Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №815/2246/16
адміністративне провадження №К/9901/11472/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року (головуючий суддя - Бжассо Н.В., судді - Балан Я.В., Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (головуючий суддя - Запорожан Д.В., судді - Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Атестаційна комісія), в якому просив:
1.1. Визнати рішення ГУНП в Одеській області в частині включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 3 наказу Національної поліції України від 29.01.2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області» - протиправним.
1.2. Визнати дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_2 - протиправними.
1.3. Визнати незаконним і скасувати рішення (протокол) Атестаційної комісії від 17.03.2016 року та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_2.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що він був прийнятий на службу в органи Національної поліції України на постійній основі. Призначення атестації позивача могло бути лише з підстав, визначених у ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію". Атестація була проведена незаконним складом Атестаційної комісії, оскільки до складу комісії не входив представник профспілкового органу. Реалізація права позивача на відвід голові, секретарю або членам Атестаційної комісії не була забезпечена. До того ж, атестація проводилась не об'єктивно, а рішення Атестаційної комісії є невмотивованим, оскільки при прийнятті рішення не було враховано професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника. Оцінку професійного рівня та кваліфікації позивача проведено за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року позов задоволено частково:
3.1. Визнано протиправними і скасовано рішення ГУНП в Одеській області в частині включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 3 наказу Національної поліції України від 29.01.2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області».
3.2. Визнано протиправними дії ГУНП в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_2, що виразилися в порушенні вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року № 1465 при організації та проведенні атестування ОСОБА_2.
3.3. Визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії ГУНП в Одеській області від 17.03.2016 року та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_2.
3.4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не було передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад. Частиною 1 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими, так званих, планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам. Підстав, встановлених Законом України "Про Національну поліцію", для призначення проведення атестації усіх без будь-яких виключень поліцейських апарату управління Національної поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів не було. Індивідуальних підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення ГУНП в Одеській області атестації позивача також не було. Призначення атестації позивача протягом першого року проходження служби на посаді є протиправним з огляду на приписи Закону України "Про професійний розвиток працівників". Проведення атестації позивача та сама процедура атестації здійснювалося ГУНП в Одеській області. Національна поліція України жодних наказів чи дій щодо проведення атестації позивача не видавала та не проводила. Персональний склад Атестаційної комісії було сформовано ГУНП в Одеській області всупереч вимогам законодавства, яке регламентує порядок її створення та формування персонального складу. Зазначені в протоколі документи, які наявні в матеріалах справи, не містять фактів неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем, низьких показників службової діяльності, негативні оцінки з професійної і фізичної підготовки, недбалого відношення позивача до службових обов'язків, а навпаки, позивач характеризується з позитивної сторони, та займаній посаді відповідає. Суд вважав обґрунтування висновку комісії неконкретними, абстрактними та голослівними. Комісією не конкретизовано, які саме дії або вислови позивача дають підстави не довіряти йому, як саме і які корисні мотиви знаходження на посаді були приховані позивачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу Національної поліції України залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - залишено без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. Національна поліція України (далі - скаржник) в грудні 2016 року звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року.
9. У касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що після доведення до відома умов проведення атестування, сам позивач з метою подальшої служби в поліції з власної ініціативи прийняв рішення щодо проходження атестування і зареєструвався в Єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі, чим виявив бажання прийняти участь в атестуванні поліцейських, яка проводилася для встановлення їх відповідності займаним посадам, а також можливого кар'єрного росту. Вказує на те, що атестаційні комісії мають дискреційні повноваження при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з нею співбесіди. Вважає, що атестування позивача проведене в межах наданих атестаційним комісіям повноважень та у спосіб, який передбачений Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465. Також зазначає, що позивача було призначено на тимчасову посаду поліцейського без надання оцінки його професійним якостям та визначення відповідності посаді поліцейського, а тому було прийнято рішення про проведення атестування. Вважає помилковим застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про професійний розвиток працівників". Не погоджується з висновками судів про те, що протокол Атестаційної комісії оформлений неналежним чином і в ньому відсутні підстави ухваленого рішення та перелік питань і відповідей на них. Крім того, вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, у порушення визначених у ст.162 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.) повноважень, прийняв нове рішення про відповідність позивача займаній посаді.
11. ОСОБА_2 надав заперечення на касаційну скаргу, якими просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Зазначає, що дії позивача щодо участі в атестуванні пов'язані з відповідною вимогою Національної поліції України до усіх призначених на посади поліцейських, у тому числі до позивача. Вважає, що суд у цій категорії справ має право і зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) Атестаційної комісії. Посилається на правильність висновків судів попередніх інстанцій та відсутність доказів на підтвердження невідповідності позивача займаній посаді.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_2 до 07.11.2015 року проходив службу в лавах МВС України на посаді начальника Одеського міського управління Головного управління МВС України в Одеській області.
14. Відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із припиненням виконання функцій Головним управління МВС України в Одеській області та створенням Головного управління Національної поліції в Одеській області, на підставі поданої заяви на ім'я т.в.о. Начальника ГУНП в Одеській області про прийняття в поліцію на посаду рівнозначну тій, яку він займав в ОВС з аналогічним спеціальним званням, наказом т.в.о. Начальника ГУНП в Одеській області від 07.11.2015 року №20 о/с позивач був призначений на посаду начальника Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області з присвоєнням звання "підполковник поліції".
15. Наказом ГУНП в Одеській області від 29.01.2016 року №133, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затверджених наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, було призначено проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, та утворено, зокрема, Атестаційну комісію №10 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
16. Наказом ГУНП в Одеській області від 18.02.2016 року №285 було затверджено персональний склад Атестаційної комісії.
17. Наказом ГУНП в Одеській області від 16.03.2016 року №461 було внесено зміни до наказу ГУНП в Одеській області від 18.02.2016 року №285, зокрема щодо складу Атестаційної комісії.
18. 17 березня 2016 року Атестаційною комісією проведена атестація позивача, за результатами якої було прийняте рішення, яке міститься в протоколі ОП№15.00004856.0025690 від 17.03.2016 року, в якому зазначено « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з наступного: Намагався маніпулювати думкою комісії. Не був відвертим. Приховування корисних мотивів находження на посаді».
19. 21 березня 2016 року позивачем подано скаргу голові Апеляційної атестаційної комісії південного регіону Національної поліції України на рішення Атестаційної комісії.
20. Згідно протоколу ОП № 15.00004940.0025690 від 01.04.2016 року, подана скарга розгляду не підлягає.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частина 4 статті 52 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: комплектуванню в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, за рішенням керівника, уповноваженого призначати на такі посади, може передувати або проведення конкурсу, або проведення атестації.
23. Стаття 57 Закону України «Про Національну поліцію»: атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
24. Частина 1 статті 58 Закону України «Про Національну поліцію»: призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
25. Пункт 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
26. Частина 1 статті 12 Закону України 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників»: атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року <…>.
27. Пункт 2 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015р. № 1465, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465): керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
28. Пункт 3 розділу І Інструкції № 1465): атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
29. Пункт 5 розділу І Інструкції № 1465: атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
30. Пункт 1 розділу IV Інструкції № 1465: організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.
31. Пункт 10-12 розділу IV Інструкції № 1465: з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
32. Пункт 15-20 розділу IV Інструкції № 1465: атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
36. Зі змісту встановлених судами обставин випливає, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
37. Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.
38. Разом з цим, приписами пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.
39. Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
40. При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
41. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».
42. Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними в частині другій згаданої статті.
43. Також колегія суддів вважає, що рішення керівника поліції не може бути самостійною підставою для проведення атестування, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений в частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Натомість, ч. 4 ст. 57 цього Закону визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.
44. Під час розгляду цієї справи відповідачем не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».
45. Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», суперечить вимогам цього закону.
46. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.
47. Посилання відповідача на те, що позивач зареєструвався в єдиній відомчій телекомунікаційній мережі для участі в атестуванні, а тому вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.
48. Крім того, слід зазначити, що положення статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», частиною першою якої вказано, що атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року, є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, які, в свою чергу, не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.
49. Отже, оскаржувані судові рішення відповідають наведеним висновкам.
50. Крім того, Суд зазначає, що, перевіряючи спірне рішення (висновок) Атестаційної комісії згідно ч.3 ст.2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.), у тому числі на відповідність критерію обґрунтованості, суди попередніх інстанцій не втручалися в дискреційні повноваження цієї комісії та не приймали власних висновків щодо відповідності або не відповідності позивача займаній посаді.
51. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
52. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
53. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
54. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
55. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
56. Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.
57. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року - залишити без змін.
58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа