Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №826/12627/18
адміністративне провадження №К/9901/7249/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (головуючий суддя Костюк Л.О., судді:Бужак Н.П., Мельничук В.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання незаконним та скасування рішення від 16 січня 2018 року вих. №382/10/26-55-08-05 та зобов'язання прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць грудень 2017 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з поданих позивачем документів від 16 січня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року позовну заяву Товариства залишено без руху, оскільки позивачем всупереч вимог частини 2 статті 94, частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додано незавірені у встановленому порядку копії документів, а також встановлено п'ятиденний з дня отримання ухвали строк для усунення недоліку позовної заяви.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали представником Товариства отримано 28 вересня 2018 року та в межах наданого для усунення недоліку позовної заяви строку надіслано до суду заяви про роз'яснення постановленої ним ухвали та про відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 11 жовтня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив в задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали від 14 серпня 2018 року.
14 листопада 2018 року Товариство надіслало до суду додаткові пояснення про неможливість усунення недоліку позовної заяви, в яких обґрунтувало неможливість представлення доданих до позову документів в оригіналах й зазначило причини подання додатків до позову у незасвідчених копіях.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, позовну заяву разом з доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України повернуто особі, що її подала, в зв'язку з неусуненням останньою її недоліку.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначав про неврахування судами того, що в частині 1 статті 169 КАС України підставою для залишення позовної заяви без руху визначено саме наявність недоліків останньої, однак аж ніяк не доданих до неї документів, а тому застосування судом першої інстанції до поданої Товариством позовної заяви (яка до того ж була прошита разом з її додатками і весь «пакет» опечатано пломбою, скріпленою підписом генерального директора й печаткою Товариства) положень вищенаведеної статті, на думку позивача, є виявом надмірного формалізму.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами при постановленні оскаржуваних ухвали й постанови норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
При цьому за змістом частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частини 1 та 4 статті 9 КАС України встановлюють, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вимоги до позовної заяви встановлено статтею 160 КАС України, відповідно до пункту 8 частини 5 якої в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Статтею 161 КАС України, яка визначає документи, що додаються до позовної заяви, в частині 4 передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).
Разом з тим кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частини 1, 3 статті 77 КАС України).
За змістом же частин 2, 4 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
При цьому відповідно до частин 5 та 6 вказаної статті учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вже вказувалось в цій постанові, ухвалу від 14 серпня 2018 року про залишення позовної заяви Товариства без руху Окружний адміністративний суд міста Києва мотивував доданням позивачем до позовної заяви незавірених у встановленому порядку копій документів, що не узгоджується з положеннями частини 2 статті 94 та частини 4 статті 161 КАС України.
Разом з тим в своїй заяві від 14 листопада 2018 року Товариство по пунктам навело обґрунтування неможливості представлення доданих до позову документів в оригіналах (оскільки більшість з них знаходяться у відповідача, додані до позову в оригіналі (зокрема, документ про сплату судового збору) або публікувались в засобах масової інформації), а також пояснило причини подання додатків до позову у незасвідчених копіях (внаслідок відсутності у Товариства оригіналів документів проставити відмітку «З оригіналом згідно» не видається можливим).
Враховуючи викладене та беручи до уваги наведені вище положення процесуального законодавства (зокрема, частини 3 статті 77, частин 5 та 6 статті 94 КАС України), касаційний суд вважає висновок суду першої інстанції (з яким погодився й апеляційний суд) про повернення поданої Товариством позовної заяви передчасним, оскільки достовірність поданих позивачем доказів могла б бути перевірена та встановлена судом вже під час розгляду справи, а самі докази - оцінені судом у відповідності до статті 90 КАС України.
Як передбачено в частині 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ж до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам зазначеної статті.
Згідно із частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та постанова апеляційного суду про залишення її без змін підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду