Справа № 204/7035/18
Провадження № 2-з/204/45/19
іменем України
25 квітня 2019 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 про стягнення вартості частки у спільній сумісній власності подружжя,-
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
24 квітня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 про стягнення вартості частки у спільній сумісній власності подружжя, за якою позивач просить накласти арешт із забороною відчуження домоволодіння, розташованого у м. Дніпро по вул. Новоколгоспній, буд.55 та земельної ділянки, що розташована за адресою м. Дніпро, вул. Новоколгоспна, буд.55 з кадастровим номером 1210100000:07:140:0058, площею 0,10 га, а також заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо домоволодіння та земельної ділянки за зазначеною адресою.
Заява обґрунтовується тим, що у зв'язку із наданим відповідачем відзивом на позовну заяву, позивачу стало відомо, що у Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська розглянута цивільна справа №204/9023/18 та рішенням суду від 04 лютого 2019 року договір купівлі-продажу спірного домоволодіння визнано недійсним з моменту укладення та скасовано державну реєстрацію права приватної власності. На даний момент позивачем оскаржується дане рішення суду, оскільки спірне майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності, але позивача не було залучено до участі у розгляді справи. Крім того, на думку позивача існує реальна загроза того, що всі дії відповідача направлені на створення перешкоди для реалізації захисту порушеного права позивача.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 06 березня2019 року, у цивільній справі №204/9023/18 позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним з моменту укладання договорів купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та повернення сторін у первинний стан задоволено повністю; поновлено ОСОБА_4 строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Новоколгоспна (нині Острозька), буд. 55; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: м. Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), вул. Новоколгоспна (нині Острозька), буд. 55, між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений 11 листопада 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстром № 1350, та договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), вул. Новоколгоспна (нині Острозька), буд. 55, між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений 11 листопада 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстром № 1356; скасувано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на домоволодіння і земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), вул. Новоколгоспна (нині Острозька), буд. 55.
На підставі даного рішення право власності відповідача на спірне майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано.
Таким чином, власником спірного нерухомого майна, вжиття заходів забезпечення якого просить представник позивача ОСОБА_2, а саме домоволодіння, розташованого у м. Дніпро по вул. Новоколгоспній, буд.55 та земельної ділянки, що розташована за адресою м. Дніпро, вул. Новоколгоспна, буд.55, на час розгляду заяви є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4.
За таких обставин, заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки власник спірного майна не є стороною у справі в межах якої представник позивача просить забезпечити позов.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 про стягнення вартості частки у спільній сумісній власності подружжя - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: