25 квітня 2019 року
Київ
справа №826/22969/15
адміністративне провадження №К/9901/8437/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019
у справі № 826/22969/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
Начальника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Демченко Людмили Дмитрівни,
Виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Зеніна Дмитра Олександровича
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
установив:
Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. від 02.04.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
В межах строку, визначеного ухвалою від 02.04.2019, скаржник надіслав клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, в якому вказує про неможливість сплати судового збору у визначений ухвалою строк.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Скаржником не виконано вимоги ухвали від 02.04.2019, зокрема, і в частині долучення до касаційної скарги документу про сплату судового збору.
Причини, у зв'язку із якими скаржник позбавлений можливості додати до касаційної скарги документ про сплату судового збору, про які він зазначає у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, можуть бути вказані як підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Однак, згідно із частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки касаційної скарги у встановлений строк усунені не були, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повернути скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя В.М.Бевзенко