24 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/174/19
адміністративне провадження №П/9901/174/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Смоковича М.І.,
суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду з позовом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою від 10 квітня 2019 року Верховний Суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) з вимогами:
визнати протиправним рішення ВККС від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18, яким затверджено кодовані результати складеного суддями 15 серпня 2018 року анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді в частині затвердження результатів практичного завдання судді Хмельницького міськрайонного суду Чевилюк З.А. 54 бали (далі - Рішення);
зобов'язати ВККС допустити суддю Хмельницького міськрайонного суду Чевилюк З.А. до наступного (другого) етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Тією самою ухвалою суд надав позивачу десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення з цим позовом.
На виконання вимог ухвали від 10 квітня 2019 року позивач надіслала заяву про поновлення пропущеного строку.
Обґрунтовуючи поважність причин несвоєчасного звернення з цим позовом до суду позивач зазначила, що в грудні 2018 року, після того як отримала витяг Рішення від 26 листопада 2018 року, звернулася до Комісії із заявою про перегляд Рішення відповідно до частини другої статті 85 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, викладеній згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII; далі - Закон № 1402-VIII).
Засідання ВККС, на якому мало б розглядатися питання щодо перегляду Рішення, було призначено на 27 грудня 2018 року, але з невідомих причин питання про перегляд цього Рішення (стосовно результатів позивача) зняли з розгляду і станом на квітень 2019 року відомостей про результат розгляду згаданої заяви, як зазначила позивач, їй не відомо.
Також позивач зазначила, що судова практика щодо розгляду спорів, які виникають у зв'язку з проходженням суддями кваліфікаційного оцінювання, була неоднозначною і як приклад зазначила рішення Великої Палати Верховного Суду у справах № 820/712/16 та № 9901/646/18.
З урахуванням наведеного, а також з урахуванням триваючого, на думку ОСОБА_2, характеру порушення позивач просить поновити строк звернення з цим позовом до суду. Також позивач зауважила, що її заяву про перегляд Рішення Комісія досі не розглянула, а використання альтернативних способів захисту порушеного права, відповідно до постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 210/3915/17, є підставною для поновлення строку звернення до суду.
Колегія суддів розглянула заяву позивача про поновлення строку і при постановленні цієї ухвали керувалася таким.
Відповідно до частини другої статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач оспорює рішення ВККС від 26 листопада 2018 року (в частині затвердження результатів практичного завдання, яке виконала ОСОБА_2.).
У грудні 2018 року позивач отримала витяг спірного Рішення ВККС, відтак звернулася до ВККС із заявою про перегляд затверджених результатів виконаного практичного завдання.
Інформацію про стан розгляду її заяви щодо перегляду Рішення ВККС від 26 листопада 2018 року позивач довідалася з листа Комісії від 25 січня 2019 року, надісланого у відповідь на її звернення. З-поміж іншого там зазначено, що дати розгляду вказаної заяви не визначено.
З цим позовом позивач звернулася до суду 04 квітня 2019 року.
Даючи оцінку доводам позивача про поважність причин несвоєчасного подання позову до суду насамперед треба зауважити, що звернення до ВККС із заявою про перегляд рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді (на підставі частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII) не є альтернативним способом оскаржити рішення ВККС в адміністративному порядку і не може вважатися досудовим порядком врегулюванням спору у розумінні частини четвертої статті 122 КАС. Тому в аспекті спірних правовідносин подання такої заяви не впливає на перебіг строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС, для звернення до суду з позовом про оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання.
Покликання позивача на правовий висновок Верховного Суду у справі № 210/3915/17 у цьому випадку є недоречним, позаяк спір у тій справі виник з правовідносин, які регламентуються іншими положеннями законодавства (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Стосовно доводів позивача про неоднозначну судову практику щодо можливості оскарження рішень ВККС за наслідками кваліфікаційного оцінювання, то такі, з огляду на наведені законодавчі положення, є необґрунтованими і не можуть доводити поважність причин пропуску строку звернення до суду. Окрім того, покликання у цьому зв'язку на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 820/712/16 є безпідставними, позаяк його зроблено за інших (відмінних) як обставин справи, так і правового регулювання спірних відносин.
За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_2 подала позовну заяву про визнання протиправним і скасування Рішення по спливу місячного строку, а причини, через які цей строк було пропущено, є неповажними, суд повертає цю позовну заяву.
Керуючись статтями 22, 123, 169, 243, 248, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя доповідач М.І. Смокович
Судді В.М. Бевзенко
О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Т.Г. Стрелець