ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2481/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 р.
по справі № 916/2481/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції
про стягнення 181 580,85 грн.
суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.,
місце ухвалення рішення: 10.01.2019 р., м. Одеса, проспект Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 12
повний текст складено та підписано: 15.01.2019 р.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції на рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 р. у справі № 916/2481/18 та вирішено розглянути апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
В листопаді 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції про стягнення заборгованості в сумі 181 580,85 грн., яка складається з:
- 134 230,26 грн. - основної заборгованості;
- 3 244 грн. - 3 % річних;
- 36 580,44 грн. - пені;
- 7 526,15 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором комісії від 29.12.2011 р. № 26/470, зобов'язань в частині оплати вартості продукції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса основний борг в сумі 134 230,26 грн., 3% річних в сумі 915,71 грн., інфляційні в сумі 4 875,65 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 2 100 грн., в іншій частині позову - відмовлено.
Частково задовольнивши позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса, суд першої інстанції послався на помилкове обчислення позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних.
За самостійним розрахунком місцевого господарського суду, інфляційні втрати складають 4 875,65 грн., 3 % річних складає 915,71 грн.
В частині відмови у стягненні з відповідача пені, місцевий господарський суд зазначив, що договором комісії від 29.12.2011 р. № 26/470 та додатковими угодами до нього, не передбачено порядку та нарахування пені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса та Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції укладено договір комісії № 26/470.
Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 наведеного договору, комісіонер (Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції) зобов'язаний за дорученням комітента (Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса) за винагороду здійснити в інтересах комітента реалізацію продовольчих товарів від свого імені, але за рахунок і в інтересах комітента.
Асортимент товару представлений у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.
Загальна вартість та кількість товару, який надається для реалізації, складається з кількості та вартості згідно актів прийому-передачі на товар, замовлений комісіонером
Відповідно до п. 5.3. договору передача товару здійснюється на складах комісіонера за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 26.
Транспортування здійснюється транспортом комітента, витрати з пакування та транспортування товару до місце його передачі комісіонеру несе комітент.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розмір комісійної винагороди комісіонера становить 20% (у т.ч. ПДВ) від вартості реалізованого товару за цінами, визначеними комітентом.
За приписами п. 7.1 договору розрахунки між комітентом і комісіонером проводяться по мірі реалізації товару комітента на підставі звітів комісіонера, які складаються протягом терміну реалізації товару.
Згідно з п. 7.4. договору остаточні розрахунки за реалізований товар здійснюються протягом 15 банківських днів після повернення комісіонером нереалізованого товару та підписання сторонами акту прийому-передачі товару.
Пунктом 8.1 договору визначено строк його дії - до 31.12.2016 р., але не раніше ніж проведення повних розрахунків між сторонами.
У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік.
Згідно з п. 14.1 договору при операціях з передачі та реалізації товару комісіонер права власності на товар не набуває.
Додатковими угодами від 14.12.2012 р. № 1, від 26.12.2014 р. № 17, від 18.12.2015 р. № 27, від 30.12.2016 р. № 40 до договору комісії від 29.12.2011 р. № 26/470 сторонами продовжувався термін дії основного договору до 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.
Додатковим угодами від 27.02.2015 р. № 18 та від 06.10.2016 р. № 37 сторонами було змінено розмір комісійної винагороди комісіонера, який склав 30 % від вартості реалізованих товарів за цінами, визначеними комітетом.
На виконання умов договору комісії, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса передало на протягом 2012 -2017 р. р. Публічному акціонерному товариству "Укрпошта" м. Київ, в особі Одеської дирекції, продукцію, що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками представників сторін, та актами приймання - передачі.
15.05.2018 р. позивачем направлено Публічному акціонерному товариству "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції лист № 15105 про намір розірвати договірні відносини, у зв'язку з наявністю заборгованості за договором.
24.05.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса направлено відповідачу претензію № 1 із зазначенням суми боргу у розмірі 159 755,57 грн. і проханням провести звірку та надати звіт про реалізовану продукцію станом на 31.05.2018 р.
На зазначену претензію, Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" м. Київ, в особі Одеської дирекції, повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса про готовність провести звірку реалізованого товару та повернути нереалізований товар.
Після проведення звірки розрахунків відповідачем повернуто товар на суму 20 383,50 грн. і надано звіт комісіонера від 03.08.2018 р. № 704 згідно якого реалізовано товару на суму 134 230,26 грн.
В подальшому між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків за період з 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 134 230,26 грн.
Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати вартості продукції зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Пересипський" м. Одеса до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Як зазначалося вище, на виконання умов договору комісії від 29.12.2011 р. № 26/470, позивач протягом 2012 - 2017 р. р. передав Публічному акціонерному товариству "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції продукцію.
Відповідач прийняв товар за видатковими накладними та актами приймання - передачі про що свідчать відбитки печаток Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції та підписи уповноваженої особи на зазначених документах.
Проте, відповідач не здійснив оплату вартості реалізованого товару, у встановлений договором строк.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В порушення взятих на себе зобов'язань, Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" м. Київ в особі Одеської дирекції не здійснило оплату вартості реалізованого товару за договором комісії від 29.12.2011 р. № 26/470.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ, в особі Одеської дирекції, оплати вартості реалізованого товару за договором комісії від 29.12.2011 р. № 26/470 в сумі 134 230,26 грн.
Згідно з п. 9.1 договору комісії за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з даним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Частиною 2 статті 625 цього Кодексу встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявніть правових підстав стягнення з боржника 3 % річних та інфляційних втрат (відповідно до здійсненого місцевим господарським судом розрахунку).
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ, в особі Одеської дирекції, оскільки останні суперечать наявним в матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи.
Таким чином, підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 р. по справі № 916/2481/18, у суду апеляційної інстанції відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267-282 ГПК України, суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2019 р. по справі № 916/2481/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" м. Київ, в особі Одеської дирекції, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та у випадках, передбачених ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк