Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №640/1013/16-а
касаційне провадження №К/9901/13500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 (Головуючий суддя: Дюкарєва С.В., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі №640/1013/16-а за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил,
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил № 483/80700/15 від 24.11.2015, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та скасувати вказану постанову, а справу про порушення митних правил щодо позивача - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята після закінчення строків накладення адміністративного стягнення; митним органом не повно з'ясовано обставини справи, а також не доведено належними та допустимими доказами наявності у діях позивача умислу на вчинення дій з метою ухилення від сплати митних платежів.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2016 адміністративний позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 постанову Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2016 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що 14.07.2015 Харківська митниця ДФС отримала лист ГУ ДФС у Харківській області №6631/7/20-40-17-01-10 від 10.07.2015, яким надіслано Акт про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 04.06.2015 по факту митного оформлення товару «Мотоцикл марки САN-АМ модель SPYDER RS, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 998 см/куб.» за кодом УКТ ЗЕД 8711500000 (ставка мита 10%), ввезеного за митною декларацією від 19.07.2012 №807110000/2012/514634, яка оформлена в зоні діяльності Харківської обласної митниці ФОП ОСОБА_1 З акту перевірки встановлено, що позивачем при митному оформленні мотоциклу невіро визначено код УКТ ЗЕД, оскільки даний товар повинен бути класифікований за кодом УКТ ЗЕД 8703219010. Невірно визначена при митному оформленні класифікація товару, як наслідок вплинула на заниження податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 8 490,40 грн. та податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 698,08 грн. відповідно. Загальна сума недоборів митних платежів склала 10 188,48 грн. Листами Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС від 20.07.2015 №20-70-26-03/26/3169, від 31.07.2015 №20-70-26-03/26/3393 та від 11.08.2015 №20-70-26-03/26/3578, ФОП ОСОБА_1 повідомлено про наявність ознак порушення митних правил за частиною 1 статті 485 Митного кодексу України та запропоновано йому прибути в Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням 24.07.2015, 05.08.2015 та 17.08.2015 для надання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил. Однак, позивач ні на одну із зазначених дат не прибув, будь-яких пояснень не надавав. За фактом виявлених порушень, посадовою особою митниці складно протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 485 МК України від 26.08.2015р. №483/80700/15, який був направлений на адресу позивача поштовим зв'язком. Далі, позивач повторно листом від 09.10.2015 №20-70-26-02/00-5/4540 викликався до митниці для дачі пояснень по факту події, однак на виклик не з'явився, про причини неявки митний орган не повідомив. За результатами розгляду справи про порушення митних правил, посадовою особою митного органу винесено постанову в справі про порушення митних правил №483/80700/15 від 24.11.2015, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 30 565,44 грн. (10 188,48 грн.*300%).
Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, виходив з того, Харківська митниця ДФС при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення не врахувала, що позивач виконав вимоги статей 257,266 Митного Кодексу України, заявив за встановленою формою всі необхідні для митного контролю правдиві відомості стосовно коду товару, а отже у діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки на момент заповнення та подачі митної декларації позивач не усвідомлював і не міг усвідомлювати того факту, що ним не вірно визначений код задекларованого товару.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях позивача наявний склад адмінправопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просив Верховний Суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не повно з'ясовані фактичні обставини справи, що призвело до помилкових висновків про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Скаржник зазначив, що рішення прийнятті податковим органом за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки, якими позивачу були донараховані грошові зобов'язання з акцизного податку у сумі 8 940,40 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 698,08 грн. оскаржені позивачем в судовому порядку, що безпідставно не взято судом апеляційної інстанції до уваги. Також позивач вказав на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права шляхом незабезпечення його особистої участі у судовому розгляді.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 458 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною першою статті 486 Митного кодексу України, у наведеній вище редакції, передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно статті 489 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції у межах спірних правовідносин встановлено, що 14.07.2015 на адресу митниці від ГУ ДФС України надійшов акт від 14.06.2015 №11/2015/20-110-2601723575 про результати проведення документальної невиїзної перевірки факту митного оформлення «Мотоцикл марки САN-АМ модель SPYDER RS, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 998 см/куб.» за кодом УКТ ЗЕД 8711500000 (ставка мита 10%), ввезеного за митною декларацією від 19.07.2012 №807110000/2012/514634, яка оформлена в зоні діяльності Харківської обласної митниці ФОП ОСОБА_1 Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- Закону України «Про митний тариф України», частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України щодо невірної класифікації товарів, правила 3 (б) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД щодо невірної класифікації в частині невірного визначення коду товару «Мотоцикл марки САN-АМ модель SPYDER RS, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 998 см/куб.» 8711500000 згідно УКТЗЕД, оскільки даний товар повинен класифікуватися за кодом 8703219010 за МД від 19.07.2012 №87110000/2012/514634;
- підпункту 213.1.3, пункту 213.1 статті 213, пункту 214.4 статті 214, підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215, пункту 216.4 статті 216 , статті 218 Податкового кодексу України щодо застосування невірної ставки податку, та як наслідок заниження податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 8 490,40 грн.;
- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статі 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість (митної вартості імпортованих товарів) на суму акцизного податку, у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на 1 698,08 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2015 №0000041701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний збір із ввезених на територію України товарів на суму 10 613 грн., в т.ч., за основним платежем - 8 490 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 122,60 грн.; від 10.07.2015 №0000051701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 122,60 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 698,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 424,52 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Приписами Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за № 1372/21684, встановлено, що в графі 31 МД зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).
Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 розділу І зазначеного Порядку, графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються декларантом.
Тобто, графа 33 МД «Код товару» заповнюється виключно декларантом.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (із змінами і доповненнями) та Законом України від 19.09.2013 №584-VII «Про митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.
Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
У ході перевірки встановлено, що не спростовано позивачем, що транспортний засіб моделі «SPYDER RS», торговельної марки «CAN-AМ» являє собою триколісний транспортний засіб, що має ознаки звичайного автомобіля, а саме 5 швидкісну коробку передач з заднім ходом та два передніх колеса, система керування яких обладнана динамічним підсилювачем керма з керуванням автомобільного типу. Транспортний засіб обладнаний бензиновим двигуном внутрішнього згорання з об'ємом циліндрів 998 см куб.
Згідно з поясненнями до товарної позиції 8711 УКТЗЕД до неї включається група двоколісних транспортних засобів із двигуном, які розраховані переважно на перевезення людей.
Триколісні транспортні засоби (наприклад, для розвезення товарів) також включаються до товарної позиції 8711 УКТЗЕД за умови, що вони не мають властивостей автомобілів товарної позиції 8703 УКТЗЕД.
Згідно з поясненнями до товарної позиції 8703 УКТЗЕД, до неї також включаються полегшені триколісні транспортні засоби спрощеної конструкції, такі як: обладнані мотоциклетним двигуном і колесами і т.п. і які через свою механічну конструкцію мають ознаки звичайних автомобілів, тобто системою керування мобільного типу чи передачею заднього ходу і диференціалом.
Таким чином, транспортний засіб моделі «SPYDER RS» торговельної марки «CAN-AМ», відповідно до технічних характеристик та згідно з вимогами УКТЗЕД класифікується в товарній підкатегорії 8703219010 (ставка ввізного мита - ставка акцизного податку - 1,09 євро за 1 см3.) згідно з УКТЗЕД.
На момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у суду була відсутня інформації про судове оскарження позивачем прийнятих на підставі акту перевірки податкових повідомлень-рішень.
Скаржник у своїй скарзі зазначає про те, що податкові повідомлення-рішення оскаржені ним у судовому порядку, що безпідставно не враховано судом апеляційної інстанції.
Верховним Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №820/2804/16 відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2015 №0000041701 та від 10.07.2015 №0000051701.
Таким чином, зазначені вище обставини свідчать, що позивачем при митному оформленні транспортного засобу моделі «SPYDER RS» торговельної марки «CAN-AМ» невірно визначено код ввезеного на митну територію товару згідно УКТ ЗЕД, що як наслідок призвело до заниження податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 8 490,40 грн. та ПДВ у сумі 1 698 грн. відповідно. Всього сума недоборів митних платежів склала 10 188,48 грн.
Статтею 485 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
За наведених правових норм та встановлених у справі обставин є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 30 565,44 грн. (10 188,48 грн.*300%).
Судом апеляційної інстанцій також вірно кваліфіковане дане правопорушення як триваюче, що прямо передбачено частиною першою статті 467 Митного кодексу України.
Доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині забезпечення права на участь у розгляді справи спростовуються матеріалами справи. Судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомитись із матеріалами справи та відмовлено у його задоволенні з тих підстав, що позивача належним чином та завчасно було повідомлено про розгляд справи, однак своїм правом, в т.ч., на ознайомлення з матеріалами справи позивач до судового засідання не скористався, клопотання про відкладення розгляду справи подав за день до судового засідання.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційноїінстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 у справі №640/1013/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк