Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №344/8728/17
адміністративне провадження №К/9901/42378/18
№К/9901/42379/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 і Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року (головуючий суддя Антоняк Т.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (головуючий суддя Святецький В.В., судді: Гудима Л.Я., Довгополов О.М.) у справі №344/8728/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У липні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також Головне УПФ), Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (надалі також - Управління СБУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного УПФ по не включенню до розміру грошових сум, з яких нараховується пенсійне забезпечення ОСОБА_1, отриманих ним матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки.
- зобов'язати Управління СБУ надати до Головного УПФ для перерахування ОСОБА_1 пенсії довідку про додаткові види його грошового забезпечення, до складу яких включити його матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки в розмірі 20 180 грн. 16 коп.
- зобов'язати Головне УПФ здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії з урахуванням отриманих ним матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки в розмірі 20 180 грн. 16 коп.
- зобов'язати Головне УПФ виплатити різницю невиплаченого розміру пенсії з 31 грудня 2013 року, з урахуванням отриманих ним матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки, з моменту виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу УСБУ в Івано-Франківській області.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову. Адміністративний позов в частині вимог за період з 31 грудня 2013 року по 9 січня 2017 року включно залишено без розгляду. Зобов'язано Управління СБУ подати до Головного УПФ для перерахування ОСОБА_1 пенсії довідку про додаткові види його грошового забезпечення, до складу яких включити його матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки. Зобов'язано Головне УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 10 січня 2017 року, з включенням до грошового забезпечення для обчислення пенсії, суми одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням проведених виплат.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 у період з 01 листопада 1990 року по 31 грудня 2013 року проходив військову службу в Управління СБУ.
Після звільнення зі служби перебуває на обліку в Головному УПФ та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до листа Управління СБУ № 60/ор-204/7/21-5876 від 31 травня 2017 року вбачається, що при обчисленні пенсії не були включені матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2012-2013 року, які позивач отримував:
- за 2011 рік: матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 5092,10 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1300 грн.
- за 2012 рік: матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 5594,03 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1300 грн.
- за 2013 рік: матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 5594,03 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1300 грн.
Всього за 2011-2013 роки матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 20180,16 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15), зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
З такими висновками частково не погодився апеляційний суд, зазначивши, що суд першої інстанції при винесенні рішення допустився помилки в частині визначення дати, з якої підлягає здійснити перерахунок пенсії, оскільки при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску. Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом - 10 липня 2017 року, відсутність поважних причин для поновлення строку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії позивача з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення на соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період з 31 грудня 2013 року по 9 січня 2017 року включно слід залишити без розгляду.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої і апеляційної інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) виплатами і не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії згідно Закону №2262-ХІІ. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
ОСОБА_1 не погодився з постановою суду апеляційної інстанції, оскарживши її в касаційному порядку. У поданій касаційній скарзі просить змінити постанову апеляційного суду в частині залишення без розгляду позовних вимог, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована фактично правильністю висновків суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку пенсії з 31 грудня 2013 року, тобто з моменту її призначення, оскільки про порушення своїх прав йому стало відомо у травня 2017 року, після чого звернувся до Головного УПФ із заявою про перерахунок пенсії. Отримавши у червні 2017 року відмову у перерахунку пенсії, одразу звернувся до суду із цим позовом, а тому строки звернення до суду не пропущені.
Управління СБУ подало заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просить останню залишити без задоволення. При цьому Управління СБУ підтримало позицію Головного УПФ, викладену у його касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Не заперечуючи право особи на отримання довідки від роботодавця про суми заробітної плати (грошового забезпечення) із зазначенням сум, отримуваних особою під час роботи (проходження служби), колегія суддів вважає, що в контексті спірних правовідносин, вимоги щодо видачі довідки не можна вирішувати без врахування мети для якої позивач прагне її отримати.
Враховуючи, що вказані виплати не включаються до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а метою вимог про отримання довідки із зазначенням цих складових є саме перерахунок пенсії, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Управління СБУ в Івано-Франківській області видати довідку із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не підлягають задоволенню.
Правова позиція щодо відсутності підстав для включення названих одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Оскільки підстави для задоволення вимог щодо видачі довідки відсутні, а вимоги, заявлені до Головного УПФ є похідними, колегія суддів вважає, що такі також не підлягають задоволенню.
Доводи позивача щодо помилковості застосування до спірних правовідносин норм ст.99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) не впливають на вказані висновки суду, оскільки питання спонукання до здійснення перерахунку пенсії є похідним від наявності права на це. Відповідно, за висновків про відсутність підстав для видачі такої довідки з урахуванням спірних у цій справі складових через відсутність підстав для їх врахування, і як наслідок, відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, питання дотримання позивачем строків звернення до суду з вимогами про здійснення перерахунку пенсії для визначення дати, з якої такий перерахунок має бути здійснений, позбавлено сенсу.
Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 345, 351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційні скарги ОСОБА_1 і Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року у справі №344/8728/17 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду