процесуального права у їх взаємозв'язку з обставинами справи і доказами, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області.
Позивач зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом; розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Права Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, на думку позивача, не порушуються; наведені у апеляційній скарзі нормативно-правові акти не мають жодного відношення до регулювання спірних відносин, а саме, набуття права власності на підставі набувальної давності.
В судовому засіданні представник прокуратури Харківської області підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги відзиву на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін та у задоволенні скарги Заступника прокурора Харківської області відмовити у повному обсязі.
Представники відповідачів - Барвінківського виконавчого комітету міської ради, м. Барвінкове, Подолівської сільської ради с. Подолівка, Філії комунального підприємства "Реєстраційно - інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, с. Пархомівка, та третіх осіб в дане судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.
Заслухавши пояснення представника прокурора відділу прокуратури Харківської області та представника позивача, розглянувши матеріали справи, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у справі №922/4164/17 підлягає закриттю, зважаючи на таке.
Апеляційним господарським судом досліджено питання щодо наявності підстав для представництва прокурором, як апелянтом, у даній справі. Як свідчать матеріали справи, Заступник прокурора Харківської області звернувся з апеляційною скаргою, зазначивши в якості осіб, в інтересах яких він виступає, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Барвінківський виконавчий комітет міської ради та Подолівську сільську раду.
За змістом частини 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в ній є вимога ТОВ АФ "Подолівська", с. Барвінкове до Барвінківського виконавчого комітету міської ради, м. Барвінкове; Подолівської сільської ради с. Подолівка; Філії комунального підприємства "Реєстраційно - інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, с. Пархомівка про визнання права власності на нежитлові приміщення.
Натомість прокурор у справі як під час розгляду господарським судом Харківської області, так і на стадії апеляційного провадження у справу не вступав, відтак учасником справи не був.
Враховуючи викладене, оскільки прокурор не є учасником цієї справи наявність правових підстав для представництва прокурора в даному випадку є такими, що суперечать положенням чинного процесуального законодавства (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13).
Прокурор, звертаючись до суду, в даному випадку з апеляційною скаргою, мав обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в даному випадку право подавати апеляційну скаргу, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Розглянувши доводи прокурора про представництво ним в суді інтересів держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прокурором в апеляційній скарзі не доведено підстав для представництва ним в суді зазначених органів, як того вимагають наведені вище норми права.
Водночас, в обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор зазначив, що нездійснення ДАБІ України та її територіальними органами - Департаментом ДАБІ у Харківській області контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на об'єкті спірного самочинного будівництва покладає на ці органи обов'язок реалізації цих повноважень, що, на думку прокурора, є підставою для представництва прокурора в особі зазначених осіб.
Однак, відповідно до правової позиції та висновків Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18 саме лише посилання у заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
У даній справі прокурором не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ДАБІ України та її територіальними органами - Департаментом ДАБІ у Харківській області, як самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Також, прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що бездіяльність відповідачів - Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради у спірних правовідносинах стала підставою представництва в суді інтересів держави в особі відповідачів, оскільки вбачається наявність порушень державних економічних інтересів у сфері земельних відносин, яка виявилася у визнанні права власності за позивачем з порушенням законодавства.
Разом з тим, прокурор в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зазначив, що Барвінківський виконавчий комітет міської ради та Подолівська сільська рада не є належними відповідачами, оскільки з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача, а відповідачі станом на дату подання позовної заяви та на дату розгляду справи в суді не були обізнані про бажання ТОВ АФ «Подолівська» набути право власності на спірні об'єкти нерухомого майна.
З приводу зазначеного апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачі були обізнані стосовно ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, проте не скористалися своїм процесуальним правом на оскарження цього рішення в апеляційному порядку.
Крім того, судом апеляційної інстанції не встановлено та з апеляційної скарги не вбачається, що прокурор, звертаючись з апеляційною скаргою, попередньо, до звернення до суду, повідомив зазначені ним органи, в інтересах яких він виступає про намір здійснити представництво інтересів держави у суді.
Також, викладені твердження прокурора в обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою не наділяють прокурора правом вступу у справу з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України та статтею 1 передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Таким чином пряма заборона прокурору здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній не ставиться законодавцем в залежність від проведення господарської діяльності таким суб'єктом як державною компанією чи від здійснення ним функцій центрального органу влади зі спеціальним статусом.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом (заявою) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом (заявою), в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом (заявою) в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві (заяві) відповідно до приписів наведених норм.
Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
Так, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. В свою чергу, "здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13).
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_2 Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18.
Надавши оцінку наявним у справі доказам та з огляду на те, що, прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з апеляційною скаргою від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому, в даному випадку, прокурором не доведено в апеляційній скарзі своєї правомочності щодо представництва інтересів особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і відносно якої прокурор вважає, що місцевим господарським судом було вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Зважаючи на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області порушено безпідставно, а тому підлягає закриттю.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи актів, складених посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2019 № 276-А, № 277-А, № 278-А.
Дані документи не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не були подані позивачем до суду першої інстанції та таких доказів не існувало на момент звернення з відповідним позовом (ст. 80 ГПК України). Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права. Крім того, як вже було зазначено, оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області підлягає закриттю, справа по суті не розглядалась.
Відповідно до статті 129 ГПК України підлягають розподілу судові витрати, в тому числі за звернення з апеляційною скаргою. Оскільки суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою покладається на Заступника прокурора Харківської області.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у справі №922/4164/17.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення.
Порядок та строки оскарження ухвали апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 26.04.2019
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя Л.Ф. Чернота