ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1337/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: О.А. Лянна,
від позивача: О.С. Мєлков,
від відповідача: К.О. Коменда,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року (суддя Волков Р.В., м. Одеса, повний текст складено 27.12.2018 року)
у справі № 916/1337/18
за позовом Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс"
про стягнення заборгованості за договором про пайову участь від 10.08.2006 року у сумі 2640491 грн. 28 коп.,
28.06.2018 року Перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс", в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс" заборгованість за договором про пайову участь від 10.08.2006 року у сумі 2 640 491 грн. 28 коп., а також відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач за умовами договору від 10.08.2006 року № 2 зобов'язався перерахувати до 01.05.2018 року на рахунок Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області 2 649 016 грн. 88 коп., проте перераховано лише 8 525 грн. 32 коп., тобто відповідач не виконав у повному обсязі взятих на себе за договором зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі №916/1337/18 (суддя Волков Р.В.) закрито провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення 199 000 грн. 00 коп. та відмовлено у задоволенні позову у частині вимог про стягнення 2 441 491 грн. 28 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що суд першої інстанції вважав за необхідне зменшити розмір пайової участі відповідача відповідно до прямої імперативної норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що висловлена у ч. 5 ст. 30, на суму 2 469 830 грн. 96 коп. У зв'язку зі зменшенням суми боргу на означену суму, частковою оплатою відповідачем за спірним договором, а також частково помилковим розрахунком позовних вимог, було відмовлено у задоволенні позову у частині вимог про стягнення 2 441 491 грн. 28 коп.
Враховуючи надання доказів сплати відповідачем 199 000 грн. 00 коп. на оплату пайової участі 17.08.2018 року, місцевий господарський суд закрив провадження у частині стягнення 199 000 грн. 00 коп. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Заступник прокурора Одеської області та Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області з рішенням суду не погодились, тому звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Скаржники вважають, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заступник прокурора Одеської області в апеляційній скарзі просить суд призначити у справі будівельно-технічну експертизу; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі № 916/1337/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі зазначено, що посилання суду першої інстанції на те, що ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачає обов'язкової одночасності дій у вигляді зменшення пайової участі та передачі інженерних мереж до комунальної власності є безпідставним.
На думку заступника прокурора Одеської області, із наданих відповідачем документів не вбачається підстав для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж поза межами орендованої земельної ділянки.
Судом першої інстанції, на переконання прокурора, безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про пайову участь без зустрічної вимоги про зменшення суми пайової участі на суму виконаних робіт з будівництва поза межами земельної ділянки.
В обґрунтування необхідності проведення будівельно-технічної експертизи прокурор зазначив, що судом не було з'ясовано протяжність інженерних мереж, побудованих відповідачем поза межами земельної ділянки, і чи дійсно сума, на яку зменшено пайовий внесок, відповідає сумі коштів, витрачених відповідачем на будівництво цієї мережі.
Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі 916/1337/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Позивач в апеляційній скарзі вказує, що, пропонуючи зменшення розміру пайової участі відповідач одночасно повинен передати у комунальну власність відповідну мережу, проте цього ним не зроблено, необхідні для передачі документи, а також відповідний проект акту приймання-передачі теплової мережі позивачем не отримано, а судом першої інстанції вказану обставину не враховано.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі №916/1337/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі № 916/1337/18; об'єднано апеляційні провадження за апеляційними скаргами Заступника прокурора Одеської області та Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області в одне провадження; встановлено учасникам справи строк до 15.03.2019 року для подання відзиву на апеляційні скарги; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 15.03.2019 року подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у встановлений судом строк у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі № 916/1337/18.
29.03.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання від відповідача, в якому останній просить суд поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; залучити до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу заступника прокурора області на рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1337/18 від 17.12.2018 року; залучити до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу Красносільської сільської ради на рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/1337/18 від 17.12.2018 року.
У наданих до клопотання відзивах Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс" просить суд просить апеляційні скарги залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу прокуратури відповідач зазначав, що судом першої інстанції встановлено факт знаходження побудованих підприємством мереж за межами орендованої земельної ділянки, що підтверджується договором підряду від 01.12.2017 року №12/17-п; локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1; квитанціями на оплату робіт; топографічною зйомкою земельної ділянки за адресою: вул. Паустовського, 1, м.Іллічівка, Красносільської с.р., Лиманського району, Одеської області (кадастровий номер 5122782600:04:001:0152); технічними умовами від 24.11.2015 року №15/01-03-52; робочим проектом 12/РП-2015-ТС; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року; актом прийому виконаних будівельних робіт за липень 2018 року. Тому відповідач вважає, що суд правомірно дійшов до висновку про необхідність зменшення пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» відповідно до прямої імперативної норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що висловлена у ч.5 ст. 30 на суму 2 469 830 грн. 96 коп.
Відповідач зазначає, що передача таких інженерних мереж у комунальну власність та відповідне зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури не може бути поставлено в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності всупереч імперативно визначеній нормі законодавства. Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду, що викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 904/9051/15. Не є підставою для відмови у зменшені розміру пайової участі наявність у технічних умовах пункту про передачу завершену будівництвом теплову мережу на баланс комунального підприємства «ТМО», оскільки на момент видачі вказаних технічних умов, Красносільська селищна рада взагалі не мала власних теплових мереж та не мала жодного Комунального підприємства для обслуговування таких мереж. Вказане застереження у технічних умовах не впливає на можливість передачі теплових мереж на баланс будь - якого комунального підприємства, створеного Красносільською селищною радою, яке матиме змогу обслуговувати та експлуатувати вказані інженерні споруди.
У відзиві на апеляційну скаргу Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області відповідач зазначає, що довод скаржника про відсутність надсилання відповідачем акту приймання - передачі теплової мережі, як на підставу відмови у перерахуванні розміру пайової участі, є необґрунтованою, оскільки жодна норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не вимагає такої процедури, натомість необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки визначається лише технічними умовами (ч.5 ст. 30 Закону). Відмова позивача у перерахунку вартості пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж поза межами орендованої земельної ділянки обґрунтована лише відсутністю повного пакету документів, які є необхідними для прийняття даного рішення, що підтверджується листом від 27.08.2018 року № 980/05-10/19/3151 наявним в матеріалах справи та поясненнями представника Красносільської сільської ради в судовому засіданні.
Судовою колегією визнано поважними причини подання відзивів поза межами встановленого ухвалою строку, а відзиви на апеляційні скарги долучено до матеріалів справи.
Також 29.03.2019 року через канцелярію суду надійшли від відповідача заперечення на клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, які обґрунтовано тим, що протягом всього розгляду справи, як на попередньому засіданні так і при розгляді справи по суті ані представник прокуратури, ані представник Красносільської сільської ради не поставив під сумнів надані нами докази; не виникало питання щодо проведення експертизи у зв'язку із необхідністю спеціальних знань; не надавались додаткові докази на спростування доводів відповідача; на стадії дослідження доказів жодного клопотання про недопустимість або неналежність наданих відповідачем доказів не було, як і не було спростувань наданим доказам. У зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» вважає, що суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України має відмовити у задоволенні клопотання прокурора про призначення судово-будівельної експертизи.
Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про призначення судової будівельно-технічної експертизи, тому що такі вимоги в суді першої інстанції не заявлялися, і у зв'язку з тим, що питання, які прокурор просить поставити на вирішення експерта стосуються об'ємів та вартості виконаних робіт по будівництву інженерних мереж, тоді як розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на підставі ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на суму їх кошторисної вартості.
У судовому засіданні, яке відкладалось за клопотанням учасника справи, представники учасників справи підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Красносільською сільською радою Комінтернівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» було укладено договір на право забудови від 10.08.2006 року, предметом якого є надання Забудовнику (відповідач) права забудови земельної ділянки, у межах відводу за адресою: с. Іллічівка, вул. Паустовського, строком до ІV-го кварталу 2010 року для здійснення будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, об'єктів соціально-культурного призначення й комплексного благоустрою прилеглої території.
02.06.2017 року між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» (Замовник) було укладено Угоду про викладення договору на право забудови від 10.08.2006 року в новій редакції, згідно з якою договір носить назву Договір №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області.
У п.1.1. Договору №2 Замовник зобов'язався прийняти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради та перерахувати на спеціальний рахунок цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Красносільської сільської ради грошові кошти на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради у розмірі, що становить 4 (чотири) відсотки, що дорівнює в сумі 3248525 грн. 32 коп. від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, яка визначена проектною документацією, та затверджена в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.1. Договору №2 Замовник зобов'язується перерахувати (однією сумою або частинами за календарним планом) кошти, зазначені в розділі І Договору в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію у строк до 01.07.2018 р. на рахунок цільового фонду Красносільської сільської ради.
Згідно з Додатком №1 до Договору №2 розрахунок величини пайової участі Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації. Відповідно до п.3 Додатку №1 згідно із затвердженою проектною документацією загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 81213133 грн. 00 коп. Пунктом 4 визначено, що розмір пайового внеску складає 4 (чотири) відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта в сумі 3248525 грн. 32 коп.
У Додатку №2 до Договору №2 визначено графік оплати коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області. Відповідно до п.1 Додатку №2 визначено, що оплату буде здійснено в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію у розмірах та у строки наведені у цьому пункті.
З Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та листа Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області вбачається, що зареєстровано декларацію відповідача серії ОД №143171583122 про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: будівництво групи житлових будинків №42 з підземним паркінгом, №97 та прибудованим бізнес-центром (Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Ілічанка).
Як вбачається з довідки Управління Державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області від 26.04.2018 року №399, від Товариства з обмеженою відповідальністю до бюджету Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області надійшло 8525 грн. 32 коп.
При поданні позовної заяви прокурор зазначив суму заборгованості з урахуванням сум, які мали бути сплачені до 01.05.2018 року включно та за виключенням сплаченої суми у розмірі 8525 грн. 32 коп., а саме 2 640 491 грн. 28 коп.
В ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено заборгованість і до матеріалів справи було надано квитанцію від 17.08.2018 року №0.0.1111468735.1 на підтвердження сплати 199 000 грн. 00 коп.
У зв'язку з добровільною сплатою відповідачем 199 000 грн. 00 коп. пайової участі, судом першої інстанції було правомірно закрито провадження в частині позовних вимог у сумі 199 000 грн. 00 коп., оскільки предмет спору на означену суму вже відсутній між сторонами.
Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції помилково вирахував з суми позову 299 754 грн. 22 коп., які мали бути сплачені до 01.06.2018 року та 299 754 грн. 22 коп., які мали бути сплачені до 01.07.2018 року, так як прокурор у позовній заяві визначив, що просить стягнути заборгованість до 01.05.2018 року включно. Дане порушення не призвело до неприйняття невірного рішення у справі, оскільки висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 469 830 грн. 96 коп. є правомірним, виходячи з наступного.
12.03.2011 року набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За приписами п. 7 розділу "Прикінцеві положення" вказаного Закону якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ, прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
Статтею 40 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про планування містобудівної діяльності").
Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про планування містобудівної діяльності").
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема реконструкцію існуючої забудови та територій.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частинами 2, 3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених ч. 5 ст. 30 цього Закону.
Частиною 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За приписами ч. 1 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПОР» було укладено Договір від 01.12.2017 року №12/17-п.
На виконання цього Договору було здійснено роботи з прокладання теплової мережі, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року Загальна вартість за Актом та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року становить 3034334 грн. 98 коп.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є Плюс» було підписано Акт про приймання в експлуатацію трубопроводу від 16 травня 2018 року в присутності представника Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси».
Згідно з технічними умовами від 24.11.2015 року №15/01-03-52 на теплопостачання житлових будівель №2,3 (по ген.плану в будівництві №42) в с. Ілічівка, Комінтернівського району Одеської області, відповідачем здійснено будівництво теплової мережі поза межами земельної ділянки.
Вартість робіт з будівництва цієї інженерної мережі становить 3 034 334 грн. 98 коп.
Довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПОР», яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс», підтверджено, що відповідно до умов Договору №12/17-п від 01.12.2017 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» на будівництво теплової мережі до житлових будинків №2,3 (по генплану будівництва №42) в с. Ілічанка, Лиманського району, Одеської області, вартість робіт сплачено в повному обсязі в сумі 3034334 грн. 98 коп., в тому числі, 2469830 грн. 96 коп. - будівельні роботи з прокладки інженерних мереж поза межами земельної ділянки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» у суді першої інстанції надавало для приєднання до матеріалів справи робочий проект прокладки теплової мережі до житлових будівель № 2, 3 (по генплану в будівництві № 42) в с. Іллічівка Комінтернівського Одеської області датований 2015 роком.
У технічних умовах на теплопостачання житлових будівель № 2, 3 (по генплану в будівництві № 42) в с. Іллічівка Комінтернівського Одеської області, виданих Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси», у п. 13 вказано, що проект теплопостачання повинен відповідачати ДБН А.2.2-3-2014 "Состав, порядок разработки согласования и утверждения проектной документации для строительства».
Вартість будівельних робіт поза межами земельної ділянки також підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 на прокладення теплової мережі (за межами ділянки) до жилих будівель №2,3 (по ген.плану №42) в с. Ілічівка, Комінтернівського району, Одеська область (за межами ділянки) - 2 469 830 грн. 96 коп.
Відповідно до п.6 технічних умов, які були видані відповідачу Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси», будівництво теплових мереж здійснюється від точки підключення, яка належить КП «Теплопостачання міста Одеси» (ТК 1802) та в подальшому прокладається до точки, яка визначається - 1802/1.
Відповідно до робочого проекту (12/РП-2015-ТС) «Прокладка теплової мережі до житлових будівель №2,3 (по ген.плану в будівництві №42) в с. Ілічівка, Комінтернівського району Одеської області, зробленого інженером-проектувальником Домусчі О.С., проект виконаний у зв'язку з будівництвом жилих будівель №42 в с. Ілічівка Комінтернівського району Одеської області та необхідністю їх підключення до мереж теплопостачання Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» зверталось до Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області із заявою про перерахунок розміру пайової участі від 21.06.2018 року за вих.№28 (отримано 04.07.2018 року), з якої вбачається пропозиція відповідача:
- укласти договір (угоду) про внесення змін до Договору №2, встановивши розмір пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області у сумі 51640 грн. 32 коп.;
- прийняти у комунальну власність теплову мережу, збудовану Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» поза межами земельної ділянки.
Відповідачем було також направлено позивачу лист від 08.08.2018 року за вих.№34 (отримано позивачем 08.08.2018 року), згідно з яким уточнено, що заявник просить встановити розмір пайової участі у сумі 214190 грн. 34 коп. До цієї заяви додано (у копіях): довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року; акт прийому виконаних будівельних робіт за липень 2018 року; договірна ціна на будівництво.
Прокладки теплової мережі до житлових будівель №2,3; договір підряду від 01.12.2017 року №12/17-п; підсумкова вартість ресурсів; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1; підсумкова звітність до локального кошторису №2-1-1; квитанції про оплату послуг.
Листом, який позивачем отримано 09.08.2018 року, направлено у додаток до вказаних заяв копію технічних умов на теплопостачання жилих будинків №2,3 від 24.11.2015 року №15/01-03-52, квитанцій на оплату робіт.
Листом від 15.08.2018 року за вих.№36, який отримано позивачем 15.08.2018 року, відповідач направив також копії: паспорту теплової мережі від 16.05.2018 року, акт про прийом в експлуатацію трубопроводу від 16.05.2018 року; акт на приховані роботи з укладання трубопроводів теплової мережі від 14.05.2018 року; акт на розбивку траси теплових мереж від 05.03.2018 року; акт на промивку (продування) трубопроводу від 14.05.2018 року, акт на гідравлічне випробування трубопроводу від 14.05.2018 року в с. Іллічівка, Лиманський район, квитанції про оплату робіт.
Відповідні листи були отримані Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області, про що свідчить відмітка на цих листах.
З наведеного листування слідує, що відповідач не ігнорував та вчиняв дії з метою врегулювання з позивачем розміру пайової участі у розвитку інфраструктури села.
У неодноразових зверненнях щодо перерахунку пайової участі Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс" пропонувало Красносільській сільській раді Лиманського району Одеської області прийняти на баланс вказані інженерні мережі. Завершену будівництвом теплову мережу Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є плюс" нікому іншому не передавало та вона знаходиться на балансі відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи прокурора про те, що за відсутності рішення Краснопільської сільради про прийняття у комунальну власність збудованих відповідачем інженерних мереж, не вбачається підстав у відповідності до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вирішувати питання про можливість зарахування вартості їх спорудження в рахунок сплати пайового внеску згідно договору на право забудови від 10.08.2006 року.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.
Передача таких інженерних мереж у комунальну власність та відповідне зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури не може бути поставлена в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності всупереч імперативно визначеній нормі законодавства. (Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 30 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 904/9051/15).
Отже, місцевим господарським судом вірно застосовано положення ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та зменшено пайову участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» на суму 2 469 830 грн. 96 коп., оскільки саме ця сума підтверджена матеріалами справи як кошторисна вартість інженерної мережі.
Слід зазначити, що згідно з додатком № 2 до договору № 2 було визначено, що оплату за договором буде здійснено в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію у такому розмірі та у строки:
- до 01.08.2017 року - 200 000 грн. 00 коп.;
- до 01.09.2017року - 250 000 грн. 00 коп.;
- до 01.10.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;
- до 01.11.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;
- до 01.12.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;
- до 01.01.2018 року - 250 000 грн. 00 коп.;
- до 01.02.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;
- до 01.03.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;
- до 01.04.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;
- до 01.05.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;
- до 01.06.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;
- до 01.07.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.
Всього: у сумі 3 248 525 грн. 32 коп.
При цьому, прокурором у позовній заяві не враховано два останні платежі, оскільки заявлено заборгованість станом на 01.05.2018 року з урахуванням оплати у сумі 8 525 грн. 32 коп., а саме 2 640 491 грн. 28 коп.
З урахуванням викладеного, враховуючи зменшення судом першої інстанції пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» на суму 2 469 830 грн. 96 коп., залишається 170 660 грн. 32 коп. заборгованості з пайової участі станом на 01.05.2018 року.
Водночас, у відповідь на звернення, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» було отримано лист від Красносільської сільської ради від 27.08.2018 року за вих.№980/05-10/19/3151, в якому вказано, що з наведених документів не вбачається підстав для зменшення розміру пайової участі, адже згідно наданих технічних умов комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси» завершену будівництвом мережу замовник передає на баланс Комунального підприємства «Теплопостачання м. Одеси», крім того, експлуатуючою організацією є саме Комунальне підприємство «Теплопостачання м.Одеси». У листі рада зазначила про сплату відповідачем 17.08.2018 року в рахунок пайової участі 199 000 грн. 00 коп.
З квитанції про сплату 199 000 грн. 00 коп. та наявних в матеріалах справи пояснень не вбачається за який саме період відповідач добровільно сплатив вказану суму в рахунок пайової участі чи за період до 01.05.2018 року чи за наступні періоди, які не є предметом даного спору, водночас, з урахуванням того, що відповідач надав у даній справі таку квитанцію, судова колегія вважає, що дана сума може бути зарахована в рахунок 170 660 грн. 32 коп. залишку заборгованості з пайової участі станом на 01.05.2018 року, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення позовних вимог прокурора за означений період та в означеній сумі.
Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі №916/1337/18, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Одеської області неправильного судового рішення у справі.
Доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними доводами суду апеляційної інстанції.
Зокрема, розглянуті і відхилені доводи апеляційної скарги Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області стосовно того, що відповідачем не було передано до комунальної власності інженерної мережі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме сільська рада не вчинила дій з прийняття спірного об'єкту до комунальної власності.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 року у справі №916/1337/18 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -
Апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі №916/1337/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.04.2019 року.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир