Іменем України
Київ
25 квітня 2019 року
справа №820/2073/16
адміністративне провадження №К/9901/36519/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у складі судді Зінченко А. В.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у складі суддів Макаренко Я.М., Мінаєвої О. М., Шевцової Н. В.
у справі № 820/2073/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротрейд Групп»
до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгротрейд Групп» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2016 року на суму 66 666 грн 76 коп., а також податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2016 року на суму 170 грн.
- визнати протиправною відмову податкового органу, оформлену Листами № 3313/10/20-30-08-02-24 від 21 березня 2016 року та № 3717/20-30-08-02-24 від 30 березня 2016 року, у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року та вважати декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року такою, що подана Товариством у день її фактичного отримання податковим органом - 21 березня 2016 року, а уточнення до неї - 30 березня 2016 року.
- визнати протиправною відмову податкового органу, оформлену Листом №4560/10/20-30-08-0224 від 19.04.2016р., у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року та вважати декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року такою, що подана Товариством у день її фактичного отримання податковим органом - 20 квітня 2016 року.
- визнати протиправною відмову податкового органу, оформлену Листом №5234/10/20-30-08-02-24 від 05 травня 2016 року у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року та вважати декларацію з податку з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року такою, що подана Товариством у день її фактичного отримання податковим органом - 05 травня 2016 року.
20 липня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, адміністративний позов Товариства задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок відсутності вини платника податків у несвоєчасній реєстрації податкової накладної, а також протиправного невизнання податковим органом податкової звітності за лютий-березень 2016 року.
23 лютого 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме неврахування інформації, яка міститься в базах податкового органу щодо невідповідності податкової адреси підприємства. У зв'язку із зазначеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення.
24 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу (суддя Приходько І. В.). Адміністративна справа із суду першої інстанції не витребовувалася.
12 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/36519/18 передано до Верховного Суду.
14 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/36519/18 прийнято до провадження та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/2073/16.
10 квітня 2018 року справа 820/2073/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова, зареєстроване за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, будинок 111-А, офіс 7/9. Згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 березня 2016 року місцезнаходженням підприємства позивача є: м. Харків, вулиця Клочківська, 111-А офіс 3-5.
У березні 2016 року податковим органом проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 23 березня 2015 року №945/20-30-12-02-10/39339816 (далі - акт перевірки).
08 квітня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України відповідачем у справі винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0000351202, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 10% від суми податкового зобов'язання у розмірі 666 666 грн 67 коп. на загальну суму 66 667 грн 67 коп.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом на підставі того, що Товариством складено податкову накладну від 22 січня 2016 року № 2, яку зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних лише 12 лютого 2016 року, тобто, з порушенням 15-денного строку, визначеного законодавством.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем та ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області укладено договір про визнання електронної звітності від 24 вересня 2015 року №240920151.
29 січня 2016 року Товариство з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подало до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну від 22 січня 16 року №2, виписану за операцією з постачання товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗАВТОМАТИКА» на загальну суму 4 000 0000 грн (у тому числі: ПДВ - 666 666 грн 67 коп.).
29 січня 2016 року згідно з квитанцією №1 документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, однак не прийнято, у зв'язку із помилкою: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженної наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '39339816'. Можливо, розірвано Договір про ….».
За змістом положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) на платника податків - продавця при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно з вимогами пункту 1201.1. статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі, серед іншого, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що матеріали справи містять докази належного виконання позивачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, разом з тим, така реєстрація не відбулася внаслідок розірвання податковим органом договору про визнання електронних документів від 24 вересня 2015 року №240920151 в односторонньому порядку, з підстав зміни платником місця реєстрації.
Судами попередніх інстанцій досліджено, серед іншого, лист податкового органу від 20 квітня 2016 року №4596/10/20-30-08-02-24, за змістом якого договір про визнання електронних документів від 24 вересня 2015 року розірвано інспекцією відповідно до пункту 4 розділу 6 договору в односторонньому порядку 03 березня 2016 року.
Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності дій податкового органу в частині одностороннього розірвання електронного договору від 24 вересня 2015 року №240920151, оскільки на момент складання, а також реєстрації податкової накладної № 2 місцезнаходження Товариства змінено не було.
Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2016 року № 0003221201, судами попередніх інстанцій встановлено, що ним застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн за порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 48 Податкового кодексу України.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2016 року № 0003221201, доводиться податковим органом у зв'язку з неприйняттям як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за період лютий 2016 року (подана 21 березня 2016 року), уточнюючої декларації з податку на додану вартість за період лютий 2016 року (подана 30 березня 2016 року); податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (подана 20 квітня 2016 року); податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року (подана 05 травня 2016 року).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв'язку із розірванням 03 березня 2016 року податковим органом договору про визнання електронних документів від 24 вересня 2015 року № 240920151, позивачем на виконання вимог пунктів 49.3 та 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність подавалася у паперовій формі.
Єдиною підставою невизнання податкової звітності як такої податковим органом наведено вимоги пункту 48.3. статті 48 Податкового кодексу України, а саме - невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням) (Листи № 3313/10/20-30-08-02-24 від 21.03.2016 р. № 3717/20-30-08-02-24 від 30.03.2016 р., №4560/10/20-30-08-0224 від 19.04.2016 р. № 5234/10/20-30-08-02-24 від 05.05.2016 р.).
Судами досліджено зміст і форму відповідних декларацій та встановлено наявність всіх необхідних реквізитів, визначених пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України. У податковій звітності, яка подавалася у паперовій формі, вказано податкову адресу Товариства, яка відповідає адресі, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Харків, вулиця Клочківська, 111-А офіс 3-5, 61145.
Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що 10 березня 2016 року Товариству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість із зазначенням місцезнаходження: 61145 м.Харків, вулиця Клочківська, 111-А офіс 3-5, відтак, посилання податкового органу на інформацію, яка міститься в базах податкового органу щодо невідповідності податкової адреси підприємства, спростовано за наслідком судового розгляду.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 820/2073/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова
Судді І.А. Гончарова
І.Я. Олендер